Справа № 10-89/2007 року Головуючий 1-ї інстанції: Павлова Ж.П.І.
Категорія: ст. 236-7 КПК Доповідач апеляційної інстанції: Губа О.О.
України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Ржепецького О.П.
суддів: Куценко О.В., Губи О.О.
за участю прокурора: Вірта М.М.
захисника: ОСОБА_1
заявника: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за
апеляціями старшого помічника Миколаївського транспортного прокурора,
потерпілого та представника цивільного позивача ОСОБА_3 на постанову
Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2007 року, якою
задоволена скарга ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про скасування постанови заступника Миколаївського
транспортного прокурора від 20 березня 2007 року про порушення
кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів,
передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 365 ч. 3, 366 ч. 2, 364 ч. 3, 365 ч. 1, 366 ч. 1 КК
України.
Як вбачається зі скарги старшого помічника Миколаївського транспортного прокурора, потерпілого та представника цивільного позивача ОСОБА_3 та постанови суду від 11.042007 року, постановою заступника Миколаївського транспортного прокурора від 20.03.2007 року була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за фактами незаконної реалізації безхазяйного майна: гуртожитку у с. Нечаяне та труб за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 365 ч. 3, 366 ч. 2, 364 ч. 3, 365 ч. 1, 366 ч. 1 КК України.
За вказаними фактами по даній справі притягнута до відповідальності і начальник податкової інспекції ОСОБА_4
Не погоджуючись з зазначеною постановою, ОСОБА_2 27.03.2007 року та його захисник ОСОБА_1 28.03.2007 року звернулися до суду зі скаргами, в яких просили зазначену вище постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 20.03.2007 року скасувати та закрити провадження по справі на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочинів. На думку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дана постанова винесена необгрунтовано, без повної і
1
2
об'єктивної перевірки фактичних обставин справи, а також на день порушення зазначеної кримінальної справи не було достатніх даних, які б вказували на наявність ознак в діях ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 365 ч. 3, 366 ч. 2, 364 ч. 3, 365 ч. 1, 366 ч. 1 КК України.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.04.2007 року скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про скасування постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 20.03.2007 року задоволені.
Задовольняючи скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 порушена всупереч вимог ст. 94 КК України.
Так, суд в постанові зазначив, що ОСОБА_2 згідно посадової інструкції старшого оперуповноваженого сектору організації оперативно-запобіжних заходів зі скорочення податкового боргу службовоюю особою не являється, оскільки рішень про визнання майна безхазяйним та про передачу такого майна не приймає та не приймав, а тому не може відповідати за зазначеними вище статтями кримінального кодексу.
Крім того, суд послався на те, що обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, є заподіяння перевищенням влади або службових повноважень істотної шкоди, а по ч. З даної статті - тяжких наслідків. Проте, із матеріалів справи вбачається, що ДНІ в Миколаївському районі Миколаївської області рішенням № 3540/10/10-111 скасувала попереднє рішення про передачу майна (гуртожитку в с. Нечаянне по вул. Одеській, 17) на реалізацію в зв'язку з тим, що сторони за договором купівлі-продажу прийшли до угоди про розірвання договору і повернення майна. Таким чином, сторони були приведені в первинне положення і вище зазначений гуртожиток повернутий повернутий ТОВ "Солекс".
Крім того, в постанові про порушення кримінальної справи від 20.03.2007 року не вказано яку матеріальну або особисту вигоду мав ОСОБА_2, який зловживав службовим становищем всупереч інтересам служби, а це є кваліфікуючою ознакою ст. 364 КК України є отримання матеріальної або іншої особистої вигоди.
В апеляції старший помічник Миколаївського транспортного прокурора, не погоджуючись з рішенням суду, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд відмовляючи в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, не вказав підстав прийнятого рішення, чим грубо порушив вимоги ст. 6 КПК України. Крім того, на думку апелянта, висновок суду про те, що ОСОБА_2 не є посадовою особою є неправильним. Необгрунтованими, на думку
3
апелянта, є висновки суду про те, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки інкримініруємого йому службового підроблення та незаконного зловживання та перевищенням влади, оскільки оцінка цим фактам в постанові не наведена.
В апеляції потерпілий та представник цивільного позивача ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду, просить його скасувати і постановити рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 від 20.03.2007 року. Посилається, що на момент прийняття судом скарги від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 27.03.2007 року досудове слідство було закінчено, з ним були виконані вимоги ст. 217 КПК України і досудове слідство не поновлювалось. А тому, на думку апелянта, суд не вправі був виносити рішення по скарзі по суті, а повинен був відмовити в її задоволенні у зв'язку з закінченням досудового слідства по справі. Оспорює висновок суду про те, що ОСОБА_2 не є посадовою особою і про те, що його діями не спричинено значної шкоди. Крім того, на теперішній час право власності зареєстровано за ОСОБА_5, підстави для скасування державної реєстрації відсутні, ОСОБА_5 продовжує незаконно проживати в гуртожитку, чим порушуються права ТОВ "Солекс", оскільки без притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності підприємство не може передати цей гуртожиток на баланс Нечаянської сільської ради. Посилається на те, що судом при розгляді скарги допущені суттєві порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків фактичним обставинам справи і неправильне застосування кримінального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Вірта М.М. на підтримку апеляції старшого помічника Миколаївського транспортного прокурора, заявника ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які просили апеляції залишити без задоволення, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція старшого помічника Миколаївського транспортного прокурора підлягає задоволенню, а апеляція потерпілого та представника цивільного позивача ОСОБА_3- частковому задоволенню.
Згідно ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються при розгляді справи по суті.
Суд, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, всупереч зазначених вимог дав оцінку доказам по справі, а саме визнав, що ОСОБА_2 є не службовою особою, а також те, що дії ОСОБА_2 не спричинили
4
істотної шкоди через перевищення влади або службових повноважень, оскільки 19.04.2006 року ДПІ в Миколаївському районі Миколаївської області рішенням № 3540/10/10-111 скасувала попереднє рішення про передачу майна (гуртожитка АДРЕСА_1) про реалізацію в зв'язку з тим, що сторони за договором купівлі-продажу прийшли до угоди про розірвання договору і повернення майна, тобто сторони були приведені в первинне положення і вищезазначений гуртожиток повернутий на баланс ТОВ "Солекс".
Проте, в постанові про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 від 20.03.2007 року зазначено, що діями ОСОБА_2 відносно продажу зазначеного гуртожитку державі спричинена шкода в сумі 20536 грн. Крім того, шкода спричинена 15 громадянам, проживаючим в гуртожитку, які були позбавлені права на житло та юридичній особі ТОВ "Солекс", на балансі якого знаходився гуртожиток.
Посилання суду на те, що в постанові про порушення кримінальної справи від 20.03.2007 року не вказано яку матеріальну або особисту вигоду мав ОСОБА_2, який зловживав службовим становищем всупереч інтересам служби (ст. 364 КК України), є необгрунтованим.
Так, в постанові про порушення кримінальної справи від 20.03.2007 року щодо ОСОБА_2 зазначено, що він своїми діями щодо продажу нібито безхазяйних труб зрошувальної системи, які знаходилися на балансі ВАТ "Ковалевський", діючи в інтересах третіх осіб - підприємця ОСОБА_6, спричинив державі шкоду на суму 16600 грн., а також це спричинило збитки 9 власникам земельних ділянок у виді зменьшення вартості земельного пая на суму 24024,95 грн. кожному, а всього на загальну суму 216224,55 грн., що потягло тяжкі наслідки.
На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про скасування постанови суду, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд. При новому судовому розгляді суду необхідно більш ретельно перевірити матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та вирішити питання за скаргами ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України.
Що стосується тверджень потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_3, що суд всупереч вимог ч. 5 ст. 236-7 КПК України прийняв до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, є необгрунтованими. Так, із матеріалів кримінальної справи вбачається, що слідчий 28.03.2007 року тільки виконав вимоги ст. 217 КПК з ОСОБА_2, а скарги ним подана 27.03.2007 року, тобто до закінчення досудового слідства.
5
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого помічника Миколаєвського транспортного прокурора задовольнити, а апеляцію потерпілого та представника цивільного позивача ОСОБА_3 - частково задовольнити.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.