АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів : Савчук М.В., Міцнея В.Ф.
секретар Цимбал Ю.Ю.
за участю сторін, їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частки житлового будинку, будівель та споруд, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частки житлового будинку, будівель та споруд.
Зазначала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.03.2009р. їй належить 5/6 частин житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудами, розташованими в АДРЕСА_1.
Інша 1/6 частини будинку та належними до нього господарськими будівлями та спорудами належить ОСОБА_2
Вказувала на те, що відповідач відмовляється від грошової компенсації за належну частку в спільному майні, а виділ частки, яка належить відповідачу в натурі неможливий. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи ринкова вартість 1/6 частки становить 18 824 грн.
Просила визнати за нею право власності на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2, виплативши йому грошову компенсацію зазначеної частки.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2010 року позов задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в м.Заставні Чернівецької області. Визнано за ОСОБА_1 право власності на цю частку.
Вартість 1/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в сумі 18824грн. стягнута на користь ОСОБА_2 із депозитного рахунку ТУ ДСА України в Чернівецькій області, на який зазначена сума була внесена позивачем.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Посилається на те, що судом були порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що при неможливості виділу частки будинку в натурі, або неможливості встановлення порядку користування, власнику за його згодою присуджується грошова компенсація, а такої згоди він не давав. Оскільки позивачка не користується спірним будинком, то відсутні підстави вважати, що спільне користування будинком неможливе. Крім того, вказує на те, що іншого житла немає та проживає в будинку доньки.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції було повно і всебічно з»ясовані обставини справи, дана вірна оцінка зібраним по справі доказам.
Частиною 1 ст. 365 ЦК передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторонам належить на праві спільної часткової власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в м.Заставна Чернівецької області.
Частка позивача ОСОБА_1 становить 5/6 частин будинку з господарськими будівлями, частка відповідача ОСОБА_2 в спільній частковій власності є незначною і становить 1/6.
Судом першої інстанції з представлених доказів було встановлено, що співвласники будинку не є членами однієї сім»ї, відповідачу належить незначна частка, яка не може бути виділена в натурі, будинок не підлягає поділу на дві ізольовані квартири, отже є неподільним, що підтверджується висновком експерта № 10/219 судової будівельно-технічної експертизи від 18.08.2010р., спільне володіння та користування будинком неможливе.
Ринкова вартість житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в м.Заставна становить 112945грн., відповідно вартість 1/6 частки що належить відповідачу становить 18824грн. Зазначена сума була внесена позивачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України на депозитний рахунок суду. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач погоджувався на грошову компенсацію своєї частки, однак його не влаштовувала сума, запропонована позивачем.
Відповідач понад 10 років не проживає та не зареєстрований у спірному будинку, зареєстрований та проживає із сім»єю по АДРЕСА_2 м.Заставна, таким чином припинення права власності на його частку не завдасть істотної шкоди його інтересам та членам його сім»ї.
Відповідно до ст. 365 ЦК України, яка регулює можливість припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись відповідними нормами матеріального права, прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частки житлового будинку, будівель та споруд.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору та витрат пов»язаних із розглядом справи.
До судових витрат, згідно ч.3 ст.79 ЦПК України, належать і витрати по проведенню судових експертиз та витрати на правову допомогу.
Суд першої інстанції вірно стягнув з відповідача вартість витрат за проведення експертизи. Незважаючи за чиїм клопотанням була проведена експертиза під час розгляду справи в суді, відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Крім інших судових витрат, які вірно були стягнуті судом, суд безпідставно стягнув на користь позивача з відповідача витрати по наданню правової допомоги в розмірі 500грн.
Встановлено, що позивач уклав з адвокатом ОСОБА_3 угоду про надання правової допомоги, а також надав повноваження на представництво її інтересів в судах, саме в процесуальному статусі представника, згідно журналу судового засідання, ОСОБА_3 брала участь у справі.
Представник особи, що передбачено ст.ст. 38, 42, 44, 56 ЦПК України, не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК України не відносить до судових витрат витрати за послуги представника, отже вимога про відшкодування витрат на правову допомогу є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, то воно, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2010 року в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 500грн. скасувати.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: