Справа №11- 322-2007p. Головуюча суду 1 інстанції
Категорія: ст.296 ч.4 КК Покровська Т.С.
України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів: Пісного І.М., Хоміка І.М.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_1.
його законного представника ОСОБА_2.
захисника ОСОБА_3. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1. - ОСОБА_2. на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, раніше
судимого 26.07.2006р. Корабельним районним судом м.
Миколаєва за ст.ст. 186 ч.2,289 ч.2 КК України на 4 роки
позбавлення волі із звільненням від відбування
покарання з випробуванням на 1 рік на підставі
ст.ст.75,104 КК України засуджено за ст. 296 ч.4 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_1. частково приєднана невідбута частина покарання за вироком цього ж від 26.07.2006 року і остаточно призначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним в тому, що він 03.08.2006р., приблизно о 12-й годині, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на літньому майданчику кафе, розташованого біля магазину «Гіппо» по проспекту Жовтневому, 342 в м. Миколаєві, з хуліганських мотивів став безпричинно приставати до сидячого за сусіднім столиком неповнолітнього ОСОБА_4., висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою. Оскільки ОСОБА_4. не звертав на це уваги, ОСОБА_1., вибив з під нього стілець. Після чого ОСОБА_4. для уникнення конфлікту, встав, забрав недопиту пляшку пива та пішов до магазину «Букет», розташованого неподалік по проспекту Жовтневому, 340.
ОСОБА_1., переслідуючи потерпілого та продовжуючи свої хуліганські дії, увійшов до приміщення магазину за ОСОБА_4. та затіяв з ним бійку. Під час бійки ОСОБА_1. відбив у пляшки дно, отримавши таким чином уламки пляшки у вигляді «розочки», якою став погрожувати ОСОБА_4. та розірвав на потерпілому футболку. Хуліганські дії ОСОБА_1. продовжувались приблизно 10 хвилин і були припинені спільними зусиллями працівників магазину.
Крім того, в наслідок хуліганських дій ОСОБА_1. пошкоджено майно ОСОБА_5. на загальну суму 550 грн.40 коп., що в подальшому відшкодовано.
В апеляції законний представник ОСОБА_2. в інтересах неповнолітнього засудженого ОСОБА_1. просить вирок суду змінити, дії ОСОБА_1. перекваліфікувати з ч.4 на ч.І ст.296 КК України та призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Ставить під сумніви показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4. та свідка ОСОБА_6., посилаючись на її заінтересованість внаслідок перебування в трудових відносинах з власниками магазину - матір'ю та вітчимом потерпілого. Зазначає, що засудженим, свідками з його боку - ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. дані інші свідчення за обставинами події, які судом до уваги не прийняті. Стверджує, що за показаннями ОСОБА_1. він перебував в стані необхідної оборони, оскільки його ще біля магазину «Гіппо» вдарив по голові ОСОБА_4. пляшкою, яка розбилася в зазначеному місці, внаслідок чого ОСОБА_1. заподіяні тілесні ушкодження у вигляді різаних ран обличчя та шиї. Вважає малоймовірним їх заподіяння при падінні під час бійки між засудженим та потерпілим в магазині «Букет». Оспорює прояви особливої зухвалості злісного хуліганства, зазначаючи, що бійка тривала декілька хвилин та що у потерпілого відсутні тілесні ушкодження. Також вказує на відсутність речових доказів у справі та на порушення права на захист ОСОБА_1., оскільки його допити, очні ставки проведені без участі захисника, а про порушення кримінальної справи не було доведено до відома апелянта, яка є опікуном ОСОБА_1.
Вказує, що ОСОБА_1. неповнолітній, має захворювання, виховувався без батьків, підпав під вплив дорослих, внаслідок чого вчинив злочини. Вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, незважаючи на його попередню судимість з випробуванням та розгляд в даний час іншої кримінальної справи у відношенні нього за ст. 186 ч.2 КК України, про об'єднання яких в одне провадження судом було відмовлено на думку апелянта необгрунтовано.
Заслухавши доповідь судді, пояснення на підтримку апеляції законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1. - ОСОБА_2., самого засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_3., думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1. протиправних дій проти ОСОБА_4. саме з хуліганських мотивів, за обставин, вказаних у вироку суду, ґрунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_4. суду підтвердив, що 03.08.2006 р., на літньому майданчику кафе «Гіппо», раніше незнайомий йому ОСОБА_1. став до нього приставати, ображав через зачіску, вибив з під нього стілець. Щоб уникнути конфлікту, ОСОБА_4. пішов звідти до приміщення магазину «Букет», взявши недопиту пляшку пива. Але ОСОБА_1. увійшов слідом та ударив кулаком в обличчя ОСОБА_4., якій його від себе відштовхнув. Тоді ОСОБА_1. узяв пляшку, розбив дно о прилавок. Отримавши таким чином уламки пляшки у вигляді «розочки», ОСОБА_1. став нею погрожувати, замахувався нею на ОСОБА_4., але той зміг перехопити руку ОСОБА_1. з цією пляшкою та не дав нанести нею удар. Під час цього обидва впали на підлогу та билися. Побачив сліди крові на голові ОСОБА_1. Втрутилися продавці магазину та виштовхали ОСОБА_1. на вулицю.
