Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-157/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Варакіна Н.Б.
10/3/1 Доповідач Авраменко Т. М.
УХВАЛА
Іменем України
24 січня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді : Авраменко Т.М.
суддів: Кіселика С.А., Суровицької Л.В.
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Компаніївському районі на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
07 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.
Ухвалою судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2010 року відмовлено в клопотанні позивача про поновлення строку звернення з позовом в суд та позов в частині вимог за період з 01 .01.2010 р. по 06.04.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2010 року позов задоволено .Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни»з 07 квітня по 30 вересня 2010 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі „Кечко проти України” Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п.1.ч.1 ст.205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі без задоволення, а постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2010 року - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя:
судді: