АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-21468/10 Категорія ЦП: 46
Головуючий у першій інстанції –Домусчі Л.В.
Доповідач – Суворов В.О.
РІШЕННЯ
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
2011 року січня місяця 12 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого – Суворова В.О.
суддів – Градовського Ю.М.
– Артеменко І.А.
при секретарі –Землянецькому Г.В.
з участю: ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третьої особи – відділу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини та визначення способів участі у вихованні дитини , -
встановила:
22 січня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третьої особи –відділу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначення способів участі у вихованні дитини, встановивши порядок спілкування з дитиною щотижня з 17 години п’ятниці до 19 години неділі із можливістю відвідування місця його проживання, а також перебування дитини з ним у період відпустки та у святкові дні.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідачка перешкоджає йому в спілкуванні з дитиною. Вказаний графік спілкування з дитиною був визначений органом опіки та піклування.
Відповідачка позов визнала частково, не згідна з графіком побачень батька з дитиною в частині, що стосується залишення дитини ночувати у батька.
Рішенням суду першої інстанції від 03 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третьої особи-відділу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод в спілкуванні та вихованні дитини задоволений частково.
Зобов’язано ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні його неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Встановлений наступний порядок спілкування ОСОБА_3 з його неповнолітньою дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожну п’ятницю з 17 до 20 години , першу та третю суботу місяця з 10 до 20 години, другу та четверту неділю місяця з 10 до 20 години з можливістю відвідування місця його мешкання, а також у святкові дні. В іншій частині позовних вимог-відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення, яким просить задовольнити його позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст.19 ч.ч.5,6 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно зі ст. 159 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
В судовому засіданні встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_6 (а.с.7). Позивач є військовим пенсіонером, отримує пенсію у розмірі 1984 грн. 28 коп. (а.с.8). Позивач добре ставиться до дитини, придбає для неї необхідні речі, спілкується з нею, у вільний час відвідує розважальні заклади, такі як цирк, дельфінарій (а.с.9-14). Сторони приймають активну участь у вихованні та лікуванні дитини (а.с.19) .
Відповідно до рішення суду від 02 жовтня 2009 р. позивач сплачує аліменти у розмірі 1 100 грн. (а.с.14).
Відповідач придбав квартиру АДРЕСА_2, яку надав для проживання відповідачки з дитиною (а.с.16,23). Сам позивач проживає в АДРЕСА_1. Вказана квартира складається з двох кімнат, кухні та санвузла , та є можливість для відвідування та ночування доньки . У дитини є окрема кімната, в якій є необхідні меблі, речі дитини, іграшки. В квартирі створені всі необхідні умови для перебуванні дитини(а.с.50, 56).
Відповідачка перешкоджає позивачу у зустрічах та спілкуванні з дитиною, в зв’язку з чим він був вимушений звернутися до служби у справах дітей Одеської міської ради , органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та органів УМВС (а.с.20,24).
Згідно висновку Служби у справах дітей від 05 серпня 2009 року визначений спосіб участі позивача у вихованні його дитини шляхом встановлення систематичних побачень щотижня з 17 години п’ятниці до 19 год. неділі, за домовленістю сторін із можливістю відвідування місця його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а також перебування дитини з батьком в період його відпустки (а.с.49).
Відповідно висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 16 вересня 2009 р. відповідачка заперечує проти спілкування дитини з батьком. Зобов’язано ОСОБА_5 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню позивача з малолітньою ОСОБА_6 та надавати йому можливість реалізувати свої батьківські права і обов’язки щодо малолітньої доньки. Визначений наступний порядок зустрічей з малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження: щотижня з 17 години п’ятниці до 19 год. неділі, за домовленістю сторін із можливістю відвідування місця його мешкання за адресою : АДРЕСА_1 ,а також перебування дитини з батьком в період його відпустки(а.с.22).
Відповідачка характеризується позитивно, добре ставиться до дитини (а.с.38-39).
Судова колегія вивчивши вищеперераховані докази по справі, вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог про встановлення систематичного побачення з донькою в режимі, який вказаний у висновку органу опіки та піклування з наступних підстав.
Встановлюючи інший графік спілкування з дитиною, суд першої інстанції вказав, що доньці позивача виконалося лише 5 років, у позивача створена інша родина та суд врахував графік роботи відповідачки.
Але з вказаними доводами судова колегія не погоджується з наступних підстав.
Сторони мають рівні права на виховання дитини. Судова колегія з урахуванням житлових умов, матеріального становища, позитивної характеристики позивача, його стану здоров’я приходить до висновку, що у позивача є усі умови для повноцінного, гармонічного виховання доньки та піклування нею.
Відповідно висновку органу опіки та піклування був встановлений порядок участі позивача у вихованні дитини.
Вищеперераховане свідчить про те, що в інтересах дитини є задоволення вимог позивача щодо встановлення систематичного побачення в режимі, який вказаний в позові.
Крім того, судова колегія вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не погодився з висновком органу опіки та піклування, який встановив графік побачень з дитиною , з наступних підстав.
Судова колегія звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Але суд першої інстанції не вказав у чому є необґрунтованість висновку органу опіки та піклування.
Крім того суд змінюючи графік спілкування керувався не інтересами дитини, а інтересами відповідачки , враховуючи її робочі дні.
Сам по собі факт, що позивач фактично створив нову сім’ю та те, що дитині лише п’ять років, не може бути підставою для часткового задоволення позову, оскільки не убачається порушення інтересів дитини.
Беручи до уваги позитивну характеристику позивача ,те, що у нього нема поганих звичок , його ставлення до дитини, його побутові умови, стан здоров’я, судова колегія приходить до висновку, що батько дитини негативно впливати на свою доньку не буде, при спілкуванні з нею буде приймати участь в її вихованні, буде зустрічатися з нею з урахуванням її інтересів, враховуючи графік її навчання, стан здоров’я, самопочуття, можливий від’їзд до родичів відповідачки та інші об’єктивні обставини.
З урахуванням рівності прав батьків на виховання дитини, а також, що дитина повинна проводити певний час з матір’ю, судова колегія вважає, що висновок органу опіки та піклування щодо спілкування батька з дитиною у святкові дні є необґрунтованим, суперечить інтересам дитини, не відповідає принципам 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, оскільки вона тривалий час не буде спілкуватися з матір’ю. В зв’язку з зазначеним судова колегія не погоджується в зазначеній частині з висновком органу опіки та піклування і вважає, що в частині позивних вимог про спілкування дитини з батьком у святкові дні необхідно відмовити.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виносячи рішення неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення в зазначеній частині.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1,3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, –
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 вересня 2010 року в частині встановлення порядку спілкування ОСОБА_3 з його неповнолітньою дитиною - ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну п’ятницю з 17:00 до 20:00 години , першу та третю суботу місяця з 10:00 до 20:00 години , другу та четверту неділю місяця з 10:00 до 20:00 години з можливістю відвідування місця його мешкання, а також у святкові дні – змінити.
Викласти змінену частину рішення в наступній редакції: «встановити порядок спілкування ОСОБА_3 з його неповнолітньою дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щотижня з 17:00 години п’ятниці до 19:00 години неділі із можливістю відвідування місця проживання ОСОБА_3 , а також перебування дитини з ним у період відпустки».
В інший частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов
Ю.М. Градовський
І.А. Артеменко