Справа № 3-8715/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Кормушина К.О. при секретарях - Ясинецькому О.А., Юферовій Є.Д. за участю прокурорів - Панафеди Н.М., Мукомели С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції 2-го територіального відділу міліції Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,

встановив:

ОСОБА_1, працюючи на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції 2-го територіального відділу міліції Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, маючи спеціальне звання капітан міліції, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, незаконно одержав матеріальні блага, у зв’язку з виконанням таких функцій за наступних обставин.

16.07.2009 року, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 та дільничний інспектор цього ж територіального відділу ОСОБА_2, залишивши приміщення дільничного пункту прослідували до супермаркету «Сільпо», який розташований по пр-ту Перемоги, 87 в м. Києві, де помітили поблизу автомобільної стоянки близько 15-ти осіб, що здійснювали несанкціоновану торгівлю у невстановленому місці. Не вживаючи заходів щодо припинення та документування вказаних правопорушень, ОСОБА_1 підійшов до одного з громадян, що здійснювали торгівлю ОСОБА_3 та діючи з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, зажадав від ОСОБА_3 за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вилучення товару оплатити йому витрати на обід у вигляді надання грошових коштів в сумі 200 гривень, які за вимогою ОСОБА_1 необхідно було покласти до коробки. З метою уникнення відповідальності, ОСОБА_3 погодився на незаконні вимоги ОСОБА_1 і попросив його підійти за декілька хвилин. Коли ОСОБА_1 відійшов від ОСОБА_3 останній, узявши з прилавку коробку з пристроєм для зважування (кантером) поклав до неї одну грошову купюру номіналом 200 гривень. У свою чергу ОСОБА_1 відійшов від ОСОБА_3 та спостерігаючи помітив, що останній виконав його вимогу, після чого повернувся та взяв у ОСОБА_3 вищевказану коробку з грошовими коштами.

В подальшому ОСОБА_1 був затриманий працівниками СВБ МВС України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належними чином. Про поважність причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

- письмовими поясненнями ОСОБА_1, який визнав свою вину в отриманні незаконної грошової винагороди від ОСОБА_3;

- рапортами працівників ВВБ в м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України;

•   -     письмовими поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3;

•   -     протоколом огляду від 14.07.2009 року;

•   -     даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 160 КУпАП.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за п. „а" ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу з корупцією", як незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, матеріальних благ у зв’язку з виконанням таких функцій.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, суд враховує характер правопорушення, конкретні обставини його вчинення та дані про особу винного, який характеризується позитивно, тому вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти штраф у межах розміру, визначеного нормою ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією" суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. "а" ч. 2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі вісімсот п’ятдесят гривень.

Речовий доказ - купюру номіналом двісті гривень повернути ОСОБА_3.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти діб з дня її винесення.