Справа № 2-293

                                            2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року.  Центрально – Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:  головуючого судді:             Філатова К.Б.,

при секретарі:             Кононенко В.П.,

за участю представника позивача   ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що з 19 травня 1990 року він перебував у шлюбі з відповідачкою. Під час шлюбу вони придбали квартиру, яка була оформлена на відповідачку. 1 квітня 2008 року шлюб був розірваний. Добровільно ділити квартиру позивачка відмовилася, у зв’язку з чим позивач просить визнати за собою право власності на ? частину квартири.

Позивач у судове засідання не з’явився, його інтереси представляв представник за довіреністю ОСОБА_1

Відповідачка в судове засідання, яке відбулося 20 січня 2011 року, не з’явилася. Раніше позов не визнавала, пояснюючи, що під час шлюбу був придбаний автомобіль, якій за домовленістю залишився у позивача, який у зв’язку з цим відмовився від свого права на квартиру.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 19 травня 1990 року сторони перебували у шлюбі (а.с. 21). Під час шлюбу 9 січня 1997 року вони придбали квартиру, яка була оформлена на відповідачку (а.с. 23), а у 2002 році автомобіль ДЕУ, який був оформлений на позивача (а.с. 30). 1 квітня 2008 року шлюб був розірваний (а.с. 22).

Ці обставини підтверджуються вказаними аркушами справи, крім того, не заперечуються сторонами.

Представник позивача не заперечує, що автомобілем користується саме його довіритель та не має нічого проти того, щоб право власності на половину автомобіля було визнано за відповідачкою. В той же час представник позивача не може відповісти на питання ані де знаходиться автомобіль, ані в якому він стані, ані яка була його залишкова вартість під час розірвання шлюбу, а також під час розгляду справи в суді. Не надано суду доказів і того, що автомобіль зараз продовжує належати позивачеві. Також представник позивача пояснив, що позивач знаходиться в місті Києву, де знімає квартиру, в позові вказане не місце фактичного мешкання позивача, а адреса його, представника позивача, офісу. Де саме мешкає позивач, його представник суду не довів.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Автомобіль також є частиною спільної сумісної власності, його вартість повинна бути врахована при розгляді спору про розділ майна подружжя. Автомобіль, який є джерелом підвищеної небезпеки, тривалий час після розлучення сторін перебував, а згідно поясненням представника позивача і зараз перебуває у володінні відповідача, при експлуатації втрачає частину своєї вартості, кожного часу може бути пошкодженим, не виключено, що він дійсно пошкоджений, або вже вийшов із володіння та власності позивача.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна заборонено відчуження всього рухомого майна позивача (а.с. 41).

При таких обставинах пропозиція позивача поділити все майно подружжя неможливо виконати, оскільки на майно, що залишилося у позивача, виконавчою службою накладено обтяження.

Подаючи позов та змінюючи його, позивач вказав ціну позову, тобто вартість частини квартири, що на думку позивача повинна належати саме йому, 5000 гривень, та виходячи з цієї ціни позову сплатив судовий збір (а.с.1, 5, 20). Доказів, що його частка в квартирі коштує більш, ніж автомобіль, що залишився йому, позивач суду не надав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу.  

Суд вважає, що позивач не спростував пояснення відповідачки про те, що між ними існувала усна домовленість щодо поділу майна, згідно з якою позивачеві залишився автомобіль, а відповідачці квартира.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 131, 179, 212 ч. 2, 218  ЦПК України, ст. ст. 60, 70, 71 СК України, ст. 3 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня проголошення, а особами, яки не приймали участі в розгляді справи, в той же строк зі дня отримання копії рішення суду.

Суддя:                                     К.Б. Філатов