АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-666 / 2010 р. Головуючий в 1-й інстанції – Пшеничний І.А.
Категорія - ст. 124 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2010 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП притягнутий:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Успенівка Бердянського району Запорізької області, громадянин України, працюючий водієм у ПП «ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
- йому призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, зі стягненням штрафу на користь держави.
Як зазначено в постанові , 01 вересня 2010 року о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «СПВ-«Рута», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по вул. К.Маркса в м. Бердянську, на перехресті з вул. Горбенко, виїхав на червоне світло світлофора, де скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 який рухався по вул. Горбенко під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджені.
Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилається на незаконність постанови судді, невідповідність викладених у ній висновків фактичним обставинам справи, однобічність, неповноту, необ’єктивність дослідження обставин справи, відсутність в його діях складу вказаного правопорушення та настання дорожньо-транспортної пригоди з вини водія ОСОБА_4 При цьому вказує, що суддя необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисту про призначення судової авто технічної експертизи та допиту в судовому засіданні спеціаліста-експерта для встановлення вини учасників ДТП, обґрунтував свої висновки у постанові щодо його винуватості у вчиненні правопорушення неправдивими та суб’єктивними показами свідків, і навпаки безпідставно не прийняв до уваги покази свідків, які вказували на його невинуватість у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок цих обставин просить постанову судді скасувати і провадженні у справі відносно нього закрите у зв’язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.09.2010 року.
В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав свої апеляційні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на незаконність постанови судді, необ’єктивність, неповноту дослідження обставин справи, невинуватість у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказуючи при цьому, що 01.09.2010 року, він як звичайно, рухався по своєму маршруту по вул. К. Маркса в м. Бердянську, в лівому крайньому ряду, під’їжджаючи до перехрестя побачив, що на світлофорі горіло червоне світло, тому він рухався н невеликою швидкістю, приблизно 30 км/г, не зупиняючи свій транспортний засіб, поблизу нього з правого боку стояло декілька машин. Коли на світлофорі загорілось зелене світло, він продовжив рух і в цей час раптово перпендикулярно вул. К. Маркса і його руху, на забороняюче для ОСОБА_4 червоне світло світлофора, останній почав рух, внаслідок чого сталося зіткнення.
Адвокат ОСОБА_6 у засіданні, вказав на незаконність зазначеної постанови, внаслідок того, що суддя, на його думку, неповно, упереджено розглянув дану справу, не надав оцінки і не мотивував, чому не прийняв до уваги пояснення свідків захисту, не призначив судову автотехнічну експертизу для встановлення винної особи у вчиненні ДТП, а також не звернув уваги, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому відсутні посилання на конкретну норму ПДР, яку начебто порушив ОСОБА_2
На неодноразові виклики ОСОБА_4 до апеляційного суду не з’явився, повідомивши, про своє небажання приймати участь в засіданні апеляційної інстанції, внаслідок цих обставин справа розглянута за його відсутності.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, аргументи, наведені у скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, постанову судді скасуванню, а провадження у справі закриттю виходячи з наступного.
Згідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як свідчать матеріали справи і постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя не з’ясував всіх обставин, за яких сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_2 у його вчиненні та в діях останнього ознак цього складу.
Апеляційним судом з ціллю повного, всебічного з’ясування всіх обставин справи і перевірки доводів ОСОБА_2 про незаконність постанови судді, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності були вжиті заходи щодо виклику та допиту в судовому засіданні свідків події дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.09.2010 року за участю водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_4
Так, в засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_7 пояснив, що 01.09.2010 року він рухався по вул. К. Маркса в м. Бердянську, по правій смузі проїзної частини з одностороннім рухом, під’їжджаючи до перехрестя побачив, що на світлофорі горіло червоне світло, ліворуч від його автомобіля з невеликою швидкістю рухався мікроавтобус, звертаючи праворуч по стрільці в напрямку вул. Горбенка, бачив, що на світлофорі для ОСОБА_4 горіло червоне світло, приблизно 10 секунд, після цього почув звук удару автомобілів.
Свідок ОСОБА_8, пояснила, що вона 01.09.2010 року знаходилась в мікроавтобусі, який рухався по маршруту № 10 на передньому сидінні, автобус поволі під’їжджав до перехрестя вул. К-Маркса – вул. Горбенко в м. Бердянську, і знаходився ближче до лівого краю проїзної частини, на світлофорі горіло зелене світло, коли в цей час раптово виїхав автомобіль «Хюндай», внаслідок чого сталося зіткнення. Також свідок пояснила, що під час її опитування, працівники ДАІ здійснювали на неї тиск, вимагаючи від неї вигідних для них пояснень.
Свідок ОСОБА_3, пояснила, що вона є приватним підприємцем і мікроавтобус, яким керував водій ОСОБА_2 належить їй. 01.09.2010 року приблизно в 10 годин 30 хвилин, їй подзвонив ОСОБА_2 і повідомив, що сталася дорожньо-транспортна пригода, з його слів їй відомо, що ОСОБА_2 їхав на зелене світло світлофору, коли раптово виїхав автомобіль «Хюндай».
Свідок ОСОБА_9, пояснив, що 01.09.2010 року він був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_4 Приблизно об 11 годині, він рухався на автомобілі, наближаючись до перехрестя вул. К-Маркса - Горбенка в м. Бердянську, по паралельній мікроавтобусу смузі, з правого боку машин не було, позаду нього одна машина. Під’їжджаючи до лінії-стоп бачив, що на світлофорі горіло червоне світло, він зупинився, зліва від нього, «накатом» під’їжджав мікроавтобус, коли на світлофорі загорілось зелене світло, мікроавтобус продовжив рух, а він забарився переключаючи швидкість, коли попереду нього сталося зіткнення з автомобілем «Хюндай», який виїхав на червоне для нього світло. З газети «Південна зоря», йому стало відомо, що розшукуються свідки цієї дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого він вирішив надати свої пояснення.
Свідок ОСОБА_10, пояснив, що він 01.09.2010 року після 10 години, на скутері рухався по вул. Горбенка в м. Бердянську, по стрільці на доп.знак звернув вправо, в цей час для автомобілів, що знаходилася на перехресті горіло червоне світло. Коли він вже виконав маневр повороту, почув відгук удару, зупинився і побачив, що сталося зіткнення мікроавтобуса і автомобіля «Хюндай», при цьому звернув увагу, що для водія мікроавтобуса, горіло зелене світло. З газети йому стало відомо, що розшукуються свідки пригоди, внаслідок чого він вирішив надати свої пояснення.
Також в засідання апеляційної інстанції викликалися свідок ОСОБА_11, який не з’явився, внаслідок знаходження у службовому відрядженні, свідок ОСОБА_12, у зв’язку із знаходження у лікарні з травмою ноги, причини неявки свідка ОСОБА_13 суду не відомі.
За таких умов, апеляційний суд вважає, що викладені в постанові обставини, за яких суддя, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення є помилковими, оскільки доводи відносно непослідовності пояснень цих свідків і невідповідність їх фактичним обставинам справи, не можливо розцінити, як обґрунтовані. Не можливо визнати також переконливою указівку судді про те, що свідки надали свої пояснення через тривалий час і залучені до справи через об’яву в газеті, оскільки вказані обставини не можуть свідчити про неправдивість їх пояснень.
Суд апеляційної інстанції вивчивши протокол про адміністративне правопорушення від 01.09.2010 року серія АР1 № 000138 відносно ОСОБА_2 (а.с.3), схему дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.09.2010 року за участю водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (а.с.4), заслухавши пояснення свідків, приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які дозволяють вважати неправдивими пояснення ОСОБА_2 і свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Так, в засіданні апеляційної інстанції зазначені свідки вказували, що надання таких пояснень обумовлено їх громадським обов’язком з ціллю забезпечення повного з’ясування всіх обставин справи та відсутністю обставин для надання неправдивих свідчень з ціллю сприяння ОСОБА_2 у створені найкращих умов для уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що пояснення ОСОБА_2 відповідають дійсним подіям справи, а в його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним скасувати зазначену постанову та у відповідності до вимог п.1 ст. 247 КУпАП закрите провадження у справі в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, суд залишає поза увагою доводи апелянта про необхідність притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції апеляційного суду.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 жовтня 2010 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і йому призначене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, зі стягненням штрафу на користь держави – скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях останнього складу зазначеного правопорушення.
Постанова апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, тобто 24.11.2010 року, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області Ю.О. Гріпас