АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-244/2007 року                              Головуючий по першій інстанції

Категорія: ст.ст.185 ч.2, 309 ч. 1,                       суддя: Кузьменка В.В.

317 ч. 1 КК України                                           Доповідач апеляційного суду

суддя Губа О.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                Погорел ової Г.М.

суддів:                            Пісного І.М., Губи О.О.

за участю прокурора: Багірової В.А.

засудженого:                ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні в м. Миколаєві    кримінальну справу за

апеляцією     засудженого     ОСОБА_1    на     вирок     Очаківського

міськрайонного суду Миколаївської області від 6 лютого 2007 року, яким

засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Болград Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого 19.08.2005 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнився 10.03.2006 року за постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.03.2006 року на підставі Закону України "Про амністію" умовно-достроково на 2 місяця 16 днів,

·        за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

·        за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі;

·        за ст. 317 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 4 роки позбавлення волі

1

2

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення крадіжки чужого майна, за незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту, за організацію та утримання місця для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, а також надання приміщенння з цією метою за наступних обставин.

В червні 2006 року ОСОБА_1 незаконно зірвав біля с Іванівка Очаківського району Миколаївської області близько 25 кущів маку, перевіз їх до місця свого проживання, в будинок АДРЕСА_1, де зберігав його без мети збуту.

В період з 6 червня до 7 липня 2006 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання організував та систематично надавав своє домоволодіння для незаконного виготовлення наркотичних засобів та їх вживання.

12 липня 2006 року в процесі огляду домоволодіння АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_1 мешкав з сім'єю, був виявлений та вилучений особливо небезпечний наркотичній засіб - макова солома, вага якої у висушеному стані складає 240 грам.

Крім того, 20 червня 2006 року ОСОБА_1, знаходячись за вищевказаною адресою, шляхом свободного доступу таємно викрав телевізор "Конка" та відеомагнітофон "SAMSUNG", чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду в частині його засудження за ч. 1 ст. 317 КК України скасувати, оскільки нікому не надавав приміщення за місцем свого проживання для незаконного виготовлення наркотичних засобів та вживання, в тому числі і ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яких він не знає. На думку апелянта, зазначені свідки звели на нього наклеп під впливом оперативних працівників міліції. Інші інкриміновані йому злочини він не оспорює. Просить пом'якшити йому міру покарання з урахуванням його стану здоров'я, а також того, що його дочка, 31.10.2000 року народження, на теперешній час знаходиться на утриманні його матері і вони обоє потребують його допомоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора Бапрової В.А. про залишення апеляції без задоволення, а вироку - без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

3

Висновки суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2, у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

Фактичні обставини та кваліфікація дій за ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 1 КК України апелянтом не оспорюється.

Що стосується засудження Демченка за ст. 317 ч. 1 КК України, то колегія суддів приходить до наступного.

Із постанови про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого (а.с. 79-80) та обвинувального висновку вбачається, що обвинувачення в цій частині було викладено таким чином: в період часу з 6 червня по 7 липня 2006 року ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання поАДРЕСА_1, організував та систематично надавав своє домоволодіння для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів особам, схильним до вживання наркотичних засобів.

Це ж саме обвинувачення за ч. 1 ст. 317 КК України за ознаками незаконної організації та утриманню місця для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою, суд визнав доведеним та виклав у вироці суду.

Між тим, зазначені вище процесуальні документи не містять відомостей про те, які саме дії виконав ОСОБА_1 для організації місця незаконного виготовлення наркотичних засобів, для утримання місця для незаконного їх вживання, коли і кому конкретно він надавав це місце для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, хоча в матеріалах срави та у вироку є посилання на ряд епізодів такого злочину, вчинених ОСОБА_1

Тому таке обвинувачення є неконкретним та порушує право ОСОБА_1 на захист, тобто допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема ст. 132 КПК України.

Виходячи з наведеного, вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на додаткове розслідування, в ході якого слід перевірити твердження апелянта про те, що він не вчиняв дій, передбачених ст. 317 ч. 1 КК України, та взагалі незнайомий із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також твердження про заінтересованність працівників міліції.

При наявності підстав викласти обвинувачення ОСОБА_1 в цій частині відповідно до вимог ст.ст. 131, 132 КПК України.

4

Органам досудового слідства необхідно також мати на увазі, що оскільки вирок в цій частині скасовується за апеляцією засудженого, то виходячи з положень ч. 2 ст. 375 КПК України, не може бути погіршено його становище при кваліфікації дій, крім випадків, прямо зазначених в цій статті.

З огляду на наведене, апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.

Визначаючи покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 1 КК України, колегія суддів дотримується обраного судом принципу, з числа передбачених ст. 70 КК України, оскільки становище засудженого не може бути погіршено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 лютого 2007 року відносно ОСОБА_1 в частині його засудження за ч. 1 ст. 317 КК України скасувати, а кримінальну справу в цій частині направити на додаткове розслідування для виконання вказівок, викладених в мотивувальній частині данної ухвали.

Вважати ОСОБА_1 засудженим на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 1 КК України, до одного року позбавлення волі.

В решті вказаний вирок залишити без зміни.

4