ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.01.11№ 05-5- 59 / 620

Суддя , розглянувши матеріали

За позовом  Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "Лемма"   

до  Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

про  стягнення 614,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 120104 від 01.12.2010р. і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Від імені позивача позовна заява підписана "Генеральним директором АТЗТ СК "Лемма" ОСОБА_2. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до Довідки № 6656 з ЄДРПОУ, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, керівником позивача зазначений ОСОБА_1.

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". В пункті 5.26 зазначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та  засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, додані до позовної заяви копії доказів не відповідають зазначеним вище вимогам.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.93 р. № 15,  на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання пл. доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 р. N 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Напис кредитної установи на зворотньому боці пл. доручення №3506 від 03.12.2010р. скіплений заступником директора та начальником ВОКК, проте доказів, що заступник директора та начальник ВОКК уповноважені керівником банку суду не надано.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ  від 21.01.2004  № 22,  платіжне доручення  оформляється  платником  за  формою, наведеною  в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових  документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 3506 від 03.12.2010р., оформлене з порушенням вимог вище вказаної Інструкції, а тому не може бути прийняте судом як належний доказ.

Зазначена вище вимога Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" стосується і оформлення платіжного доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку №3505 від 03.12.10 р., яке також оформлено з порушенням вимог Інструкції.

Керуючись п.п. 1, 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя                                                                                           Ю.В. Картавцева