УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "18" січня 2011 р.Справа № 10/141-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець, паспорт серії НОМЕР_1, виданий
09.07.96р.;
ОСОБА_2, витяг з договору №46 від 26.09.10р.
від відповідача: ОСОБА_3 - підприємець, паспорт серії НОМЕР_2, виданий
15.09.95р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (смт.Черняхів)
про розірвання договору від 02.10.2005р. та стягнення 6280,00 грн.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 28.12.10р. до 10.01.11р., 10.01.11р. до 18.01.11р.
Позивач звернувся з позовом про розірвання договору від 02.10.05р. та стягнення на свою користь з відповідача 6280,00 грн. збитків.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях (а.с.48-50).
Відповідач в письмових "запереченнях" від 19.11.10р. на позовну заяву та в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на неподання позивачем доказів в обґрунтування своїх позовних вимог (а.с.22).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
02.10.05р. між підприємцем ОСОБА_3 (далі-відповідач) та підприємцем ОСОБА_1 (далі-позивач) було укладеного договір (а.с.9), за умовами якого позивач як замовник доручив, а відповідач як виконавець прийняв на себе виконання архітектурно-будівельної частини робочого проекту реконструкції хімскладу в с.Стирти Черняхівського району Житомирської області під цех по обробці граніту.
Згідно пп.3.1 договору сторони погодили, що кошторисна вартість робіт визначається за домовленістю в сумі 6287,00 грн.
Відповідно до пп.3.2 договору замовник зобов'язався здійснити попередню оплату в розмірі 100% від вартості робіт.
Згідно п.4 договору замовник також зобов'язався: надати технічні умови; надати план забудови в масштабі 1:500; завдання на проектування; проект в повному обсязі погодити з усіма зацікавленими організаціями.
Відповідно до пп.2.1 договору термін виконання робіт по даному договору було встановлено до 20.11.05р.
Згідно ч.1 ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було виконано договірні зобов'язання у повному обсязі, у тому числі проведено попередню оплату у розмірі 6287,00 грн., натомість відповідачем роботи виконано з порушенням встановленого договором строку їх виконання та неякісно, на підтвердження чого позивачем надано лист Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Житомирській області №01/87 від 15.06.09р.
Згідно вищевказаного листа Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Житомирській області для передачі робочого проекту реконструкції придбаних приміщень хімскладу під цех по обробці каменю в АДРЕСА_2, Черняхівського району Житомирської області на державну експертизу, розробку робочого проекту необхідно привести у відповідність до норм проектування, зокрема й розроблену підприємцем ОСОБА_3 будівельну частину; без відповідного коригування проектно-кошторисна документація не може бути прийнята на державну експертизу, так як розроблена в порушення вимог державних норм та чинного законодавства (а.с.10).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, просив розірвати договір від 02.10.05р. та стягнути з відповідача 6280,00 грн. збитків на підставі ч.2 ст.651, ч.3 ст.858 ЦК України.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 3 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
В матеріалах справи відсутні докази того, що недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або того, що позивач звертався до відповідача з вимогами усунути недоліки у роботі, які не були усунені у встановлений замовником розумний строк.
В судовому засіданні позивач пояснив, що до подачі даного позову між сторонами не велося письмової переписки, всі звернення були в усній формі.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Поряд з цим, загальний порядок розірвання господарських договорів встановлений ст. 188 ГК України. Згідно зазначеної норми зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, якщо особа, яка бажає розірвати договір, не зверталася з відповідною пропозицією до іншої сторони, то у цьому разі немає підстав стверджувати про існування спору між сторонами, тобто факту порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом.
Слід зазначити, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду також за змістом ст. 1 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в день надіслання копії позовної заяви, 04.11.10р., було направлено відповідачу лист, в якому позивач просив відповідача висловити свою думку з приводу розірвання договору та відшкодувати заподіяні збитки (а.с.15). Даний лист не вважається судом належним та допустимим доказом виконання позивачем вимог ст.188 ГК України.
Враховуючи вищевикладене, в частині позовних вимог про розірвання договору слід відмовити.
Поряд з цим суд зазначає, що листом від 17.12.10р. відповідач повідомив позивача, що не заперечує проти розірвання договору від 02.10.05р. (а.с.36).
Статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 6280,00 грн. збитків, господарський суд, вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:
- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
- наявність збитків;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;
- вина боржника.
Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Слід зазначити, що вимоги про стягнення завданих збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено у встановленому законом порядку реальності збитків (їх понесення) та наявності підстав для їх стягнення, у зв’язку з чим в позові в цій частині також слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяПрядко О.В.
Повний текст складено 21.01.2011р.
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам.