УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 січня 2011 року Справа № 2а/2370/214/2011
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Петрофарм” до державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України та державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Черкаській області про визнання нечинними та скасування акта № 62/24-ОР від 24.12.2010 року, рішення про анулювання ліцензії від 27.12.2010 року № 398-А, -
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю „Петрофарм” (далі - позивач), в якій просить визнати нечинними та скасувати акт державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Черкаській області № 62/24-ОР від 24.12.2010 року, рішення державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України про анулювання ліцензії від 27.12.2010 року № 398-А.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства в частині визнання нечинним та скасування акта державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Черкаській області № 62/24-ОР від 24.12.2010 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що 24.12.2010 року відповідачем проведена перевірка позивача, за результатами якої складено акт № 62/24-ОР.
Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики рішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 року № 02-5/35 акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки і спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, відповідно, „не можуть оспорюватися в суді акти ревізії, документи перевірок, дії службових осіб вчинених у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов’язкового характеру” (роз’яснення ВАСУ від 26.01.2000 № 02-5\35).
За таких обставин справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому позивачу необхідно звернутись до місцевого суду –Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1, 2, 17, п.1 ч.1 ст.109, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Петрофарм” до державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України та державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Черкаській області в частині визнання нечинним та скасування акта № 62/24-ОР від 24.12.2010 року.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі направити товариству з обмеженою відповідальністю „Петрофарм”
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п’ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя П.Г. Паламар