Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-ц-19/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Яковлєва С.В.
Доповідач Белінська І. М.
УХВАЛА
13.01.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М. –головуючої,
Потапенка В.І.,
Франко В.А.,
при секретареві –Донець О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Знам”янського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Знам”янського міськрайонного суду від 2 вересня 2010 року в цивільній справі за скаргою фермерського господарства “ОСОБА_1” на дії державного виконавця,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року фермерське господарство “ОСОБА_1” звернулось до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця ВДВС Знам”янського МРУЮ.
В обгрунтування своїх доводів посилалось на те, що під час виконання державним виконавцем виконавчих листів за наказом господарського суду Кіровоградської області від 9.12.2009 року №5/112 про примусове стягнення з приватного підприємства “Нива” на користь АКБ “Укрсоцбанк” в особі його Кіровоградського відділення Одеської обласної філії 168 872 грн.61коп. та за рішенням Знам”янського міськрайонного суду від 29.09.2009 року про стягнення з ФГ “ОСОБА_1” на користь ОСОБА_2 201 820 грн. –було безпідставно та з порушенням п.5.3.3 Інструкції про проведення виконавчих дій перераховано на користь АКБ “Укрсоцбанк” 105 540 грн. коштів, отриманих від примусової реалізації майна, що належало ФГ “ОСОБА_1”
Ухвалою Знам”янського міськрайонного суду від 2 вересня 2010 року скарга задоволена: дії державного виконавця Матусевича Ю.М. в частині віднесення суми в розмірі 105 540 грн. 45коп., належних ФГ “ОСОБА_1” на користь АКБ “Укрсоцбанк” для погашення боргу ПП “Нива” визнано неправомірними.
В апеляційній скарзі ВДВС просить скасувати ухвалу через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Зокрема, вказує на те, що суд не взяв до уваги, що ФГ “ОСОБА_1”, відповідно до договору застави майбутнього урожаю від 21.05.2009 року, є майновим поручителем за виконання ПП “Нива” кредитних зобов”язань перед АКБ “Укрсоцбанк” за договором кредиту від 27.02.2008 року, на підтвердження чого АКБ “Укрсоцбанк” надав державному виконавцю договір застави з відповідними документами. За таких обставин, отримані від реалізації арештованого майна, що належало ПП “Нива” та ФГ “ОСОБА_1”, кошти були розподілені між усіма стягувачами зведеного виконавчого провадження з урахуванням вимог ст.ст.44, 52 Закону України “ Про виконавче провадження”.
Заслухавши доповідь судді, пояснення державного виконавця Матусевича Ю.М. та представника ВДВС Знам”янського МРУЮ Коробєйнікова А.В., дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що ухвала суду першої підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову ФГ “ОСОБА_1” в задоволенні скарги на неправомірні дії державного виконавця з таких підстав.
Задовільняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не мав права перерахувати 105 540 грн.45коп. коштів, отриманих від реалізації майна ФГ “ОСОБА_1”, на користь АКБ “Укрсоцбанк” в рахунок погашення боргу ПП “Нива”, оскільки “Укрсоцбанк” не звертався до ВДВС із такою заявою, а тому погашення боргу одного боржника за рахунок іншого є неправомірним.
Проте, з таким рішенням не можна погодитись з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що з 17.06.2009 року у виконавчому провадженні ВДВС Знам”янського МРУЮ знаходились на виконанні постанови та виконавчі листи про стягнення з ПП “Нива” на користь різних стягувачів 1 287 448грн.47коп., у тому числі і наказ господарського суду Кіровоградської області від 9.12.2009 року про примусове стяггнення з ПП “Нива” на користь АКБ “Укрсоцбанк” боргу в сумі 168 872 грн.61коп.
9.10.2009 року майно, що належало боржнику ПП “Нива” (насіння соняшнику) було арештовано, а потім реалізовано на суму 632 349 грн. Ця сума була розподілена державним виконавцем між стягувачами пропорційно до розміру боргу, внаслідок чого, зокрема, залишилась заборгованість ПП “Нива” перед АКБ “Укрсоцбанк” в сумі 105 540 грн. 45коп.
Також на виконанні державного виконавця перебував виконавчий лист №2-1204/09, виданий 12.10.2009 року Знам”янським міськрайонним судом на підставі рішення суду про стягнення з ФГ “ОСОБА_1” на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 201 820 грн. 16.11.2009 року державним виконавцем було описане та арештоване майно, що належало ФГ “ОСОБА_1” ( врожай соняшнику), яке було реалізоване на суму 329 971 грн.
Ці обставини судом встановлені вірно і сторонами не оспорюються. Крім того, з доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що 2.02.2010 року АКБ “Укрсоцбанк” повідомив ВДВС про те, що описане державним виконавцем та реалізоване насіння соняшнику у кількості 146 тон 877 кг, що належить ФГ “ОСОБА_1”, знаходиться у заставі цього Банку відповідно до договору застави від 21.05.2009 року, укладеного в забезпечення виконання кредитних зобов”язань ПП “Нива” перед Банком за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 27.02.2008 року(а.с.90).
Таким чином, після реалізації арештованого майна ФГ “ОСОБА_1” державному виконавцю стало відомо, що насіння соняшнику сорту “Тітанік” урожаю 2009 року в кількості 450 тон, що буде вирощений на земельних ділянках загальною площею 281.47 га, що знаходяться на полях № 1-7 на території Дмитрівської селищної ради Знам”янського району, перебуває у заставі АКБ “Укрсоцбанк” у забезпечення виконання зобов”язань ПП “Нива” за кредитним договором (а.с.69).
За таких обставин, відповідно до ч.6ст.52 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець правомірно виплатив заставодержателю, який не є стягувачем у виконавчому провадженні, решту боргу боржника ПП “Нива” за рахунок майнового поручителя ФГ “ОСОБА_1”, оскільки з коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені ст.43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.
Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно.
Пунктом 5.3.3 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший договір, який підтверджує основне забов”язання, документи, які підтверджують виконання боржником зобов”язання перед заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги заставодержателя, та інші документи на підтвердження своїх вимог.
Висновок суду першої інстанції про те, що АКБ “Укрсоцбанк” належним чином не звертався до ВДВС із заявою про стягнення боргу ПП “Нива” з майнового поручителя ФГ “ОСОБА_1” за рахунок заставленого майна не відповідає наданим ВДВС доказам (а.с.85-90). До того ж, голова ФГ “ОСОБА_1” ОСОБА_1, який є також і власником ПП “Нива” не оспорює факт існування як договору застави, так і кредитного договору. Не оскаржує ОСОБА_1 і розподіл державним виконавцем стягнутих з боржника ПП “Нива” грошових сум, внаслідок чого і залишилась непогашеною сума боргу ПП “Нива” в розмірі 105 540 гривень перед АКБ “Укрсоцбанк” (а.с.66).
Отже, наведене свідчить про те, що дії державного виконавця щодо виплати заставодержателю, який не є стягувачем у виконавчому провадженні, коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, в рахунок погашення боргу боржника за основним зобов"язанням, в межах доводів їх оскарження - є правомірними, а тому ухвала суду першої інстанції, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та цивільного процесуального права, підлягає скасуванню. В задоволенні скарги ФГ “ОСОБА_1” на неправомірні дії державного виконавця слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Ухвалу Знам”янського міськрайонного суду від 2 вересня 2010 року скасувати і постановити нову ухвалу:
Фермерському господарству “ОСОБА_1” в задоволенні скарги на неправомірні дії державного виконавця відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧА:
СУДДІ: