АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Кулянди М.І.,
суддів: Перепелюк Л.М., Винту Ю.М.,
секретар Тодоряк Г.Д.,
за участю представника ПАТ КБ «ПРиватБанк» Бацей Т.М., відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, виселення та зобов’язання укласти додаткову угоду до договору іпотеки, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 листопада 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зобов’язання укласти договір іпотеки земельної ділянки.
Позивач зазначав, що 07 червня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 112150 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,92 проценти на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 06 липня 2017 року та додатковий договір, яким визначили, що щомісячні платежі повинні складати 1595 доларів США та проценти за користування кредитом – 2,40 %, нараховані від суми залишку непогашеної в термін заборгованості за кредитом.
Відповідач за кредитним договором та додатковою угодою своїх зобов’язань не виконує.
У забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 07 червня 2007 року уклали договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано жилий будинок та укладено додатковий договір до іпотечного договору. Згідно умов іпотечного договору, п.3.3.3. ОСОБА_2 зобов’язувався передати в іпотеку земельну ділянку.
У зв’язку з порушенням умов договору на 09 червня 2010 року утворилась заборгованість в сумі 93799,90 доларів США в тому числі 88242,20 заборгованість за кредитом; 5513,24 – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 44,46 доларів США – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання.
ПАТ КБ «ПриватБанк» вимагав в термін до 13 червня 2010 року укласти додаткову угоду до договору іпотеки про передачу в іпотеку приватизовану земельну ділянку. Однак відповідач не дав відповіді на пропозицію банку.
Позивач просив задовольнити позов.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та додатковою угодою в розмірі 93141,28 доларів США звернути стягнення на нерухоме майно, а саме жилий будинок загальною площею 304,10 кв.м., житловою площею 104,80 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, виселити відповідача, зі зняттям з реєстраційного обліку та зобов’язати його укласти додаткову угоду до договору іпотеки земельної ділянки.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 листопада 2010 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення зі зняттям з реєстраційного обліку, зобов’язання укласти договір іпотеки земельної ділянки відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вважає, що суд до спірних правовідносин застосував закон, який не підлягав застосуванню, тому необґрунтовано відмовив у задоволенні стягнення на нерухоме майно – житловий будинок та у виселенні.
Суд також необґрунтовано відмовив у позові про виселення з підстав, що будинок придбано не за договором іпотеки та прийшов до необґрунтованого висновку, що сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору іпотеки земельної ділянки, оскільки сторони домовились щодо укладення такого договору, зазначивши це в п.3.3.3 договору іпотеки. Відповідач ухиляється від взятого на себе зобов’язання, чим порушує вимоги ст. 526 ЦК України.
Колегія суддів заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач частково сплачував поточні платежі, не був повідомлений про наявність заборгованості та необхідність її погашення, а також про початок провадження про звернення стягнення, будинок, який є предметом іпотеки, не придбаний за кошти кредиту, тому відмовив у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
З такими висновками суду не можна погодитись з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №CVSNGA00000057 від 07 червня 2008 року у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 100 000 дол.США на споживчі цілі з оплатою 0,92 % за користування кредитом на місяць та 12150 дол.США на оплату страхових платежів.
На забезпечення виконання умов кредитного договору сторони уклали 07 червня 2007 року договір іпотеки № CVSNGA00000057 жилого будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язався здійснювати щомісячні платежі в період оплати, яким вважається 20-24 число кожного місяця.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в сумі 88242,20 дол. США, 5513,24 дол.США – заборгованість по відсотках за користування кредитом та 44,46 – пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за кредитним договором, всього 93779,90 дол.США.
За змістом ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.33, 39 Закону України «Про іпотеку» у разі виконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки ОСОБА_2 неналежно виконував умови кредитного договору банк має право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки. Сторони погодились з початковою вартістю предмета іпотеки, житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1, вартістю 975036 грн. згідно звіту №1721 СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 17.12.2010р.
Банк виконав вимоги, передбачені ст.ст.33, 35 Закону України «Про іпотеку», надіслав ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушень, в якій вказав суму заборгованості за кредитним договором, суму процентів за користування кредитом та попередив, що у разі невиконання вимог про сплату боргу, та добровільного виселення банк звернувся до суду з позовом про стягнення на предмет іпотеки та його виселення.
Відповідач ОСОБА_2 отримав надіслану банком вимогу 02 червня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.80). Про одержання такої вимоги відповідач не заперечував в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 не виконав вимогу банку у місячний термін, тому у банка виникло право на примусове звернення стягнення на предмет іпотеки та його виселення.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно відмовив у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Крім того, суд необґрунтовано відмовив у позові про виселення з підстав не придбання будинку за рахунок кредитних коштів.
Так, відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 Житлового Кодексу України звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення мешканців жилого приміщення (будинку).
З огляду на наведене рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог. У зв’язку з цим ОСОБА_2 підлягає зняттю з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про зобов’язання укласти додаткову угоду до договору іпотеки земельної ділянки, оскільки сторони не досягли домовленості щодо істотних умов договору.
Разом з тим суд не взяв до уваги наступне.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов’язання укладення додаткової угоди до договору іпотеки про передачу в іпотеку земельної ділянки підлягає також скасуванню відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог з підстав порушенням судом норм матеріального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 листопада 2010 року скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2007 року та додаткового договору від 07 червня 2007 року у сумі 93.799,90 доларів США (з яких заборгованість за кредитом 88242,20 доларів США; заборгованість за процентами 5513,25 доларів США; пеня 44,46 доларів США)
Звернути стягнення на предмет іпотеки: жилий будинок літ «А», загальною площею 304,10 кв.м., жилою площею 104,80 кв.м., сараєм літ. «Б» та ? частину огорожі №1, ? частину воріт №2, що знаходиться в АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №CVSNGA00000057 від 07.06.2007 року) публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені позивача договору купівлі –продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Висилити ОСОБА_2, який зареєстрований і проживає у будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 із знаттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1708,50 грн. – судовий збір та 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про зобов’язання укласти додаткову угоду до договору іпотеки про передачу приватної земельної ділянки в іпотеку відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: