Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 222/ 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Іжевська Н.Г.
Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» січня 2011 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.,
Суддів: Стрелець Л.Г.,
Кочеткової І.В.
При секретарі: Мосіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «15» листопада 2010 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі Східного району Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2009 року ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Східного району Запорізьких міських електричних мереж звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В позові зазначало, що 29.10.2007 року за результатами перевірки дотримання споживачем Правил користування електричною енергією було виявлено самовільне підключення будинку АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_3, до електромережі ВАТ „Запоріжжяобленерго” без офіційного дозволу енергопостачальної організації. За даним фактом порушення Правил користування електричною енергією було складено акт № 00092634 від 29.10.2007 року та розраховано збитки, спричинені відповідачем. Посилаючись на вказані обставини, а також на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж завдані збитки в сумі 3129 грн. 77 коп., судовий збір в сумі 51 грн. витрати на ІТЗ в сумі 30 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Східного району Запорізьких міських електричних мереж 3 129 грн. 77 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 51 грн. державного мита.
Не погоджуючись з рішенням районного суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, недоведеність обставин, на яких ґрунтується рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (далі - Методика).
Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.
Статтею 27 Закону України „Про електроенергетику”, якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Згідно п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 28.07.1999 року № 1357 ( надалі ПКЕЕ) споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством, у тому числі за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.
Згідно з пунктом 53 Правил та Методики, розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема, у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач у вказаний будинок. 29.10.2007 року у будинку, який належить відповідачу на праві власності, працівниками позивача виявлено порушення Правил та складено акт № 00092643 від 29.10.2007 року, яким зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення, виявлено без облікове підключення будинку, що дає можливість користуватися без обліково електричною енергією. На підставі складеного акта, керуючись Методикою обчислення розміру відшкодування збитків завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затв. Постановою НКРЕ України від 22.11.1999 року № 1416. Період розрахунку завданих збитків згідно п.53 Правил розраховувався станом з 29.10.2006 року по 29.10.2007 року. Сума збитків склала за 365 днів - 3129 грн. 77 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що акт від 29 жовтня 2007р. складений представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" у відповідності до вимог п.53 цих Правил. Відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від №562 від 04.05.2006р. (в редакції, яка діяла на час виявлення порушення), правильно визначено розмір завданих відповідачем збитків.
Перевіряючи заперечення відповідача суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність факту порушення Правил користування електричною енергією для населення в діях відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності вини відповідачки у безобліковому користуванні електроенергією спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що суд, ухвалюючи рішення, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, надав оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, їх достатності, взаємному зв’язку доказів у їх сукупності, а також навів мотиви, з яких він дійшов до висновку про те, що надані позивачем докази підтверджують факт порушення з боку ОСОБА_3 Правил користування електроенергією.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що колегією не встановлено порушення норм матеріального і процесуального права при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення, підстав для його скасування або зміни не має, тому у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «15» листопада 2010 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: