донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.01.2011 р.           справа №10/175

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Калантай М.В.    

суддів:Волкова Р.В.

Запорощенка М.Д.

за участю  представників сторін:

від позивача:Подобєдов Л.І. –дов. від 30.12.10.

від відповідача:Бутова Л.В. –дов. від 01.01.09.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВВС" м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від26.11.2010 року

у справі№10/175                                       

за позовом:Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"                 м. Донецьк

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВВС" м. Донецьк

простягнення  21372 грн.

   ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2010 року у справі                №10/175 (суддя Бойко І.А.) задоволено позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВВС" м. Донецьк про  стягнення  коштів за непереданий товар в сумі 21372грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВВС"         м. Донецьк на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"                      м. Донецьк основний борг в сумі 21372грн.

Рішення господарського суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю заявленого позову.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВВС" м. Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідач, зокрема, вказує на те, що свої зобов’язання за договором виконав в строк та в повному обсязі. В свою чергу, позивач, на думку скаржника, зобов’язання щодо своєчасного вибрання товару (пального), передбачені специфікацією, яка є невід’ємною частиною договору, належним чином не виконав.  Відповідач вказує на те, що строк дії договору сплинув 31.12.2008 року, його продовжено не було, тому відповідач на момент прийняття рішенні не має зобов’язань перед позивачем.

Заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Позивач,  Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до приписів чинного законодавства. Позивач стверджує про безпідставність мотивів, з яких подана апеляційна скарга, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ВВС" (постачальник)             20.08.2008 року був укладений договір  №11-08-414т про закупівлю бензину А-92 (далі –договір). За умовами вказаного договору постачальник зобов’язався  передавати у власність покупця бензин А-92 за електронними картками (талонами) (товар) та документи, що стосуються цього товару (п.1.1. договору).

У відповідності до пункту 1.2 договору кількість та ціна кожної партії товару визначаються сторонами у специфікаціях, які є невід’ємними частинами цього договору, а також документами, що стосуються цього товару.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що покупець зобов’язався  оплатити товар у порядку, розмірі та у терміни, передбачені цим договором.

Протоколом № 1 узгодження ціни від 29.10.2008 року до договору № 11-08-414т про закупівлю бензину А-92 від 20.08.2008 року сторони домовились зменшити ціну бензину.

29.10.2008 року сторонами була підписана Специфікація № 22-1029-1 до договору      №11-08-414т про закупівлю бензину А-92 від 20.08.2008 року, відповідно до якої найменування товару (бензин А-92),  його кількість (91980 л), вартість (504050,40грн.) та строк вибірки товару (жовтень 2008р.).

Згідно з пунктом 5.3. договору відвантаження товару покупцю здійснюється на автозаправних станціях постачальника в містах Донецької області: м. Донецьк,                       м. Горлівка, м. Макіївка, м. Артемівськ, м. Волноваха, м. Дзержинськ, м. Димитрів,                    м. Добропілля, м. Красноармійськ, м. Красний Лиман, м. Селидове, м. Торез,                         м. Маріуполь. Постачальник приймає за свій рахунок на себе зобов’язання з обслуговування покупця на АЗС, зі зберігання нафтопродуктів покупця в асортименті та в кількості видаткової накладної постачальника.

У відповідності до пунктів 5.4., 5.5. договору перехід права власності на товар підтверджується випискою постачальником накладної на відпуск товару. Покупець при цьому надає довіреність на узгоджену партію товару, оформлену згідно з вимогами Інструкції № 99 від 16.05.1996 року.

При поставці товару через мережу АЗС в момент виписки накладної на відпуск товару покупцю видаються електронні картки встановленого зразка на об’єм палива, отриманий по накладній постачальника. Вимоги до електронних карт місять в собі  номінал (об’єм 10 або 20л і марка палива), а також кодировку за порядковим номером.  Після надання електронної картки з відбитками штампу покупця, відбувається заправка паливом автомобіля покупця на АЗС постачальника.

Згідно з пунктом 9.1 договору він набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2008 року, а щодо взаєморозрахунків –до моменту повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов зазначеного договору та Специфікації до нього відповідач видав позивачу накладну № 22-1029-1 від 29.10.2008 року на товар в обсязі 91980л на загальну суму 504050,40грн. та електронні картки.

За вказаною накладною з боку позивача товар був прийнятий ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності серії ЯПК № 608356/346 від 14.10.2008.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок - у відповідності до звичайно пред'явлених вимог.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.  

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом  можуть  бути  передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки,  у тому числі  договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця  передати  товар  покупцеві  вважається виконаним у момент:

1) вручення  товару  покупцеві,  якщо  договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження  покупця,  якщо  товар  має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим  у  розпорядження  покупця,  якщо  у строк,  встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований  про  це.  Готовий  до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Як вбачається із змісту договору сторони домовились про те, що відвантаження товару покупцю здійснюється на автозаправних станціях постачальника в містах Донецької області.

Таким чином, підписання  позивачем накладної на товар в обсязі  91980л на загальну суму 504050,40грн. свідчить лише про перехід права власності на узгоджений обсяг товар.

Перехід права власності на товар, як погоджено сторонами в договорі, не співпадає з самою передачею товару, оскільки така передача відбувається на АЗС по електронним карткам.

Отже, в даному випадку накладна не є документом, який підтверджує сам факт передачі товару. А згідно ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, товар вважається переданим відповідачем та прийнятим позивачем в момент його вибірки на АЗС.

Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що позивачем на АЗС по електронним карткам було вибрано 88080л, залишок товару склав 3900л на суму 21372грн., оскільки відповідачем не були з прийняті електронні картки на АЗС у зв’язку із закінченням терміну їх дії.

Матеріали справи свідчать про те, що зобов’язання з оплати узгодженої кількості товару (91980л) позивач виконав належним чином, що відповідачем не заперечується.  

У відповідності до  статті 670 Цивільного кодексу України якщо  продавець  передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу,  покупець має  право вимагати   передання  кількості  товару,  якої  не  вистачає,  або відмовитися від переданого товару  та  його  оплати,  а  якщо  він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 11/вх.7-1523-09 від 18.01.2010 року, в якому позивач, посилаючись на відмову відповідача  передати раніше оплачений бензин в кількості 3900л на суму 21372грн. з ПДВ шляхом отоварення  талонів,  вимагав від ТОВ "ТК "ВВС" повернути суму 21372грн.

Листом  за вих. № 02/15-2010 від 17.02.2010 року відповідач повідомив позивача про те, що строк дії електронних карток на бензин складає 2 місяці та зазначений на зворотній стороні картки. Невикористання електронних карток позивачем в строк, вказаний в них, свідчить про недбалість останнього, а не про вину  постачальника. В цьому ж листі відповідач зазначав про наявність  у позивача заборгованості по інших договорах та  вказав на те, що після погашення заборгованості по цим договорам до 01.03.2010 року, відповідач розгляне пропозицію щодо повернення суми 21372 грн.

          За умовами договору (п. 5.3. договору)  на відповідача покладений обов’язок з обслуговування покупця на АЗС, зберігання нафтопродуктів покупця в асортименті та в кількості видаткової накладної постачальника. Обслуговування покупця на АЗС та зберігання нафтопродуктів покупця відповідач здійснює за свій рахунок.

Вимоги до електронних карток визначені в п. 5.5. договору, а саме: вимоги до електронних карт місять в собі  номінал (об’єм 10 або 20л і марка палива), а також кодировку за порядковим номером.  Застережень щодо строку  дії електронних карток  та неможливості  їх використання після закінчення терміну дії договір не містить.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Із пункту 9.1 договору вбачається, що він набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2008 року, а щодо взаєморозрахунків –до моменту повного розрахунку між сторонами.

З огляду на викладене та на приписи Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, чим позбавив позивача права отримати оплачений товар, вимогу позивача про повернення суми 21372грн. залишив без задоволення.  

Таким чином господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги.

Доводи, викладені заявником апеляційної скарги,  не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись  ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський  суд, -         

                                                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельна компанія "ВВС" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2010 року у справі №10/175  -    залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2010 року у справі №10/175 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Повний текст постанови підписаний 14.01.11.

Головуючий                                                                                                М.В.Калантай

Суддя                                                                                                           Р.В.Волков

Суддя                                                                                                           М.Д.Запорощенко   

                                                          Надруковано 6 прим.:

                                                          1 прим. – у справу;

                                                          2 прим. - сторонам;

                                                          1 прим. –ГСДО;

                                                          2 прим. –ДАГС