ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 рокуСправа № 2а-3453/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю  представника позивача Любохинця П.Ф.,  

прокурора Рибака А.І.,  

представника відповідача Ягодинської митниці Демиденко С.Г.,

представника відповідача Головного управління державного казначейства України у Волинській області Ольхової А.В.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку  адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "РВПГ МІТ"  до  Ягодинської митниці,  Головного управління Державного казначейства України у Волинській області  про визнання нечинним рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/400079/1 від 15.06.2010 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України  №205000006/0/02321 від 15.06.2010 року та повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 25932 грн. 63 коп.,  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РВПГ МІТ» звернулося з адміністративним позовом до  Ягодинської митниці  про  визнання нечинним рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/400079/1 від 15.06.2010 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України  №205000006/0/02321 від 15.06.2010 року та повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 25932 грн. 63 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) № 36/2010 від 11.01.2010 року , укладеного з польською фірмою P.H.U. «MILTON» EXPORT-IMPORT KAROL FRANCZAK позивач придбав шкіру свійських свиней заморожену вагою нетто 20298 кг на загальну суму 55508,10 грн. у відповідності до специфікації  до вказаного контракту.

З метою митного оформлення даного товару позивачем 15.06.2010 року на Ягодинську митницю було подано пакет документів, необхідних для здійснення митного оформлення партії товару.

Позивач при митному оформленні товару вказав 1 метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), однак відповідачем Ягодинською митницею було застосовано 6 резервний метод, оскільки вартість оцінюваного товару на його думку не могла бути визначена за вказаним декларантом методом та шляхом послідовного використання наступних. В зв’язку з цим митним органом була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/02321 від 15.06.2010 року. Разом з тим, відповідачем Ягодинською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 205000006/2010/400079/1 від 15.06.2010 року. З метою недопущення затримки оформлення та пропуску товарів через митний кордон України позивач здійснив доплати до сум відповідно до вказаного рішення, яким на його думку встановлено більшу митну вартість товарів, ніж та, що заявлена декларантом, що призвело сплати зайвих платежів в розмірі 25932,63 грн. Позивач вважає, що Ягодинською митницею неправомірно відмовлено у митному оформленні товарів у зв’язку з невідповідністю заявленої декларантом митної вартості товарів ціновій інформації, наявній у митного органу. Прийняте рішення про визначення митної вартості товарів є необґрунтованим, тому просять визнати його нечинним, а надмірно сплачені платежі повернути з Державного бюджету.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що декларантом надано митному органу достатньо доказів, які підтверджують заявлену у декларації митну вартість. Крім того, відповідачем Ягодинською митницею у відповідності до вимог пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 «Про затвердження Порядку  декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження» не вимагалось подання додаткових документів для підтвердження митної вартості. При цьому, вказує, що ним самостійно було надано ряд додаткових документів, які митним органом безпідставно не були взяті до уваги. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Ягодинської митниці позов не визнав. В поданих до суду запереченнях вказує, що працівники митниці діяли згідно вимог чинного законодавства. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товару, ввезеного на адресу позивача, Ягодинською митницею було з’ясовано, що митна вартість задекларованого товару є значно нижчою, ніж митна вартість, зазначена в ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. У зв’язку з цим, відділом контролю митної вартості та номенклатури Ягодинської митниці на підставі поданих позивачем документів було прийнято оскаржуване рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Суду пояснив, що митним органом під час визначення митної вартості було застосовано резервний метод визначення митної вартості, передбачений пунктом 6 частини 1 статті 266 Митного кодексу України. Крім того, надав суду витяги з бази даних цінової інформації, якими відповідач керувався при винесенні оспорюваного рішення. Також повідомив, що відповідно до вимог пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження»  позивач не представив рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних товарів (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом), оскільки таке рішення у позивача було. Просять в позові відмовити.

Представник відповідача Головного управління казначейства України у Волинській області позову не визнала. Суду пояснила, що відповідні документи (висновок) на повернення платнику помилково або надміру сплачених митних податків  до казначейства не подавався, а тому дані про сплату коштів за митне оформлення товару ТзОВ «РВПГ МІТ» відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні позов не визнав. Просить відмовити в його задоволенні в зв’язку з безпідставністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ТзОВ “РВПГ МІТ” 05 жовтня 2005 року зареєстроване Володимир-Волинською районною державною адміністрацією Волинської області як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А01 №439029.  

Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) № 36/2010 від 11.01.2010 року, укладеного з польською фірмою P.H.U. «MILTON» EXPORT-IMPORT KAROL FRANCZAK позивачем придбано в порядку і на умовах поставки CPT  Зимно або DAF кордон шкіру свинну заморожену згідно специфікації №13 до вказаного контракту від 11.06.2010 року вагою нетто 20298 кг на загальну суму 55508,10 грн. (за ціною 1,15 польський злотий за 1 кг на загальну суму 23342,70 польських злотих).  

Для митного оформлення вказаного товару 15.06.2010 року позивачем Ягодинській митниці були надані наступні товаро-супровідні документи, зокрема: уніфікована митна квитанція МД-1 серія 20502 В 1216782 від 15.06.2010 року; облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності 20500/07/000064 від 28.02.2007 року; попередня митна декларація (ПД) 205030005.2010.001252.001 від 14.06.2010 року; контракт №36/2010 від 11.01.2010 року, специфікація до контракту №13 від 11.06.2010 року; доповнення №1 від 22.04.2010 року; міжнародна товаротранспортна накладна СМR №931381 від 14.06.2010 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; рахунок-фактура №14/06/2010/FEх від 14.06..2010 року; експертний висновок №146/1067 від 15.06.2010 року; дозвіл на ввезення на територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу №163 від 04.03.2009 року; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (ДПА України) №2978 від 22.04.2010 року; сертифікат якості від 14.06.2010 року; ветеринарне свідоцтво Ч-28 №062684 від 15.06.2010 року; міжнародний ветеринарний сертифікат країни-експортера №1009/046765/10 від 14.06.2010 року; сертифікат про походження товару №РL/MF/AE 0070095 від 14.06.2010 року; заява на відбір проб вх. №3801-18/53 від 15.06.2010 року; акт про взяття проб і зразків №146/1067 від 15.06.2010 року; експортна декларація №10РL333010Е00630022 від 14.06.2010 року; вантажна митна декларація №205030005/2010/001262 від 15.06.2010 року, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) – 55508,10 грн.

15.06.2010 року митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/400079/1 від 15.06.2010 року за шостим резервним методом визначення митної вартості товарів – по ціні 0,85 доларів США за 1 кг шкіри свинячої замороженої, на загальну суму 17253,30 доларів США, що становить 136546,07 грн. із зазначенням  джерела для визначення митної вартості - цінова інформація Центральної бази даних Державної митної служби України.

В той же день відповідачем було видано картку відмови у прийнятті  митної декларації, митному оформленні  чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/02321 від 15.06.2010 року з тих підстав, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають митному оформленню з причин порушення  вимог постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 року “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” із зазначенням вимоги, виконання якої забезпечує здійснення митного оформлення – приведення графи 12 ВМД  у відповідність до рішення відділу контролю митної вартості (ВКМВ) №205000006/2010/400079/1  від 15.06.2010 року.

Разом з тим встановлено, що позивачем додатково подавалися банківський платіжний документ №27 від 28.07.2010 року, прайс-лист експортера товару від 01.06.2010 року, калькуляція експортера за червень 2010 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку - 632 за червень, липень, оборотно-сальдова відомість по рахунку-314 за червень.

Оскільки товар потребував спеціальних умов зберігання декларант був вимушений звернутися до митного органу із заявою №7710-18 від 16.06.2010 року про випуск товарів у вільний обіг і подати нову ВМД №205030005/2010/000014 від 16.06.2010 року із зазначенням митної вартості товарів, визначеної митним органом – 136546,07 грн. В результаті було надмірно сплачено 28932,63 грн. митних платежів.

Суд вважає правомірними дії Ягодинської митниці щодо визначення митної вартості товару, ввезеного позивачем 15.06.2010 року по ВМД №205030005/2010/001262 від 15.06.2010 року з наступних підстав.

Згідно абзацу 23 статті 1 Митного кодексу України (надалі МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.  

МК передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до частини 2 статті 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно приписів статті 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року №339 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, який установлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов’язкових платежів (далі – Порядок). Пунктом 2 Порядку визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом: 1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року N1766 (Офіційний вісник України, 2006 р., N51, ст. 3417); усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; 2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; 3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.

Судом встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товару, ввезеного на адресу позивача, відповідачем було з’ясовано, що митна вартість задекларованого товару є значно нижчою, митній вартості на такі ж товари, зазначеній в ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Згідно частини 2 статті 264 МК України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження» для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до вимог вищевказаної постанови не було надано рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом), хоча такий товар уже оформлявся. Дана обставина не заперечувалась представником позивача в судовому засіданні. Тобто, позивач фактично підтвердив правомірність сумнівів Ягодинської митниці щодо неможливості визначення митної вартості за ціною угоди.

При проведенні порівняння заявленої позивачем митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, відповідачем Ягодинською митницею було встановлено, що заявлена митна вартість товару нижча від вартості товарів, яка склалася у практиці щодо відповідних товарів, вартість яких вже колись була предметом визначення, зокрема згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ рівень цін на «шкіра свійських свиней», який імпортувався в Україну за період з 06.05.2010 року по 07.06.2010 року становив 0,85 долара США за 1 кг., що більше як в два рази перевищує вартість, заявлену позивачем.

Отже, митна вартість товару була визначена митним органом за резервним методом, так як метод визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції) не може бути застосований по причині наявності у митного органу довідкової інформації про ціни на товар; методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів і щодо подібних (аналогічних) товарів неприйнятні для застосування через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методи визначення митної вартості на основі віднімання і на основі додавання вартості (обчислена вартість) неприйнятні через відсутність основи для віднімання або додавання вартості.

В зв’язку з тим, що позивачем не було виконано вимоги пункту 7 вищевказаної постанови, а також враховуючи цінову інформацію ЄАІС ДМСУ, відділом контролю митної вартості та номенклатури Ягодинської митниці, на підставі  документів, наданих позивачем для митного оформлення, було прийнято рішення  про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/400079/1 від 15.06.2010 року та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/02321 від 15.06.2010 року, в якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята і товари не підлягають пропуску через митний кордон України з таких причин: згідно вимог постанови КМУ від 20.12.2006 року, заниження митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Ягодинською митницею було доведено, що мало місце непідтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості, і що таке непідтвердження викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору.

За таких обставин рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури Ягодинської митниці про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/400079/1 від 15.06.2010 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України  №205000006/0/02321 від 15.06.2010 року є такими, що прийняті у відповідності до вимог статті 266 Митного кодексу України, а тому підстав для визнання їх нечинними суд не вбачає.

З огляду на це необґрунтованою є і вимога до Головного управління казначейства у Волинській області про повернення надмірно сплачених платежів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки рішення про  визначення митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України  прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, то в задоволенні вимоги позивача про зобов’язання відповідача Головного управління казначейства у Волинській області про повернення надмірно сплачених платежів слід також відмовити.  

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, на якого покладено обов’язок по доведенню правомірності прийнятого ним рішення, надано суду обґрунтовані докази щодо необхідності винесення картки відмови та визначення митної вартості імпортованого позивачем товару із застосуванням резервного методу.   

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання представника позивача щодо неправомірності застосування автоматизованої інформаційної бази ДМСУ, оскільки її використання визначено постановою Кабінету Міністрів України №1044 від 26.12.1995 року «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю».

З врахуванням викладеного, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РВПГ МІТ»  слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Митного кодексу України, постанови Кабінету міністрів України від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження порядку декларування  митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та надання відомостей для її підтвердження", суд  

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “РВПГ МІТ” до Ягодинської митниці, Головного управління державного казначейства України у Волинській області про визнання нечинним рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/400079/1 від 15.06.2010 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України  №205000006/0/02321 від 15.06.2010 року та повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 25932 грн. 63 коп. відмовити повністю.   

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                                         О.А.Лозовський