Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-ц-119/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Завгородній Є.В.
52 Доповідач Полежай В. Д.
РІШЕННЯ
Іменем України
13 січня 2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого: Полежая В.Д.
суддів: Черниш Т.В., Кривохижа В.І.
при секретарі: Салабай М.В.
розглянула у (відкритому/закритому) судовому засіданні в місті Кіровограді
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 жовтня 2010 року.
Заслухавши доповідача, сторони, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 у березні 2010 р. звернулася в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства ‘Авіакомпанія ‘Дніпроавіа’далі / ВАТ ‘Дніпроавіа’/ про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за затримку трудової книжки, затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Зазначала, що працюючи на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу ВАТ ’Дніпроавіа’вона, на підставі поданої нею заяви про звільнення за власним бажанням з 22. 02. 2010р.у зв’язку з необхідністю переїзду її з родиною на нове місце проживання була з цього ж дня звільнена з займаної посади за ст..38 КЗпП України наказом адміністрації від 22. 02. 2010р. № 20/л.
Посилаючись на те , що бажання звільнятися у неї не було, а заява про звільнення була подана нею внаслідок психологічного тиску з боку керівного складу служби бортпровідників, просила визнати цей наказ незаконним, поновити її на роботу бортпровідником служби бортпровідників стягнувши заробітну плату за час вимушеного прогулу, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв’язку із затримкою видачі їй трудової книжки з 22 по 26 лютого 2010р.,середній заробіток за весь час затримки розрахунку з часу звільнення по день фактичного розрахунку та 11000грн. в відшкодування моральної шкоди.
Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ ‘Дніпроавіа’на користь ОСОБА_2 1604грн. 29коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді і 51грн. судового збору в дохід держави.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд прийшов до висновку що в порушення вимог ст.ст. 116-.117 КЗпП України відповідач при звільненні позивачки в день звільнення з нею
не розрахувався. Повний розрахунок здійснив лише 24 03. 2010р.,а тому за затримку розрахунку з нього на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню
1604грн. 29коп. В іншій частині позивачка не довела ті обставини на які вона посилалась як на підставу своїх вимог і зокрема, що підставою подання заяви
на звільнення було упереджене ставлення до неї з боку адміністрації.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового і задоволенням позовних вимог в зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема судом не взято до уваги те, що заява про звільнення була подана під тиском керівника служби бортпровідників, а ст.. 38КЗпП України передбачає двотижневий термін попередження про звільнення, в межах якого власник не вправі звільнити працівника. Без обґрунтування обчислення розміру середньої заробітної плати було стягнуто 1604грн. 29коп. за затримку розрахунку при звільненні.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
З матеріалів справи видно що ОСОБА_2 працюючи в ВАТ ‘Дніпроавіа’на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу з 21.10.2009р. наказом адміністрації від 22.02.2010р.№20/л відповідно до поданої заяви про звільнення за власним бажанням з 22 лютого 2010р. в зв’язку з необхідністю переїзду її з родиною на нове місце проживання була з цього ж дня звільнена за ст..38КЗпП України./а.с.94,97/
У справах про звільнення за ст.38 КЗпП суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору. /п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6. 11. 92р. із змінами./
Суд першої інстанції прийшов до висновку що заява про звільнення подавалася позивачкою добровільно. Зазначений висновок знайшов своє підтвердження і в показаннях допитаних при розгляді апеляційної скарги свідків ОСОБА_3. - начальника служби бортпровідників, а також бортпровідників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які спростовують доводи апеляційної скарги щодо їх упередженого ставлення до позивачки та психологічного тиску на її волевиявлення.
Відповідно до вимог ч.1ст.38КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу і зокрема, з підстав зазначених в заяві на звільнення позивачкою - переїзд на нове місце проживання, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. ОСОБА_2 просила звільнити її з 22 лютого 2010р. з чим адміністрація ВАТ ‘Дніпроавіа’і погодилась, звільнивши позивачку до закінчення двотижневого строку.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про те, що звільнення відповідає вимогам ст.38 КЗпП України, а тому підстав для її поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу немає.
Відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Трудова книжка позивачем була отримана 9.03.10р. після неодноразових нагадувань та попереджень з боку адміністрації /а.с.26-32/, а тому суд правильно прийшов до висновку про відсутність вини відповідача в затримці видачі ОСОБА_2 трудової книжки та задоволення в цій частині позовних вимог.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення./ч.1 ст.116 КЗпП/ Відповідач провів розрахунок з працівником не в день звільнення 22 02. 10р. а 24 03.10р./а.с.56/ Разом з тим суд, правильно, в порядку ст..117 КЗпП покладаючи відповідальність за затримку такого розрахунку на відповідача, не навів розрахунку стягнутої з нього на користь позивача суми - 1604 грн.29коп.. Відповідно до ч.ч.3,4, п.2 та ч.1 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100/далі –Порядку/, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньомісячна заробітна плата позивачки за останні два місяці роботи, що передували її звільненню у лютому 2010р. складала: за 23 робочі дні грудня 2009р.-1221грн., за 18 робочих днів січня 2010р.-2519грн.28коп.,а всього 3740грн. 28коп./а.с.75/ Затримка розрахунку при звільненні склала-21робочий день. Таким чином з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягало стягненню 1915грн.83коп./3740,28 : 41=91,23 х 21=1915,83/.
З врахуванням наведеного рішення суду в цій частині підлягає зміненню.
Позивачем не було доведено ті обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог передбачених ст.237’КЗпП, а тому рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону.
Керуючись ст..ст.303,307,309,319,325 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 7 жовтня 2010 року в частині виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні –змінити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Дніпроавіа»на користь ОСОБА_2 1915 грн. 83 коп. (одну тисячу дев’ятсот п'ятнадцять гривень 83 коп.).
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді