СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2010 року Справа № 2-22/6112-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача Качуровського К.О., довіреність № 1 від 15 січня 2010 року (фірма "Конус")
відповідача не з'явився (Чистенська сільська рада)
третьої особи не з'явився (Сімферопольська районна державна адміністрація)
прокурор Ковалевич О.М., посвідчення № НОМЕР_1
розглянувши апеляційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 25 січня 2010 року у справі №2-22/6112-2009
за позовом фірми "Конус" (вул. К. Маркса, 34, Сімферополь, 95000)
до Чистенської сільської ради (вул. Радянська, 25, Чистеньке, Сімферопольський р-н, 97573)
третя особа Сімферопольська районна державна адміністрація (вул. Павленко, 1, місто Сімферополь, 95015)
про визнання права
ВСТАНОВИВ:
Фірма “Конус” звернулася до Господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до Симферопольської районної державної адміністрації про визнання за фірмою "Конус" право на розробку проекту відведення із землеустрою в частині складення документів для передачі в оренду строком на 5 років земельної ділянки, загальною площею 1,2 га з земель запасу Чистенської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим під будівництво та обслуговування виробничої бази за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65-р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмовою відповідача –Симферопольська районна державна адміністрація, у направленні комісії для обстеження земельної ділянки 1,2 га під будівництво і обслуговування виробничої бази в с. Фонтани, вул. Чкалова, 65-р порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, передбачені, зокрема, статтями 116, 123, 151 Земельного кодексу України, Законом України „Про оренду землі”, Законом України „Про землеустрій”, Порядком розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2010 року, за клопотанням позивача, здійснено заміну відповідача по справі - Сімферопольської районної державної адміністрації на належного відповідача –Чистенську сільську раду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 25 січня 2010 року у справі № 2-22/6112-2009 позов задоволений.
Визнано за фірмою "Конус" право на розробку проекту відведення із землеустрою в частині складення документів для передачі в оренду строком на 5 років земельної ділянки, загальною площею 1,2 га, для будівництва та обслуговування виробничої бази за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65-р.
Господарський суд Автономної республіки Крим мотивував своє рішення тим, що не зважаючи на прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України для сприяння будівництву” від 16 вересня 2008 року №509-VI (набув чинності 14 жовтня 2008 року, із змінами та доповненнями), яким передбачено внесення змін в порядок надання земельних ділянок в оренду, позивач має право на розроблення проекту відведення вказаної земельної ділянки, оскільки рішення 17-ої сесії 5-го скликання Чистенської сільської ради від 19 вересня 2008 року є чинним протягом двох років з дня набрання чинності зазначеного Закону, що залишає за позивачем таку форму захисту, як визнання права на спонукання до виконання обов’язку в натурі.
Не погодившись з рішенням суду, прокуратура Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення господарського суду винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що предметом доказування у цій справі є питання аукціонного порядку отримання прав на землю та можливості незастосування аукціону до виниклих між сторонами конкретних правовідносин.
Так, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не враховано, що на час прийняття Чистенською сільською радою рішення від 19 вересня 2008 року застосуванню підлягали положення Закону України „Про внесенні змін у деякі законодавчі акти України” від 03 березня 2008 року, а саме до статті 124 Земельного кодексу України та у статтю 16 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до яких придбання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються винятково на аукціонах. В свою чергу, застосування пункту 2 розділу „Прикінцевих положень” Закону України №509-VI від 16 вересня 2008 року залежить від часу прийняття радою рішень.
Крім того, прокурор у своїй апеляційній скарзі не погоджується з позицією суду, щодо виключення з числа відповідачів та третіх осіб Сімферопольської районної державної адміністрації.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2010 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Сімферопольську районну державну адміністрацію.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Маслову З.Д.
Ухвалою від 22 листопада 2010 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 20 грудня 2010 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Маслову З.Д. замінено на суддю Антонову І.В.
У судовому засіданні 20 грудня 2010 року, представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим.
У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з’явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, прокурор підтримав апеляційну скаргу, представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
19 вересня 2008 року 17-ою сесією 5-го скликання Чистенської сільської ради було прийнято рішення про наступне:
- дозволити фірмі “Конус” розробку проекту відведення з землеустрою в частині складання документів для передачі в оренду строком на 5 років земельної ділянки, площею до 1,2 га, із земель запасу сільської ради під будівництво та обслуговування виробничої бази в с. Фонтани, вул. Чкалова, 65-р;
- представити проект відведення з землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки на розгляд та затвердження сільською радою, у встановленому порядку;
- фірмі “Конус” укласти договір оренди з Чистенською сільською радою строком на 5 років;
- за погодженням із адміністрацією фірмі “Конус” побудувати прибудову до будівлі сільської ради розміром 6 х 9 кв.м.;
- контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію по регулюванню земельних відносин та охороною навколишнього середовища.
14 жовтня 2008 року фірмою “Конус” було направлено лист вих. №01/486 щодо направлення комісії для обстеження земельної ділянки 1,2 га під будівництво та обслуговування виробничої бази в с. Фонтані, вул. Чкалова, 65-р з рішенням Чистенської сільської ради (а.с.11).
17 червня 2009 року Сімферопольська районна державна адміністрація надала відповідь вих. № 2416/04-28, якою відмовлено фірмі “Конус” у направленні комісії для обстеження земельної ділянки, у зв’язку із змінами порядку надання земельних ділянок в оренду, та необхідністю включення Чистенською сільською радою до переліку об’єктів зазначену земельну ділянку, право на оренду якої повинно передаватися шляхом проведення аукціону, що і стало причиною звернення до господарського суду Автономної Республіки Крим (а.с.10).
Проаналізувавши обставини даної справи, заслухавши прокурора та представника позивача, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що спір стосується визнання наявності права на розробку проекту відведення із землеустрою в частині складення документів для передачі земельної ділянки, з земель запасу Чистенської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим під будівництво та обслуговування виробничої бази.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з частин 1-3 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції на вересень 2008 року) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Повноваження щодо вирішення питань регулювання земельних відносин відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” віднесено до міських рад.
Відповідно до пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97, спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Так, згідно зі статтею 134, частинами 1, 2, 5, 7 статті 136, статтею 186 Земельного кодексу України обов'язок виготовлення документації з землеустрою, технічного паспорту покладено на органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування чи державні органи приватизації, а проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.
У відповідності з пунктами 2, 3, 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26 травня 04, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.
Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
Судова колегія зазначає, що визнаючи наявність права позивача на розробку проекту відведення із землеустрою в частині складення документів для передачі земельної ділянки, господарський суд не врахував, що згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Статтею 152 Земельного кодексу України способом захисту порушеного права або інтересу є визнання права, який застосовується за наявності спору про право у разі виникнення спору між особою, що вважає наявне у неї, тобто таке, що вже виникло право, порушеним, та іншою, яка претендує на відповідне право.
Інтерес позивача стосовно розроблення проекту відведення земельної ділянку не може захищатися пред’явленням позову до відповідача - Чистенської сільської ради, оскільки права та інтереси позивачеві останнім порушені не були. На проти , як слід з матеріалів справи, сільської радою було прийнято рішення про дозвіл позивачу на розробку проекту відведення з землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки. Дії органу, Сімферопольської районної державної адміністрації, який відмовив фірмі “Конус” у направленні комісії для обстеження земельної ділянки, оскаржені у встановленому законом порядку не були.
Згідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи положення статті 54 Господарського процесуального кодексу та межи повноважень суду при прийнятті рішення за статтею 83 Господарського процесуального кодексу, звертаючись до суду позивач самостійно визнає предмет та підстави поданого позову, вказує, яке саме право чи охоронюваний законом інтерес є порушеним, доводячи це належними та допустимими доказами.
Позивач спочатку звернувся з позовом до Сімферопольської районної державної адміністрації, потім за клопотанням про заміну відповідача по справі на належного відповідача - Чистенської сільської ради, господарським судом було здійснено заміну.
Проте позивачем не було доведено, а господарським судом не з’ясовано, що відсутність порушеного права та інтересу, про захист яких подавався позов, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Доводи викладені у апеляційній скарзі, стосовно питання виникнення права на землю, шляхом проведення аукціону, мають значення, на думку судової колегії, при наявності порушеного права або інтересу позивача.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.
Неповне з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, частиною 1 пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2010 року у справі №2-22/6112-2009 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. У позові відмовити.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді І.В. Антонова
М.І. Ткаченко