Справа № 2-1944/2009

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Бужак Н П. При секретарі Очалюк М В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ « Компанія розвитку проектів «Київ-Донбас» про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання договірних зобов»язань.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та пояснив, що між сторонами було укладено інвестиційний договір, проте його умови відповідачем було порушено. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені, однак пеня була стягнута частково, а саме за період, який просив позивач на час розгляду справи. Оскільки акт прийому-передачі оформлено 21.09.2007 року, тому він просить стягнути пеню за період з 1.08.2006 року по 21.09.2007 року, тобто за той час, коли відповідач не виконував договір і не передав житло.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив застосувати строк позовної давності по даним правовідносинам та відмовити в задоволенні позову.

Крім того, представник відповідача вважає, що в разі, якщо суд визначає пропуск строку позовної давності з поважних причин, то стягнення пені може мати місце лише за період з 25.07.2007 року по 21.09.2007 року, тобто за 59 днів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

17.06.2004 року між сторонами ОСОБА_2. та ТОВ «Компанія розвитку проектів» укладено інвестиційний договір № 187.12, згідно якого позивач зобов»язався здійснити інвестування коштів у будівництво будинку, в обсязі та в строки, зазначені в договорі, а відповідач зобов»язався передати відповідачці закріплену за нею квартиру за актом прийому-передачі та надати всі необхідні документи для оформлення квартири у власність за умови виконання інвестиційних зобов»язань у повному обсязі.

Відповідно до п..2.1.8 договору, відповідач сплачує позивачу грошові кошти в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, нарахованих на внесену частину інвестицій.

Згідно пункту 5 додатку № 2 до договору організація зобов»язується передати інвестору квартиру, визначену в п.1 додатку на умовах, передбачених інвестиційним договором протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію.

В пункті 4 додатку № 2 до договору зазначено, що запланований строк здачі будинку в експлуатацію 1 квартал 2005 року.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об»акта, будинок введено в експлуатацію 25.11.2005 року.

Рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2007 року, стягнуто з ТОВ « Компанія розвитку проектів « Київ-Донбас» на користь позивача 93330 грн за невиконання умов пункту 5, додатку № 2 до Інвестиційного договору від 17 червня 2004 року, а саме за період з 1 травня 2005 року по 31 липня 2006 року.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов2язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, пені, штрафу.

Пунктом 2.1.8 договору передбачено, що що в разі невиконання або неналежного виконання організацією пункту 5 додатку № 2 до Інвестиційного договору, організація сплачує інвестору грошові кошти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, нарахованої на внесену частину інвестицій.

Згідно ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України, спеціальний строк позовної давності в один рік застосується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Початок перебігу строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проте, що відповідач порушив її право, визначене умовами Інвестиційного договору, позивач дізналася після 01.05.2005, що встановлено рішенням апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2007 року.

У зв»язку з цим позивач подала до суду позовну заяву про стягнення пені і рішенням суду її вимоги було задоволено, стягнута пеня за період з 1.05.2005 року по

31.07.2006 року.

Згідно ст. 267 частини 4 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені починаючи з 1.08.2006 року по 21.09.2007 року, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності суд не вбачає, оскільки доказів поважності причин його пропуску, позивач не надала.

Доводи представника позивачки про те, що строк позовної давності повинен починатися з дня підписання сторонами акту прийому-передачі квартири, тобто з

21.09.2007 року, суд прийняти до уваги не може, оскільки позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення пені за несвоєчасне виконання вимог п. 5 додатку № 2 до Інвестиційного договору,

Як зазначено вище судом і це встановлено рішенням колегії суддів з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2007 року, починаючи з 1 травня 2005 року організація повинна нести відповідальність в передбаченому в п.2.1.8 інвестиційного договору розмірі. Про це позивачці було достовірно відомо, оскільки рішення Апеляційного суду м. Києва набрало чинності 5 липня 2007 року, а з даним позовом до суду позивачка звернулась лише 25.07.2008 року.

Керуючись ст. 256, 258, 260, 261, 267, 611 ЦК України, ст. 10, 59, 60, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Компанія розвитку проектів « Київ-Донбас» про стягнення пені.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання заяви апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.