При відтворенні обстановки та обставин події 12.11.2006 р. з потерпілим ОСОБА_4. він на місці вказав про зазначені дії засудженого (а.с. 150-152).
Свідок ОСОБА_6. (очевидець частини події), показала в судовому засіданні, що в магазин «Букет» слідом за ОСОБА_4. зайшов в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1., який розбив пляшку з під пива о прилавок, тримав її вістрям до гори, погрожувати нею ОСОБА_4., навалився на нього и вони стали битися. Втрутилися в подію. Виштовхали з магазину ОСОБА_1. Він не заспокоювався. Смикав вхідні двері. Були побиті вазони з квітами та порожні.
Свідок ОСОБА_10. пояснила суду, що вона вийшла з підсобного приміщення пізніше. В торговій залі на підлозі валялися квіти, була кров, розбиті вазони, пляшка з відбитим горлом. ОСОБА_1. виштовхали з магазину.
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 03.08.2006 р., в приміщенні вище зазначеного магазину «Букет», на підлозі знаходиться земля, яка висипана з вазонів з квітами. Також є вазони з тріщинами та розбиті (а.с. 3). Футболка ОСОБА_4. має надриви тканини, про що свідчать дані протоколу її огляду від 16.08.2006 р. (а.с.41). Вона визнана речовим доказом у справі (а.с.42).
Свідок ОСОБА_11. суду підтвердив, що під час його перебування в даному магазині, ОСОБА_1. ніхто не бив. Бачив сліди крові на ньому та на ОСОБА_4. Виштовхав ОСОБА_1. на вулицю та не впускав його, утримуючи вхідні двері.
Характер та розмір шкоди внаслідок знищення та пошкодження майна, зокрема футболки ОСОБА_4., квітів, вазонів в магазині на загальну суму 550 грн. 40 коп., підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_5., даними довідки, чеків, накладних, квитанцій про вартість (а.с. 18-23). В зазначеній сумі шкода повністю відшкодована. Потерпілий ОСОБА_5. також пояснив, що міліцію викликав він, а потім розпорядився прибрати в магазині, щоб була нормальна діяльність магазину.
Сам засуджений не заперечував в судовому засіданні, що в стані алкогольного сп'яніння на літньому майданчику кафе приставав до потерпілого через його зачіску та вибив з під нього стілець. Після цього потерпілий пішов до магазину, узявши недопиту пляшку пива. Пішов услід, пропонував вийти на вулицю для розмови, але потерпілий відмовився. Визнав й те, що намагався узяти потерпілого за шию та порвав на ньому футболку.
Твердження апелянта про заінтересованість свідка ОСОБА_6. є лише припущенням. Воно спростовується тим, що показання цього свідка узгоджуються з сукупністю інших доказів по справі. Свідки з боку засудженого - ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., на яких посилається апелянт, не були очевидцями основної події в приміщенні магазину «Букет», про яку ним відомо лише зі слів ОСОБА_1. Щодо наявності у засудженого станом на 13.11.2006 р. легких тілесних ушкоджень у виді рубцевих змін м'яких тканин обличчя та шиї, то постановою слідчого від 13.11.2006 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину на підставі п.1 ст.6 КПК України у відношенні ОСОБА_4., який стверджував, що ці ушкодження ОСОБА_1. одержав зі своєї необережності (а.с.165). Твердження апелянта, що пляшку розбив не ОСОБА_1., а ОСОБА_4. та про нібито напад з боку потерпілого, спростовуються наведеними вище доказами.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1. дій, які грубо порушили громадянський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, проявами якої є пошкодження та знищення майна, тимчасове припинення роботи магазину, насильство з завданням потерпілому побоїв. Суд не послався на ті прояви , які оспорює апелянт.
Вказаними вище доказами також підтверджується, що ОСОБА_1. вчинив дії із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме відбив дно пляшки та намагався розбитою пляшкою, з уламками скла, заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_4., чому потерпілий перешкодив. Тому дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковані судом за ст. 296 ч.4 КК України.
Покарання ОСОБА_1. призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, в тому числі з урахуванням тих пом'якшуючих покарання обставин та даних про особу неповнолітнього засудженого, на які посилається апелянт, оскільки ОСОБА_1. призначено покарання за тяжкій злочин в мінімальній межі санкції закону, а за правилами ст. 71 КК України невідбуте покарання за попереднім вироком суду від 26.07.2006 р. приєднано лише частково.
Хоча в матеріалах справи є дані про судовий розгляд з 27.02.2007 р. щодо ОСОБА_1. нової кримінальної справи за ст. 186 ч.2 КК України, але згідно з протоколом судового засіданні по даній справі не було заявлено клопотань про об'єднання двох справ в одне провадження, як стверджує апелянт.
Право на захист неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1. органами досудового слідства не порушено, оскільки захисник допущений до участі у справи з моменту пред'явлення йому обвинувачення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.45 КК України - з 31.08.2006 р. (а.с.71). Оскільки справа порушена за фактом хуліганських дій, вчинених невстановленою особою, то до вказаної дати дії проводилися з ОСОБА_1. як зі свідком та були направлені на встановлення винної особи.
Керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2007 р. у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію його законного представника ОСОБА_2. - без задоволення.