ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13.01.2011                                                                Справа №  8/51-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом садового товариства "Енергетик", м. Нова Каховка Херсонської області,

до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,  

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області,

про спонукання виконати певні дії,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, голова, протокол № 8 від 12.05.2007 р.,

від відповідача: Анісімов В.В., представник, дов. № 07/1812-10 від 07.10.2010 р.,

від третьої особи на стороні позивача: на засідання суду не прибули.

Садове товариство "Енергетик" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відкрите акціонерне товариство "ЕК "Херсонобленерго" узгодити проект землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9699 га із загальної території 11,733 га позивача в районі вул. Новокаховське шосе м. Нова Каховка Херсонської області земель для визначення та відведення земель загального користування садівницького товариства, на землях сільськогосподарського призначення, за функцією використання - для ведення садівництва.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на неправомірні дії відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 07/05-0084 від 13.01.2011 р. позовні вимоги не визнає, зазначаючи, що земельна ділянка, що відводиться позивачу за адресою м. Н.Каховка, вул. Новокаховське шосе, знаходиться в охоронній зоні ПЛ-150 кВ, Л-64 "Каховська ГЕС - Никольськая"; ПЛ-150 кВ, Л-69 "Каховская ГЕС - Нефтепровод"; ПЛ-150 кВ, Л-67 "Каховськая ГЕС - ГПП 2"; ПЛ-150 кВ, Л-65 "Каховская ГЕС -ГПП 1" ПЛ-6 кВ, Ф-625 та відводиться із цільовим призначенням - землі садівництва, що порушує вимоги ст.ст. 22, 76, 96 Земельного кодексу України, Правила охорони електричних мереж. Крім того, відповідач зауважує, що такий спосіб захисту порушених прав як зобов'язання відповідача узгодити межі землекористування не передбачений нормативно-правовими актами (а.с. 81-83).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Новокаховська міська рада, до судового засідання не прибув, заявивши клопотання про розгляд справи без його участі. У відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, зазначаючи, що безпідставною є відмова відповідача в погодженні меж земельної ділянки як суміжного землекористувача, оскільки в даному випадку визначаються та відводяться саме землі загального користування, а не безпосередньо ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди членів товариства. Крім того, Новокаховська міська рада, вважає, що відповідачем використовуються земельні ділянки, суміжні з землями позивача для розміщення та обслуговування споруд підприємства без правовстановлюючих документів, що є порушенням діючого земельного законодавства (а.с. 70-71).

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Ухвалою суду від 21.12.2010 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та ненадання ним витребуваних документів. Після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд:

в с т а н о в и в:

Пунктом 2.1. рішення 67-ї сесії 5-го скликання Новокаховської міської ради від 23.12.2009 р. № 1371 "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкта та надання дозволу на розробку проекту відведення, технічної документації земельної ділянки та експертної грошової оцінки земельної ділянки", до якого внесено зміни рішенням 71 сесії 5-го скликання Новокаховської міської ради № 1415 від 16.02.2010 р. Садовому товариству "Енергетик" затверджено матеріали погодження місця розташування об'єкта та надано дозвіл на розробку проекту відведення, технічної документації земельної ділянки та експертної грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 1,9699 га, із загальної території 11,733 га садового товариства, в районі вул. Новокаховське шосе, для визначення та відведення земель загального користування садівницького товариства, на землях сільськогосподарського призначення, за функцією використання - для ведення садівництва (а.с. 15).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 50 Закону України від 22.05.2003 р. № 858-IV "Про землеустрій" передбачено випадки складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме: у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України, від 26.05.2004, № 677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (п. 3, 4, 7, 8, 9) визначено механізм розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема передбачено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі - виконавець). Виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки. Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою. Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

На замовлення позивача приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "Геоінформкомплекс" виготовлено проект землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 1,9699 га для ведення садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення розташованих по вул. Новокаховське шосе у м. Нова Каховка Херсонської області (а.с. 11-14). Проект погоджено з Управлінням регіонального розвитку, містобудування та архітектури, Новокаховською міською санітарно-епідемічною станцією, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, обласною інспекцією по охороні пам'яток історії та культури, Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (а.с. 33-37).

Пунктом 1.12. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.05.1999 р. № 43 передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

На підставі пункту 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010, № 376 встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розроблених та затверджених відповідно до статті 186 Земельного кодексу України проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - при передачі земельної ділянки у власність (користування) із земель державної та комунальної власності. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів) (п. 2.8). Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними (п. 4.2.).

Статтею 106 Земельного кодексу України передбачено право власника земельної ділянки вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Статтею 25 Закону України від 09.07.2010 р. № 2480-VI "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" встановлено правило, за яким спеціальні зони об'єктів енергетики зазначаються, зокрема, у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах. Межі спеціальних зон об'єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками. Власникам і користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження та обтяження, видається кадастровий план їх земельних ділянок з нанесеними межами спеціальних зон, а також письмовий перелік обмежень та обтяжень щодо використання земель у цих зонах.

Позивачем суду надано план відведення земельної ділянки, яка надається у власність садовому товариству "Енергетик" для ведення колективного садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих по Новокаховському шосе у м. Нова Каховка Херсонської області (а.с. 9-10), на якому позначені межі земельних ділянок ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", їх загальна площа - 0,0894 га, з них під опорами ВЛ-10 кВ-0,0093 га, під опорами 150 кВ-0,0585 га, під КТП-0,0032 га. Також, надано акт узгодження меж земельної ділянки (а.с. 16). За змістом акту узгодження меж земельної ділянки ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" визначено як суміжний власник землі (землекористувач), підпис повноважного представника ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" в розділі "погоджено" зазначеного акту відсутній.

Відповідач листом від 25.03.2010 р. за вих. № 15/07-0589 відмовив позивачу в погодженні меж земельної ділянки, розташованої за адресою вул. Новокаховське шосе у м. Нова Каховка Херсонської області на підставі порушення вимог п. 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМ України від 04.03.1997 р. №209 (а.с. 50).

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач відмовив позивачеві в узгодженні меж земельної ділянки як суміжний землекористувач, що підтверджується листом від 25.03.2010 р. за вих. № 15/07-0589.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено, що відповідач відмовив в узгодженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, а тому безпідставною є вимога позивача про зобов’язання відповідача узгодити проект землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9699 га із загальної території 11,733 га позивача в районі вул. Новокаховське шосе м. Нова Каховка Херсонської області земель для визначення та відведення земель загального користування садівницького товариства, на землях сільськогосподарського призначення, за функцією використання - для ведення садівництва.

Суд, проаналізувавши зазначені норми матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, відмовляє в задоволенні позовних вимог Садового товариства "Енергетик".

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

         Суддя                                                                                      Т.А. Остапенко

           Повне рішення складено                                                                                 18.01.2011 р.