КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-732/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"11" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Ключковича В.Ю.,
суддів Борисюк Л.П,
Губської О.А.,
при секретарі Черняк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод" до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2010 року ВАТ "Ніжинський механічний завод" звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Ніжинської ОДПІ № 0004051503/0 від 04.12.2009 року, № 0004051503/1, № 0000281503/1 від 11.02.2010 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.11.2009 року працівниками Ніжинської ОДПІ Чернігівської області було проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Ніжинський механічний завод»щодо своєчасності подання сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.05.2005 року по 01.05.2006 року.
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за землю на 32 календарних дні, відповідно до п.п 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно ст.17 Закону України "Про плату за землю".
За результатами перевірки складено акт № 1558/15-14312565 від 30.11.2009 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004051503/0 від 04.12.2009 року, яким було зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 3730,16 грн.
За наслідками адміністративного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0004051503/0 від 04.12.2009 року, відповідачем 11.02.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004051503/1 від 11.02.2010 року, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 3730,16 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000281503/1, яким збільшено суму штрафу на 947,88 грн. у зв’язку з виявленою методологічною помилкою, за платежем орендна плата з юридичних осіб, визначеному у податковому повідомленні-рішенні від 04.12.2009 року.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами визначає Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181-IIІ).
Згідно з абзацом другим пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Пункти 1.2, 1.3, 1.5 ст.1 Закону № 2181 містять визначення термінів таких понять як:податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також: пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої сум податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому відповідальність за вказаним підпунктом настає для платника податків незалежно від причин несплати узгоджених сум податкового зобов‘язання.
Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст.15 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, після спливу строку зазначеному у пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181 позивач вважається звільненим від такого податкового зобов'язання.
У п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України №2181 зазначено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Отже, сума штрафних санкцій за змістом Закону №2181-ІІІ є складовою податкового зобов’язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка своєчасності подання позивачем сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності була проведена за період з 01.05.2005 року по 01.05.2006 року, а податкове повідомлення-рішення № 0004051503/0 винесено 04.12.2009 року, тобто з пропуском строку встановленого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність застосування відповідачем штрафу за порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.71 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції не було доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0004051503/0 від 04.12.2009 року, № 0004051503/1, № 0000281503/1 від 11.02.2010 року, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Доводи апелянта спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд дав правильну оцінку обставинам справи, а тому не вбачається підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області –залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Борисюк Л.П.
Губська О.А.
Повний текст ухвали виготовлено 12.01.2011 року.