АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 399/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук Т. С.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів: Глазкової О.Г.
Дзярук М.П.
при секретарі Повєткіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог – Державне комунальне підприємство «Енергодарське БТІ» про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання права спільної часткової власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачкою ОСОБА_5 , перебуваючи у зареєстрованому шлюбі придбали за договором купівлі-продажу від 24.03.2004 року трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та за спільною згодою оформили правовстановлюючі документи на ОСОБА_4
Оскільки після розлучення ОСОБА_4 не визнає його права власності на квартиру, просив суд припинити право приватної власності ОСОБА_4 на сіпрну квартиру, визнати, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру та визнати право спільної часткової власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках, тобто по Ѕ частці кожному.
ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після розірвання шлюбу ОСОБА_3 не бажає добровільно розділити майно, набуте в період шлюбу: автомобіль Toyota CAMRY 3.5 A/T SEDAN PREMIUM НОМЕР_1 2007 року випуску вартістю 206269,11 грн., автомобіль MAN TGA-410 державний номер НОМЕР_2 2000 року випуску - 193322,85 грн., напівпричеп SCHMITZ – 61148,30 грн. Автомобіль MAN та напівпричеп SCHMITZ відповідач 24.02.2010 року зняв з реєстрації для реалізації. Не надав він автомобілі і для експертної оцінки, у зв’язку з чим вона проводилась оцінщиками «Експерт-сервіс» по середній ринковій вартості. Всього вартість майна становить 460740 грн.
Посилаючись на те, що їй належить Ѕ частина майна, що становить 230 370 грн. 13 коп., просила суд стягнути вказану суму з ОСОБА_3 на її користь як компенсацію вартості її долі у спільно набутому майні.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 03.12.2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Припинено право приватної власності ОСОБА_4 на квартиру квартиру АДРЕСА_1. Квартира визнана спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру та визнати право спільної часткової власності на квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках, тобто по Ѕ частці за кожним.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації вартості Ѕ частки майна, набутого в період шлюбу, а саме: автомобіль Toyota CAMRY 3.5 A/T SEDAN PREMIUM НОМЕР_1 д/н НОМЕР_3 автомобіль MAN TGA-410 , напівпричеп SCHMITZ – 230 370 грн. та судові витрати 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи, а всього – 232 190 грн. 07 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не заперечують сторони, вони перебували у зареєстрованому шлюбі, в період якого придбали 3-х кімнатну квартиру, два автомобілі та напівпричеп, про що зазначено вище.
У зв”язку з тим, що сторони добровільно не дійшли згоди про поділ майна, кожний з них звернувся до суду з позовом про розділ цього майна.
Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо), самостійного заробітку ( доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 квартира, набута подружжям під час шлюбу вважається спільним майном, не залежно від того, на ім.”я одного чи обох вона оформлена.
Таким чином, виходячи з норм зазначеного закону, суд правильно дійшов висновку про припинення права приватної власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, визнав зазначену квартиру спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, припинив право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вказану квартиру та визнав за кожним із них право власності в рівних частках – по Ѕ квартири АДРЕСА_1
Оскільки майно, а саме два автомобілі та напівпричеп, яке не можливо розділити, суд правильно дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації Ѕ частки зазначеного майна – 230 370, 07 грн.
Твердження апелянта про те, що він не був повідомлений про призначення судово-товарознавчої експертизи відносно транспортних засобів, не відповідають обставинам справи.
Так, 22.02.2010 року ОСОБА_3 надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, всі права передбачені законом передав своєму представнику ОСОБА_6, що підтверджується довіреністю від 24.09.2009 року.
Представник був ознайомлений з матеріалами справи, приймав участь у розгляді справи, а також у судовому засіданні 08.06.2010 року, в якому вирішувалося питання про призначення судово-товарознавчої експертизи відповідно транспортних засобів.
09.06.2010 року представник ОСОБА_6, яка діє в інтере6сах ОСОБА_3 особисто отримала копію ухвали про призначення експертизи.
05.07.2010 року на ім.”я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом було направлено клопотання експерта, в якому було зазначено час та місце проведення експертизи, пропоновано надати до огляду транспортні засоби. Але експертиза не була проведена, оскільки транспортні засоби не були представлені до огляду, а тому оцінка автомобілів та напівпричепу була проведена експертом оцінщиком „Експрес-Сервіс Авто” по середній ринковій вартості.
Далі апелянт зазначає, що його представник не заперечував проти проведення експертизи, а заперечував проти призначення експерта з м. Запоріжжя.
Тобто апелянту було відомо про призначення експертизи, але не проявив ініціативи з приводу виконання ухвали суду про проведення цієї експертизи.
Далі апелянт зазначає, що автомобіль MAN є заставним майном і не може бути предметом розподілу, є власністю КС „Актив”.
Але з моменту подання зустрічного позову (22.02.2010 року) апелянт про це не зазначав.
Як вбачається із доданих до апеляційної скарги документів, ОСОБА_3 є членом Кредитної спілки „Актив”.
Відповідно договору кредитної лінії № КЛ 7307 Ю від 03.06.2009 року КС „Актив” надала ОСОБА_3 кредит на один місяць в сумі 152 305 грн. з кінцевим терміном повернення 03.07.2009 року.
Відповідно довідки ВРЕР-1 ГУМВС в Запорізькій області від 19.03.2010 року автомобіль MAN TGA д.н. НОМЕР_2 та напівпричеп SCHMITZ д.н. НОМЕР_4, які були зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3, 24.02.2010 року ним були зняті з обліку для реалізації, тобто після пред”явлення зустрічного позову (22.02.2010 р.). Якщо зазначений автомобіль знаходився у заставі, він не міг бути знятий з обліку для реалізації.
Таким чином, твердження апелянта про те, що автомобіль MAH TGA є власністю КС „Актив”, є безпідставними.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :