АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-749 / 2010 Головуючий в 1 інстанції – Ткаченко І.М.
Категорія – ст. 130 ч.3 КУпАП Доповідач в 2 інстанції – Гріпас Ю.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якій він також ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 вересня 2010 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Запорізької області, не працюючий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
- йому призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 2 роки з оплатним вилученням транспортного засобу – автомобіля марки «ВАЗ 21115», державний знак НОМЕР_1.
Як зазначено в постанові , 21 серпня 2010 року о 04 годині, у м. Енергодар Запорізької області, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ 21115», державний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови , посилаючись на те, що суд розглянув справу за його відсутності не повідомивши належним чином про час та місце її розгляду, внаслідок чого про існування вказаної постанови йому стало відомо тільки після отримання постанови виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, а копію постанови судді отримав лише 10.11.2010 року, внаслідок чого вважав, що пропустив зазначений строк з поважних причин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилається на незаконність вказаної постанови, неповноту, однобічність, упередженість з’ясування суддею всіх обставин справи, порушення норм процесуального права, зокрема його прав, відсутність події та складу адміністративного правопорушення, внаслідок чого просить зазначену постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
При цьому вказує, що працівники ДАІ безпідставно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він автомобілем не керував, а лише знаходився в салоні автомобіля в якості пасажира. Крім того, вказує, що в порушення чинного законодавства його огляд чомусь проводився в лікарні м. Василівка, а не в найближчому закладі охорони здоров’я м. Енергодар, де він і був зупинений працівниками міліції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 просив поновити строк на оскарження зазначеної постанови, посилаючись на поважність його пропуску, апеляційні вимоги задовольнити і постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП.
Вказуючи при цьому, що суд розглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про час та місце її розгляду, внаслідок чого про існування зазначеної постанови йому стало відомо після отримання постанови виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження. Але оскільки повний текст постанови судді, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності він отримав лише 10.11.2010 року, тому вважав, що строк на її оскарження повинен спливати з цього часу. По суті справи вказав, що автомобілем не керував, а знаходився в ньому в якості пасажира, внаслідок чого вважав, що його необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
Представник апелянта діючий на підставі довіреності від 06.12.2010 року, ОСОБА_3, в засіданні апеляційної інстанції, підтримав доводи апелянта і також просив поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови, посилаючись на поважність його пропуску, апеляційну скаргу задовольнити і постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу вказаного правопорушення в діях останнього.
Заслухавши ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, вважаю, що ОСОБА_2 необхідно поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови судді, його апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
ОСОБА_2 клопоче перед апеляційним судом про поновлення строку на оскарження постанови судді від 23 вересня 2010 року, посилаючись на поважність його пропуску.
Як вбачається з судової повістки, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_2 було повідомлено про те, що розгляд справи щодо нього в суді відбудеться 23.09.2010 року о 16 годині (а.с.8).
Разом з тим, достовірних даних, які б свідчили про вручення ОСОБА_2 вказаної повістки та у зв’язку з цим належного сповіщення його про розгляд справи в матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутні в матеріалах справи і дані про вручення чи направлення ОСОБА_2, у відповідності до вимог ч.1 ст. 285 КУпАП, в трьохденний строк копії зазначеної постанови.
При цьому з заяви ОСОБА_2, яка знаходиться в матеріалах справи слідує, що копію оскаржуємої постанови він отримав лише 10.11.2010 року (а.с.12). Внаслідок цих обставин, апеляційна скарга на постанову судді, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності ним подана 16.11.2010 р. (а.с. 13).
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_2 об’єктивних умов для своєчасного оскарження зазначеної постанови, внаслідок чого вважає, що строк на оскарження ним пропущено з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню.
Висновки судді, викладені в постанові, про обставини вчиненого ОСОБА_2 правопорушення і наявність доказів цього в матеріалах справи є суперечливими, а допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи порушення норм матеріального і процесуального права усувають визнання таких висновків законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Всупереч вказаних вимог закону, розпочинаючи розгляд справи, суддя не перевірив чи є достовірні дані про належне сповіщення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, внаслідок чого безпідставно за відсутності таких даних розглянув справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, в порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суддя не вжив необхідних заходів для повного і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи, не надав належної оцінки зібраним доказам у справі, внаслідок чого дійшов помилкових висновків.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21.08.2010 року серія АР1 № 039785 складеного відносно ОСОБА_2, він 21.08.2010 року о 04 годині керував в м. Енергодар Запорізької області автомобілем ВАЗ 21115 державний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, про що свідчить медичний огляд останнього (а.с.1).
У протоколі ОСОБА_2 зазначив, що автомобілем не керував, а знаходився в салоні на пасажирському сидінні.
В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 надав такі ж пояснення, зазначивши, що автомобілем керував його знайомий, а він лише знаходився в ньому в якості пасажира, при цьому не заперечував, що вживав алкогольні напої.
Виходячи з рапортів працівників ДПС № 2 ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, вбачається, що 21.08.2010 року о 3 годині 45 хвилин від працівників ППСМ м. Енергодар Запорізької області надійшла інформація про на те, що на пр. Будівельників був зупинений автомобіль «ВАЗ 21115», державний номер НОМЕР_1, від водія, як пізніше стало відомо ОСОБА_2, йшов різкий запах алкоголю з порожнини роту. Прибувши на місце, вони побачили, що водій сидить в автомобілі на передньому пасажирському сидіння. Зі слів працівників ППСМ відомо, що водій пересів на пасажирське місце. Після цього, ОСОБА_2 був доставлений в лікарню на медичний огляд для встановлення стану сп’яніння, по результатам огляду останнього, було складено протокол про адміністративне правопорушення, а автомобіль постановлений на штрафмайданчик (а.с.3,4,5).
Наведені обставини, свідчать про те, що фактично ніхто з вказаних осіб не бачив, щоб ОСОБА_2 саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а тільки констатували, що він знаходився в автомобілі. Інші дані з цього приводу в матеріалах справи відсутні і суддею під час розгляду справи не з’ясовані.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, керував транспортним засобом у стані сп’яніння о 4 годині 21.08.2010 року. Разом з тим, виходячи зі змісту рапортів працівників ДАІ, о 3 годині 45 хвилин від працівників ППСМ м. Енергодар надійшла інформація про керування, як пізніше стало відомо ОСОБА_2 транспортним засобом у стані сп’яніння.
Вказані обставини викликають сумніви щодо правильності часу вчиненого правопорушення та можливості працівниками ДАІ за такий короткий час прибути на місце події з іншого району Запорізької області.
Приймаючи рішення по справі, суддя не перевірив в судовому засіданні вказані факти, шляхом опиту самого ОСОБА_2 і свідків вказаної події та не розцінив у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на її користь.
Крім того, суддя не конкретизував у своїй постанові, яку саме норму Правил дорожнього руху України порушив ОСОБА_2 та невірно вказав марку автомобіля, яким начебто керував останній.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову судді неможливо визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає безумовному скасуванню.
Разом з тим, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти по справі своє рішення, оскільки на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинули встановлені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з урахування наведеного, апеляційний суд вважає необхідним у відповідності до вимог п.7 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 вересня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Постанову судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 вересня 2010 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП і йому призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 2 роки з оплатним вилученням транспортного засобу – автомобіля марки «ВАЗ 21115», державний знак НОМЕР_1 – скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, тобто 06.12.2010 року, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області Ю.О. Гріпас