КОПІЯ    

  Справа № 2-А-771/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    23 грудня   2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в

складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1   до УДАЇ ГУМВС України в Одеської області, інспектора відділення оформлення ДТП старшого лейтенанту міліції Бородавко Леоніда Леонідовича    про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 194691 від 06.05.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня  2010 року до суду звернувся ОСОБА_1   з адміністративним позовом до ГУМВС України в Одеської області, інспектора відділення оформлення ДТП старшого лейтенанту міліції Бородавко Леоніда Леонідовича    про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 194691 від 06.05.2010 року. На обґрунтування вищеназваного адміністративного позову позивач зазначає, що посадовою особою ВДАІ ГУМВС України в Одеській області  06 травня 2010 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, про порушення ним Правил дорожнього руху, а саме п.п. 8.7.3 ПДР.   Причиною притягнення до адміністративної відповідальності є припущення інспектора ДПС про те, що нібито він о 18.05 годині  06.05.2010р. на перехресті вулиці Отамана Головатого та М.Гефта в м. Одеса керував автомобілем марки Мітсубісі  д/н НОМЕР_1   здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору . Із чого інспектор ДПС вбачає порушення п.8.7.3 Правил дорожнього руху,  за що передбачена відповідальність ч.2. ст.122 КУпАП. Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню, так як коли позивач    здійснював проїзд перехрестя, на світлофорі був зелений сигнал, а тільки після того як він вже проїхав перехрестя ввімкнувся жовтий сигнал світлофору.  

В судовому засіданні позивач  підтримав свої позовні вимоги та наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідач  в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не сповістив..  

Суд, вивчив  адміністративну справу, вислухав пояснення позивача,   встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що інспектор  відділення оформлення ДТП старший лейтенант  міліції Бородавко Леоніда Леонідович    ,  знаходячись   на   вулиці Отамана Головатого в місті Одесі ,   зафіксував порушення п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що о  18.05 годині  06.05.2010р. на перехресті вулиці Отамана Головатого та М.Гефта в м. Одеса  ОСОБА_1 керував автомобілем марки Мітсубісі  д/н НОМЕР_1   здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору. Встановивши зазначене вище порушення, посадова особа  склала  протокол  серії ВН  №258861 та  постанову   серії ВН №194691 від 06.05.2010р., якою притягнув позивача  до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КпАП України поклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.  

Відповідно до ч.І ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської-самодіяльності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які  матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм  і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до ст. 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1  ст. 288  КУпАП   постанову посадової особи  про   накладення   адміністративного   стягнення   може  бути   оскаржено   в  районний, районний   у  місті,  міський  чи   міськрайонний  суд, у  порядку , визначеному    КАС  України , з особливостями , встановленими цим   Кодексом.

Статтею  289  КУпАП  передбачено, що  скаргу  на постанову   по справі про   адміністративне правопорушення  може  бути подано  протягом  десяти   днів   з дня  винесення  постанови.  В разі  пропуску   зазначеного строку   з поважних причин   цей  строк  за заявою особи , щодо  якої  винесено постанову,  може  бути   поновлено органом, правомочним    розглядати  скаргу.  Особа, яка   оскаржила  постанову, звільняється  від сплати  державного мита.  

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову ( ч.2 ст. 71 КАС України).

Відповідно   до ст. 86  КАС   України, суд оцінює  докази, які є у  справі , за своїм   внутрішнім  переконанням, що  ґрунтується  на їх  безпосередньому,  всебічному, повному  та об’єктивному  дослідженні.                                                                                                  Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згідно до ст.62 Конституції України.  

Постанова серії ВН № 194691 від 06.05.2010 року       про притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП, винесена державтоінспектором   в межах своїх повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, винність позивача у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, що відображає суть скоєного порушення, тому є належним доказом, на якому ґрунтується висновок відповідача про винність позивача у порушенні правил дорожнього руху.  

Суд вважає, що намагання судового оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є бажанням правопорушника уникнути адміністративної відповідальності.  

За таких обставин суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити як такі, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 76, 99,100,143, 160 - 163, 173, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 287-294 КУпАП України, суд, -

Постановив:

В позові ОСОБА_1  до УДАЇ ГУМВС України в Одеської області, інспектора відділення оформлення ДТП старшого лейтенанту міліції Бородавко Леоніда Леонідовича    про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 194691 від 06.05.2010 року      відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 22.12.2010 року.

Суддя

Вірно

Суддя

Секретар