АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 17 » листопада 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Ружило О.А.
суддів: Міцнея В.Ф., Половінкіної Н.Ю.
секретаря: Тодоряка Г.Д.
за участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника ОСОБА_1., ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Посилалася на те, що в зареєстрованому шлюбі вона з відповідачем перебувала з 30 травня 1999 року.
В шлюбі народилося двоє дітей, син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.
_______________________________________________________________________
Справа № 22ц-2665 2010 р. Головуючий у І інстанції Богдан С.І.
Категорія: 46/47 Суддя-доповідач Ружило О.А.
Починаючи з 2009 року шлюбні стосунки було припинено, спільного господарства не ведуть. Причиною розпаду сім”ї стало те, що у подружжя з”явились різні погляди на сімейне життя, нерозуміння одне одного.
В сім”ї постійно виникали конфлікти та суперечки при вирішенні побутових питань.
Все це призвело до втрати почуття кохання, поваги та довіри.
В серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вказував на те, що перебуваючи з ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі з 30.05.1999 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох ізольованих житлових кімнат загальною площею 107,3 кв.м., житлова площа 57,2 кв.м. Дана квартира знаходиться в житлово-будівельному кооперативі „Пропорція - Р” і відповідачка ОСОБА_1 прийнята до складу асоційованого члена. Внесок за квартиру як пайовий, був сплачений згідно платіжного доручення № 2 від 24.10.2008 року в сумі 100 000 (сто тисяч) грн., платіжного доручення № 4 від 25.11.2008 року в сумі 224 000 (двісті двадцять чотири) грн., та внесення готівкою в сумі 300 000 (триста) грн..
Після введення будинку в експлуатацію та оформлення технічної документації, у зв”язку з перебільшення площі на 3,1 кв.м., вони змушені були ще доплатити 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. і таким чином вартість квартири становить 643 200 (шістсот сорок три тисячі двісті) грн..
Відповідачка як член житлово-будівельного кооперативу набула право власності на спірну квартиру згідно рішення виконкому Чернівецької міської ради від 15.04.2009 року № 243/7 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.04.2009 року.
На теперішній час він проживає та зареєстрований в квартирі разом з ОСОБА_1 та дітьми. Придбання квартири здійснювалося за їх спільні кошти, тому розмір часток майна дружини і чоловіка при поділі майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя є рівними.
Просив суд розділити спільне майно подружжя і визнати за ним та відповідачкою право власності на Ѕ частку АДРЕСА_1 в м. Чернівці і припинити право спільної сумісної власності на цю квартиру між ним та відповідачкою.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 вересня 2010 року позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрованого 30 травня 1999 року Чернівецьким міським відділом РАЦС, актовий запис № 527.
Після розрізання шлюбу обом сторонам залишено прізвище ОСОБА_1.
Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ частки квартири АДРЕСА_2.
Припинено право спільної сумісної власності між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2.
Вирішено питання про сплату судових витрат.
На дане рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування в частині задоволення зустрічного позову.
Просить постановити нове рішення, яким при поділі майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя врахувати інтереси їх дітей, якими вона опікується, та які знаходяться на її утриманні.
Апелянт також вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з неповним з”ясуванням обставин, які мають суттєве значення для справи. Суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 травня 1999 року.
Від спільного проживання в них народилося двоє дітей: син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Під час перебування в шлюбі сторони за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_3 „А” в м. Чернівці, вартістю 643 200 грн., котра складається із трьох ізольованих житлових кімнат загальною площею 107,3 кв.м. та житловою 57,2 кв.м..
Вказана квартира знаходиться в житлово-будівельному кооперативі „Пропорція-Р”, в якому ОСОБА_1 прийнята до складу асоційованого члена. Їй також на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради від 25.04.2009 року, 21.04.2009 року було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Відповідно до вимог ст. 63 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають рівні права володіння, користування і розпорядження майном яке належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
В разі розподілу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до вимог ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України їх частки є рівними.
З урахуванням наведених вище вимог норм матеріального права, суд першої інстанції обґрунтовано визнав право власності сторін по Ѕ частині в АДРЕСА_1 в м. Чернівці, припинивши їх право на спільну сумісну власність в зазначеному майні.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що при поділі квартири між сторонами в рівних частках суд не врахував інтереси неповнолітніх дітей, чим порушено їх право, є необґрунтованими.
Відповідно до ч.3 ст. 70 СК України, за рішенням суду частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, а також непрацездатні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їх фізичного духовного розвитку та лікування.
ОСОБА_1 не доведено в судовому засіданні належними доказами, обставин за яких суд при визначені часток зобов”язаний був відступити від їх рівності.
Крім того відповідно до роз”яснень викладених в п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” № 11 від 21 грудня 2007 року, інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначені способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі коли суд не відступив від засади рівності часток.
Позовних вимог про поділ квартири в натурі між подружжям в зустрічному позові ОСОБА_1 не заявляв і судове рішення щодо таких позовних вимог не постановлялося.
Безпідставними є і доводи апелянта про неврахування судом при поділі квартири також і іншого майна подружжя придбаного в шлюбі, оскільки ні однією із сторін позовні вимоги щодо поділу іншого нажитого ними майна, в тому числі і автомобіля суду не заявлялися.
Рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам норм матеріального права та цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: