№ 2-5615/09

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Чилякові М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 22540, 00 грн., моральну шкоду, завдану незаконними бездіяльністю відповідача, в розмірі 17000 грн., посилаючись на те, що відповідач порушує його конституційне право на отримання грошової компенсації за рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2007 р. за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої прокуратурою та судом.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 30.10.2007р. був задоволений його позов до Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, однак на даний час рішення не виконане, чим, на думку позивача, йому завдана матеріальна шкода в розмірі 22540, 00 грн. та моральна шкода в розмірі 17000, 00 грн., оскільки у позивача погіршився стан здоров’я.

Позивач в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

30.10.2007 р. рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда задоволений позов ОСОБА_1 до Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої прокуратурою та судом. Стягнуто з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 22540, 00 грн. На підставі зазначеного рішення 06.02.2008 р. виданий виконавчий лист (а.с. 4).

19.03.2008 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа (а.с. 7).

01.04.2008 р. відповідна постанова направлена сторонам виконавчого провадження (а.с. 6).

23.04.2008 р. до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов лист з Державного казначейства України, з якого вбачається, що 13.02.2008 р. прокуратура Кіровоградської області подала касаційну скаргу на рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області (а.с. 11).

26.09.2008 р. ОСОБА_1 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був направлений лист з інформацією щодо виконання рішення суду (а.с. 16-17).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 дії, бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду не оскаржував.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачем не надав суду обгрунтування розміру майнової шкоди та доказів її завдання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тобто, згідно з чинним законодавством України загальною підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Отже, відповідальність настає лише за вини заподіювача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем суду не надано доказів визнання дій відповідача незаконними чи протиправними, такими, що завдали йому матеріальну та моральну шкоду, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд

вирішив:

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.