Справа №2-1431/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Бужак Н П. При секретарі Очалюк М В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Альфа-банк», третя особня: Товариство з обмеженою відповідальністю « ЕКОЛЛ» про визнання недійсним кредитного договору в частині,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору від 27.10.2005 року в частині встановлення пені за прострочення повернення кредиту та процентів за користування ним в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що пункт 3.4 договору суперечить чинному законодавству, так як розмір пені, встановлений в договорі, перевищує визначений законодавством розмір. Укладаючи договір, він не зміг його уважно прочитати, так як стояла велика черга. На даний час основний борг він сплатив, крім пені.

Тому просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши у справі за згодою позивача заочне рішення відповідно до ст.. 224 ЦПК України.

Заслухавши позивача, дослідивши докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

27.10.2005 року між ЗАТ « Альфа Банк» та позивачем укладено кредитний договір, відповідно до якого банк позичив позивачу грошові кошти в розмірі 6334, 09 грн. на цілі визначені в договорі.

Всі умови повернення позичених грошових коштів сторони обумовили в зазначеному вище договорі. Договір підписано від імені позивача ним особисто та відповідачем.

Відповідно до пункту 3.4 договору, за повне або часткове прострочення повернення кредиту та / або сплати процентів за користування ним позичальник зобов»язаний сплатити банку пеню у розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені з ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, укладаючи кредитний договір, учасники договірних відносин діяли за домовленістю, умови договору визначали за домовленістю.

Стаття 551 ЦК України визначає предмет неустойки, який може бути встановлений договором, в тому числі і пеня.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Таким чином, сторони, укладаючи договір щодо грошової суми, мали всі правові підстави для встановлення розміру пені у більшому розмірі, ніж це визначено законодавчими актами, а тому доводи позивача з цього приводу є безпідставними і не приймаються судом до уваги.

Крім того, суд враховує, що підписуючи кредитний договір та, отримуючи грошові кошти для особистих потреб, позивач погодився з умовами договору, в тому числі і з розміром пені в 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення та підписав договір.

До пред»явлення претензій до нього ТОВ « Екол» щодо неповернення кредиту та несплати інших платежів, як зазначив позивач, він не оспорював умови договору.

Також суд бере до уваги, що на час розгляду справи, будь-яких позовних вимог до позивача з приводу неповернення кредиту та стягнення пені за договором, відповідач чи ТОВ « Екол» до суду не пред»явили, що позивач підтвердив в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що кредитний договір, укладений між ЗАТ «Альфа-банк» та позивачем в частині визначення розміру пені (п.3.4) відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстав для визнання недійсним зазначеного пункту договору не має.

З цих підстав суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 203, 215, 551, 625, 628 ЦК України, ст. 10, 59, 60, 209, 212, 213, 215, 218, 224-227 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним п.3.4 кредитного договору залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили на загальних підставах, визначених ЦПК України.

Позивач має право на оскарження заочного рішення на загальних підставах..