Судове рішення #13177079

       

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України


 21 грудня 2010 року  Справа № 2-21/2599-2010


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Котлярової О.Л.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

          позивача: Койков Дмитро Георгійович, довіреність № 02.10-07/953 від 23.11.10, Ялтинська міська рада;

          позивача: Майборода Анна Миколаївна, довіреність № 1628/10-29-90   від 29.09.10, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;

          відповідача: Вернєзі Дмитро Миколайович, довіреність № б/н від 31.05.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Південний бриз";

          третьої особи: ОСОБА_6, довіреність № 3-7227   від 10.12.08, ОСОБА_7;

          відповідача: Вахрушев Віктор Євгенович, довіреність № 17-ю від 25.07.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Південний бриз";

          прокурор: не з'явився, заступник прокурора міста Ялта;

          відповідача: не з'явився, Лівадійська селищна рада;

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Південний бриз", ОСОБА_7 та Лівадійської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 14 жовтня 2010 року у справі № 2-21/2599-2010

за позовом   заступника прокурора міста Ялта  (вул. Кірова, 18, місто Ялта, 98600)  
в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради  (пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600)  
Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим  (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, 95038)  

до  Лівадійської селищної ради  (вул. Батуріна, 8, смт. Лівадія, місто Ялта, 98655)  
товариства з обмеженою відповідальністю "Південний бриз"  (кафе "Золотой пляж", Курпати, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98659)  

3-тя особа  ОСОБА_7  (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)           

про визнання недійсними рішень та договору оренди земельної ділянки, спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Заступник прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Лівадійської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю „Південний бриз”, треті особи: комунальне підприємство Ялтинської міської ради „Ялтакурорттеплоенерго”, ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року „Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у довгострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” для будівництва рекреаційного комплексу за адресою: АДРЕСА_3 в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 1-1,0561 га –„землі загального користування” (стр. 2.4, шифр 97), у тому числі по угіддям „зелені насадження загального користування” (гр.. 56 ф.6-зем) та земельної ділянки № 3 площею 0,0254 га –дорога загального користування, „землі загального користування” (стр.12.4, шифр 97), у тому числі по угіддям –„забудовані землі”, у тому числі „вулиці, набережні, майдани” (гр. 34.61 ф. 6-зем); визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 93 від 04 березня 2004 року „Про внесення змін у рішення Лідійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року” в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 1 –1,0561 га –„землі загального користування” (стр. 2.4, шифр 97), у тому числі по угіддям „зелені насадження загального користування” (гр. 56 ф.6-зем) та земельної ділянки № 3 площею 0,0254 га –дорога загального користування, „землі загального користування” (стр. 12.4, шифр 97), у тому числі по угіддям –„забудовані землі”, у тому числі „вулиці, набережні, майдани” (гр. 34.61 ф.6-зем); визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2070, укладеного 25 березня 2004 року між Лівадійською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Південний бриз”, в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” у довгострокову оренду строком на 49 років вказаної вище земельної ділянки та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” повернути Лівадійській селищній раді вказану земельну ділянку.

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_7 (а.с. 90-91 том 1).

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року здійснено заміну другого позивача –Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах на його правонаступника –Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (а.с. 12-13 том 2).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року (суддя Чонгова С.І.) позов задоволений частково, визнано недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року "Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у довгострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" для будівництва рекреаційного комплексу за адресою: АДРЕСА_3 в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 3 площею 0,0254, - дорога загального користування, "землі загального користування" (стр. 12.4, шифр 97), у тому числі по угіддям - "забудовані землі", у тому числі "вулиці, набережні, майдани" (гр. 34.61 ф. 6-зем); визнано недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 93 від 04 березня 2004 року "Про внесення змін у рішення Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року" в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 3 площею 0,254 га - дорога загального користування, "землі загального користування" (стр. 12.4, шифр 97) у тому числі по угіддям - забудовані землі", у тому числі "вулиці, набережні, майдани" (гр. 34.61 ф 6-зем); визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 2070, укладений 25 березня 2004 року між Лівадійською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" в частині передання товариству з обмежено відповідальністю "Південний бриз" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 3 площею 0,0254 га - дорога загального користування, "землі загального користування" (стр. 12.4, шфр 97), у тому числі по угіддям - "забудовані землі", у тому числі "вулиці, набережні, майдани" (гр. 34.61 ф. 6-зем); товариство з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" зобов'язано повернути Лівадійській селищній раді земельну ділянку № 3 площею 0,0254 га - дорога загального користування, "землі загального користування" (стр. 12.4, шифр 97) у тому числі по угіддям - "забудовані землі", у тому числі "вулиці, набережні, майдани" (гр. 34.61 ф. 6-зем); у частині вимог щодо визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року "Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у довгострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" для будівництва рекреаційного комплексу за адресою: АДРЕСА_3" в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 1 - 1,0561 га - "землі загального користування" (стр. 2.4, шифр 97) у тому числі по угіддям "землі насадження загального користування" (гр. 56 ф. 6-зем); визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 93 від 04 березня 2004 року "Про внесення змін у рішення Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року" в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 1 площею 1,0561 га - "землі загального користування" (стр. 2.4, шифр 97), у тому числі по угіддям "земельні насадження загального користування" (гр. 56 ф. 6-зем); визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки № 2070, укладеного 25 березня 2004 року між Лівадійською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Південний бриз", в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 1 площею 1,0561 га - "землі загального користування (стр. 2.4, шир 97) у томі числі по угіддям "земельні насадження загального користування (гр. 56 ф. 6-зем); та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" повернути земельну ділянку № 1, яка відповідно до договору оренди № 2070 від 25 березня 2004 року передана в оренду Лівадійській селищній раді - відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.  

                    Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Лівадійська селищна рада, ОСОБА_7 та товариство з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

                    ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року скасувати частково, а саме –в частині відмови у задоволенні вимог заступника прокурора міста Ялта щодо визнання недійсними рішень Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року, № 93 від 04 березня 2004 року та договору оренди земельної ділянки № 2070 від 25 березня 2004 року, укладеного між Лівадійською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Південний бриз”, в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 1 площею 1,0561 га –„землі загального користування” та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” повернути цю земельну ділянку Лівадійській селищній раді.

                    Заявник апеляційної скарги вважає, що у Лівадійської селищної ради були відсутні правові підстави для надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Південни бриз” відокремленої земельної ділянки № 1 площею 1,0516 га для будівництва (реконструкції з розширенням) рекреаційного комплексу, оскільки на ній відсутні об’єкти нерухомості, які належать або перебувають в оренді товариства з обмеженою відповідальністю „Південний бриз”.

                    Натомість, за твердженням ОСОБА_7, на вказаній земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомості, які належать їй та ішим особам.

                    Як вважає ОСОБА_7, у відповідності до вимог статті 116 Земельного кодексу України Лівадійська селищна рада повинна була вирішити питання про долю цих об’єктів та вилучити земельну ділянку, а вже потім вирішувати питання про можливість надання земельної ділянки в оренду.

                    Лівадійска селищна рада та товариство з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” просять Севастопольській апеляційний господарський суд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

                    За твердженням Лівадійської селищної ради та товариства з обмеженою відповідальністю „Південний бриз”, поза увагою місцевого господарського суду залишилось те, що передані оспорюваними рішеннями земельні ділянки № 1 та № 3 згідно з земельно –кадастровою документацією відносяться до земель рекреаційного призначення, та їх цільове призначення при переданні в оренду не змінилося.

                    Також, як твердять заявники апеляційних скарг, судом першої інстанції не надана оцінка тому факту, що на момент винесення Лівадійською селищною радою оспорюваних рішень та укладення договору оренди Ялтинська міська рада не була власником каналізаційно -  насосної станції, до якої веде земельна ділянка № 3 (дорога), оскільки тільки 25 травня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 645 за Ялтинською міською радою зареєстровано право власності на вищевказане майно. Таким чином, як вважають відповідачі, оспорювані рішення не можуть порушувати права Ялтинської міської ради.

                    Апеляційні скарги прийняті до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Антонова І.В., судді Заплава Л.М., Котлярова О.Л.

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2010 року апеляційні скарги Лівадійської селищної ради, ОСОБА_7 та товариства з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” об’єднані в одне апеляційне провадження.

                    У зв’язку  з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Заплава Л,М. та відпусткою судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2010 року здійснено заміну суддів Заплава Л.М. та Котлярової О.Л. на суддів Маслову З.Д., Ткаченка М.І.

                    У зв’язку з відпусткою судді Маслової З.Д. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2010 року здійснено заміну Маслової .Д. на суддю Котлярову О.Л.

