Головуючий у 1 інстанції - Мороз Л.І.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року справа №2а-5469/10/0530
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Бадахової Т.П. , Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Солодько О.І.,
За участю: представника позивача – Комісарової О.А., відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Краснолиманського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 грудня 2010 року у справі № 2а-5469/10/0530 за позовом Краснолиманського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення суми допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 грудня 2010 року позовну заяву Краснолиманського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення суми допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг, залишено без розгляду у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду із позовом.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом і це за приписами ст. 100 КАС України ( в редакції, що діє з 30.07.2010 року) є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки поважність причин його пропуску позивачем не наведена.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить відкрити провадження у цій справі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з’ясував обставини, а саме те, що позивач дізнався про порушення його прав під час проведення перевірок, оформлених актами розслідування страхових випадків № 138 та № 139 від 15.10.2010 року, а тому строк для звернення до суду повинен відраховуватися від цієї дати.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Відповідач в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої залишити без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду із вказаним позовом є те, що відповідач ОСОБА_3 безпідставно отримував допомогу по безробіттю за період з 05.05.2006 року по 13.10.2006 року та з 27.04.2007 року по 15.10.2007 року у сумі 2711,32 грн., оскільки з 26.02.2003 року відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, але приховав це при постановці на облік, що і було виявлено в ході проведення перевірки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до актів розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним № 138 та № 139 від 15.10.2010 року була підтверджена інформація стосовно того, що ОСОБА_3 була надана недостовірна інформація щодо отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, оскільки за періоди з 05.05.2006 року по 13.10.2006 року та з 27.04.2007 року по 15.10.2007 року він мав статус суб’єкта підприємницької діяльності, а тому незаконно отримував допомогу по безробіттю за вказані періоди (арк. справи 29, 30).
Частинами 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що про порушення своїх прав йому стало відомо після проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в жовтні 2010 року.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки в даному випадку строк звернення до суду повинен відраховуватись від дня, коли позивач як суб’єкт владних повноважень повинен був дізнатися про порушення своїх прав при належному виконання своїх владних функцій.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ( в редакції, що діяла до 01.01.2008 року), виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. З 01.01.2008 року ця норма була доповнена повноваженнями виконавчої дирекції проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
На виконання цієї норми наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11 березня 2008 р. N 125/116, постановою правління Пенсійного фонду України від 11 березня 2008 р. № 7-1 було затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним.
Пунктом 2 вказаного Порядку було встановлено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Пункт 3 цього Порядку визначає, що Перевірка проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником відповідного центру зайнятості.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Колегія суддів прийшла до висновку, що позивач, при умові належного виконання своїх владних повноважень в межах наданої йому компетенції щодо перевірки достовірності даних, які стали підставою для надання відповідачу статусу безробітної особи та виплати їй матеріального забезпечення, повинен був дізнатися про порушення свого права та своєчасно звернутися за його захистом у строки, передбачені ч. 2 ст. 99 КАС України.
Заяви про поновлення строку позивачем не надано, відомостей про проведення перевірки за спірний період позивачем не представлено ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про залишення позовної заяви Краснолиманського міського центру зайнятості без розгляду, оскільки позивачем не доведено поважності причин пропущення строку звернення до суду із позовом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 184, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Краснолиманського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – залишити без задоволення.
Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 грудня 2010 року у справі № 2а-5469/10/0530 за позовом Краснолиманського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення суми допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 26 січня 2011 року.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова