Справа № 2-а-61/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2011 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Артиша Я.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському Волинської області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському Волинської області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 2553 грн. за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що має статус дитини війни, а тому користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2010 році така допомога виплачувалася, але не в тому розмірі, який передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14 січня 2011 року позовну заяву в частині позивних вимог щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період 01 січня 2010 року по 11 липня 2010 року включно залишено без розгляду.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, однак подали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 січня 2011 року вирішено здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що виплати проводились відповідно до чинного законодавства в межах бюджетного фінансування.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, дослідивши письмові докази в справі, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському, що підтверджується пенсійним посвідченням із проставленим у ньому штампом «Дитина війни»(а. с. 4).

Згідно довідки відповідача № 3020/06-10-13 від 18.11.2010 р. з 01 січня 2010 року по 01 грудня 2010 року позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни виплачувалось щомісячно в розмірі 10% від мінімальної пенсії в розмірі - 49,80 грн. (а. с. 8,9).

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як визначено ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" згідно із п. 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п.41 розділу II) від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, змінено редакцію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (що має однакову юридичну силу, як і Закон України "Про соціальний захист дітей війни") у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

Тотожні положення містить ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування підвищення пенсій дітям війни у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може брати на себе функцію державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єкта владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не береться до уваги.

Таким чином, на думку суду, підлягають до задоволення вимоги позивача в частині проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії як дитині війни в межах шестимісячного строку звернення до суду, за період з 12 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням виплачених сум.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 71, 122, 159, 163, 167, КАС України, на підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку і виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 12 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському Волинської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 12 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: