Справа № 1-52/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року.

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді                       Цвинтарної Т.М.

при секретарі                                Комар Т.В.

за участю прокурора                    Юзьвака І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Гусятин кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Коцюбинці Гусятинського району, жителя с Гадинківці Гусятинського району українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого робітником ВАТ «Чортківський сирзавод», раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїв умисні дії - а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) та злісне ухилення від утримання своїх неповнолітніх дітей.

Зокрема зОСОБА_1. згідно рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 1998 року та виконавчого листа, на користь ОСОБА_2. стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей - синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження та ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3року народження в розмірі 1/3 всіх видів заробітку але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 25 серпня 1998 року до їх повноліття.

Однак, починаючи з вересня 1998 року підсудній злісно ухиляється від сплати аліментів, що виразилось в систематичній несплаті аліментів протягом тривалого часу. З тимчасових заробітків допомогу своїм дітям не надає, на неодноразові попередження державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції не реагує, в результаті чого, згідно довідки-розрахунку ДВС Гусятинського районного управління юстиції станом на 01.01.2007 року за підсудним утворилася заборгованість на загальну суму 4890, 38 грн. А також не вживає заходів для забезпечення нормального існування своїх дітей.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, визнав повністю і пояснив, що не сплачував аліменти з тієї причини, що він мав тільки тимчасові заробітки. З 01 лютого 2007 року по даний час працює робітником ВАТ «Чортківський сирзавод», що в м. Чортків Тернопільської області і його середній заробіток становить 600 гривень. Зазначив, що з наступноотриманої заробітної плати буде сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2. Щиро кається у скоєному, просить суворо не карати.

Зважаючи на той факт, що підсудний вину свою повністю визнав і погодися з думкою прокурора про недоцільність дослідження інших доказів по справі, суд на підставі ст. 299 КПК України обмежився допитомОСОБА_1. та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.

Таким чином, всі зібрані по справі докази повністю підтверджують вину підсудногоОСОБА_1. в скоєнні злочину за ст. 164 ч.І КК України, як злісне ухилення від сплати

2

встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) а також злісне ухилення від утримання своїх неповнолітніх дітей, і суд вважає, що його дії за цією статтею кваліфіковані правильно, оскільки він скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням коштів на утримання дітей (аліментів) та злісне ухилення від утримання своїх неповнолітніх дітей.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховує: тяжкість вчиненого ним злочину, що він відноситься згідно ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості; особу винного, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, що він на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Гусятинської ЦКРЛ не перебуває; що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, з'явився із зізнанням то судом визнаються як обставини які пом'якшують його покарання; обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання суд не знаходить і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, тому слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням, керуючись ст. 75 КК України.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2., щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю в сумі 4890, 38 грн., оскільки саме такий розмір підтверджується дослідженими по справі доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти наОСОБА_1. такі обов'язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально - виконавчої системи;

-         повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи.

До вступу вироку в законну силу, залишити ОСОБА_1 обраний запобіжний захід - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди - 4890 грн. 38 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду в Тернопільській області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі скарги через Гусятинський районний суд.