                    У судове засідання, призначене на 21 грудня 2010 року, прокурор та представник відповідача - Лівадійської селищної ради не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

                    До початку судового засідання, призначеного на 21 грудня 2010 року, від Лівадійської селищної ради надійшла телеграма про відмову від апеляційної скарги.

                    Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Рішенням 3-ої сесії 24-го скликання Лівадійської селищної ради № 46 від 12 червня 2002 року товариству з об меженою відповідальністю «Південний бриз»надано дозвіл на збір попередніх узгоджень місцерозташування рекреаційного комплексу на земельній ділянці орієнтова ною площею 1,5 га та пляжної зони орієнтованою площею 0,35 га за адресою: АДРЕСА_4з земель Лівадійської селищної ради, не переданих у власність та не наданих у користування у межах населеного пункту, за угіддями –зелені насадження загального користу вання (а.с. 66  том 1).

Рішенням 6-ої сесії 24-го скликання Лівадійської селищної ради № 19 від 04 жовтня 2002 року товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” затверджені матеріали попереднього узгодження місцерозташування об'єкту в смт. Курпати; товариству з обмеженою відповідальністю «Південний бриз»надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1,3675 га для будівництва рекреацій ного комплексу за адресою: АДРЕСА_3з земель Лівадійської селищної ради у межах населеного пункту за угіддями: відкриті зе млі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, інші відкриті землі, забудовані землі комерційного використання (а.с. 67 том 1).

Рішення 14-ої сесії 24-го скликання Лівадійської селищної ради № 2 від 08 червня 2003 року товариству з обмеженою відповідальністю «Південний бриз»затверджено проект відведення земельної ділянки для будів ництва рекреаційного комплексу за адресою: АДРЕСА_3; товариству з обмеженою відповідальністю «Південний бриз»для будівництва (реконструкція з розши рення) рекреаційного комплексу (УКЦІЗ 1.17., гр. 55, 57 форми 6-зем.) в довго строкову оренду строком на 49 років передані земельні ділянки №1, №3, №4, №5 за гальною площею 1,1415 га з земель за видами земельних угідь: земельна ділян ка №1 - 1,0561 га - «землі загального користування»(стр. 2.4., шифр 97), у то му числі за угіддями: «зелені насадження загального користування»(гр. 56 фо рми 6-зем.); земельна ділянка № 3 (дорога загального призначення) - 0,0254 га - «землі загального користування»(стр. 12.4., шифр 97), у тому числі за угіддями - «забудовані землі», у тому числі «вулиці, набережні, майдани»(гр. 34, 61 форми 6-зем.); земельна ділянка № 4 (кафе) - 0,0370 га - землі, не передані у власність та не надані у користування у межах населених пунктів (стр.  12.3 шифр 96), у тому числі за угіддями - «відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом»(гр. 67, форми 6-зем.); земельна ділянка № 5 (рятувальна станція) - 0,0230 га - землі товариства по сприянню обороні України (Кримська республіканська рятувально-водолазна служба) (стр. 6.5 шифр 80), у тому числі за угіддями «забудовані землі», у тому числі «загального призначення»(гр. 34, 43, форми 6-зем.) за адресою: АДРЕСА_3; товариству з обмеженою відповідальністю «Південний бриз»для будівництва (реконструкція з розширенням) рекреаційного комплексу (УКЦІЗ 1.17., гр. 55, 57 форми 6-зем.) у довгострокову оренду строком на 49 років передано земельну ділянку № б (пляж) - 0,2260 га –землі не передані у власність та не надані у користування у межах населених пунктів (стр. 12.3. шифр 96) у тому числі за угіддями «відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, кам'янисті місця” (гр. 67, 68 фор ми 6-зем.) із земель Лівадійської селищної ради, у тому числі за угіддями землі загального призначення, що використовуються для відпочинку (УКЦІЗ 1.17, гр. 55, 57 форми 6-зем.) кадастровий номер 0111947900:01:001:0006 смт. Курпати (а.с. 60-61 том 1).

Рішенням 18-ої сесії 24-го скликання Лівадійської селищної ради № 93 від 04 березня 2004 року внесені зміни до рішення № 2 від 08 липня 2003 року, а саме - до пункту 2, який слід читати у наступній ре дакції: «передати товариству з обмеженою відповідальністю «Південний Бриз»для будівництва (реконструкція з роз ширенням) рекреаційного комплексу (УКЦІЗ 1.17., гр. 55, 57 форми 6-зем) у довгострокову оренду строком на 49 років земельні ділянки №1, №3, №4, №5 загальною площею 1,1415 га із земель Лівадійської селищної ради за видами земельних угідь: земельна ділянка №1 - 1,0561 га - «землі загального користування (стр. 2.4., шифр 97), у тому числі за угіддями: «зелені насадження загаль ного користування»(гр. 56 форми 6-зем.); земельна ділянка № 3 (дорога загального користування) - 0,0254 га - «землі загального користування (стр. 12.4., шифр 97), у тому числі за угіддями - «забудовані землі», у тому числі «вулиці, набережні, майдани»(гр. 34, 61 форми 6-зем); земельна ділянка № 4 (кафе) - 0,0370 га –землі не передані у власність та не надані у користування у межах населених пунктах (стр. 12.3. шифр 96), у тому числі за угіддями «відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом»(гр. 67 форми 6-зем.); земельна ділянка № 5 (рятувальна станція) - 0,0230 га - землі Лівадійської селищної ради, у тому числі за угіддями «забудовані землі», у тому числі «загаль ного призначення»(гр. 34, 43 форми 6-зем.) за адресою: АДРЕСА_3»(а.с. 62 том 1).

На виконання вказаних рішень Лівадійської селищної ради 25 березня 2004 року між Лівадійською селищною радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Південний бриз»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, який був посвідчений приват ним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Єпіфановим Ю.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 2070 (а.с. 15-19 том 1).

Державна реєстрація договору здійснена Лівадійською селищною радою 06 квітня 2004 року за № 0016 (а.с. 19 –зворот том 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки № 1, № 3, № 4, № 5 загальною площею 1,1415 га з земель Лівадійської селищної ради за видами земельних угідь: земельна ді лянка № 1 - 1,0561 га - «землі загального користування (стр. 2.4., шифр 97), у тому числі за угіддям: «зелені насадження загального користування»(гр. 56 форми 6-зем.); земельна ділянка № 3 (дорога загального користування) - 0,0254 га - «землі загального користування (стр. 12.4., шифр 97), у тому числі за угід дями - «забудовані землі», у тому числі «вулиці, набережні, майдани»(гр. 34, 61 форми 6-зем); земельна ділянка № 4 (кафе) - 0,0370 га - землі, не передані у власність та не надані у користування у межах населених пунктів (стр.  12.3. шифр 96), у тому числі за угіддями «відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом»(гр. 67 форми 6-зем.); земельна ділянка № 5 (рятувальна станція) - 0,0230 га - землі Лівадійської селищної ради, у тому числі за угіддями «забудовані землі», у тому числі «загального призначення»(гр. 34, 43 форми 6-зем.) за адресою: АДРЕСА_3».

Згідно з пунктом 2.1. договору земельна ділянка передається в орен ду для будівництва (реконструкція з розширенням) рекреаційного комплексу (УКЦІЗ 1.17. гр. 55, 57 форми 6-зем.) за адресою: АДРЕСА_3.

Пунктом 2.2 договору визначено, що він укладений строком на 49 років.

Стверджуючи, що рішення Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року та № 93 від 04 березня 2004 року в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” земельних ділянок № 1 площею 1,0561 га та № 3 площею 0,0254 га та договір оренди, укладений на їх виконання, суперечать вимогам закону, заступник прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради та Управління Державної інспекції з контрою за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономно Республіки Крим з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг Лівадійської селищної ради, ОСОБА_7 та товариства з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, яка діяла на час прийняття оспорюваних рішень та укладення договору оренди, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 12 розділу Х  “Перехідні положення” Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з частиною 1 статті 12 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу належить до повноважень сільських, селищних, міських рад .

Частиною 1 статті 15 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - з довідки Лівадійської селищної ради від 30 вересня 2010 року вих. № 02/14-1099, земельна ділянка № 3 - дорога загального користування площею 0,0254 га, яка передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Південний бриз»за договором оренди земельної ділянки № 2070 від 25 березня 2004 року на підставі рішен ня Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року, знаходиться у межах смт. Курпати (а.с. 40 том 2).

Згідно з пунктом 1 Класифікації автомобільних доріг та переліку автомобільних доріг України державного значення, затвердженої Постановою  Кабінету Міністрів України N 455 від 06 квітня 1998 року, автомобільні (позаміські) дороги загального користування і сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) - це автомобільні дороги, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, враховують адміністративно-територіальний поділ країни, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Не дивлячись на те, що Закон України „Про автомобільні дороги” був прийнятий в 2005 році, тобто після прийняття Лівадійською селищною радою оспорюваних рішень та укладення договору оренди земельної ділянки, поняття  автомобільної дороги  як комплексу споруд, призначених для руху транспортних засобів, є незмінним.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, оспорюваними рішеннями Лівадійської селищної ради та договором оренди дорога, як і вся земельна ділянка, товариству з обмеженою відповідальністю „Південний бриз” передана для будівництва (реконструкції з розширенням рекреаційного ком плексу), тобто, як правильно зазначив місцевий господарський суд, цільове призначення земельної ділянки змінене.

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог заступника  прокурора міста Ялта щодо визнання недійсними рішень Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року та № 93 від 04 березня 2004 року в частині передання товариству з обмеженою відповідальністю «Південний бриз»у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 3 пло щею 0,0254 га - дорога загального користування, «землі загального користуван ня»(стр. 12.4, шифр 97), у тому числі по угіддям - забудовані землі», у тому числі «вулиці, набережні, майдани»(гр. 34.61 ф. 6-зем) та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2070, укладеного 25 березня 2004 року між Лівадійською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Південний бриз" в частині передання товариству з обмежено відповідальністю "Південний бриз" у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки № 3 площею 0,0254 га - дорога загального користування, "землі загального користування" (стр. 12.4, шфр 97), у тому числі по угіддям - "забудовані землі", у тому числі "вулиці, набережні, майдани" (гр. 34.61 ф. 6-зем).

Разом з тим, колегією суддів не встановлено порушень Лівадійською селищною радою вимог закону, а саме –статей 123, 124 Земельного кодексу України щодо передання товариству з обмеженою відповідальністю „Південний Бриз” в оренду земельної ділянки № 1 площею 1,0561 га - «землі загального ко ристування»(стр. 2.4, шифр 97), у тому числі по угіддям «зелені насадження за гального користування»(гр. 56 ф. 6-зем) та укладення договору оренди вказаної земельної ділянки, що дає підстави для відмови у задоволенні позову заступника прокурора міста Ялта в частині визнання недійсними рішень  Лівадійської селищної ради № 2 від 08 липня 2003 року та № 93 від 04 березня 2004 року, що стосуються передання в оренду земельної ділянки № 1 та визнання недійсним договору оренди вказаної земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приймаючи до уваги, що оспорювані рішення Лівадійської селищної ради та договір оренди землі в частині передання земельної ділянки № 3 не відповідають діючому земельному законодавству та визнані судом недійсними, вказана земельна ділянка підлягає поверненню Лівадійській селищні раді.

В частині позовних вимог про повернення земельної ділянки № 1 площею 1,0561 га –„землі загального користування” (стр. 2.4, шифр 97), у тому числі по угіддям „зелені насадження загального користування” (гр. 56 ф.6-зем) вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_7 щодо порушення оспорюваними рішеннями Лівадійської селищної ради її прав та законних інтересів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на розгляді у Ялтинському міському суді Автономної Республіки Крим перебувала справа № 2-258/2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Бриз” до ОСОБА_7, третя особа –Лівадійська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованих споруд та приведення земельної ділянки у попередній стан (а.с. 117 том 2).

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2010 року у даній справі, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2010 року, ОСОБА_7 зобов’язано знести самовільно побудовані споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5, а також привести земельну ділянку за вказаною адресою у придатний для використання стан.

При розгляді даної справи Ялтинським міським судом встановлено, що ОСОБА_7 самовільно побудувала та користується приміщеннями, які розташовані на земельній ділянці, переданій в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Південний Бриз”.

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів не знаходить підстав для прийняття відмови Лівадійської селищної ради від апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статтею 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Відмова від апеляційної скарги оформлена Лівадійською селищною радою телеграмою, однак господарське процесуальне законодавство не передбачає оформлення заяви про відмову від апеляційної скарги телеграмою.

До того ж, згідно з частиною 3 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Оскільки рішення суду оскаржується іншими учасниками процесу, вказане також унеможливлює прийняття судом відмови Лівадійської селищної ради від апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

                    Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105   Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Південний бриз", ОСОБА_7 та Лівадійської селищної ради залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2010 року у справі № 2-21/2599-2010 залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                О.Л. Котлярова

                                                                                М.І. Ткаченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація