АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Сулятицької М.М.
суддів: Перепелюк І.Б, Яремка В.В.,
секретар: Ласій О.І.,
за участю представників позивача Перепелиці П.М., Телешмана І.В., відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, - ОСОБА_7, представника ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Дністер» до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення майнової шкоди, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Дністер», в інтересах якого діють Телешман Іван Васильович та Перепелиця Петро Михайлович, на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Дністер» звернулося з позовами до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів оренди земельних часток (паїв) дійсними та зобов’язання відповідачів не чинити перешкод у здійсненні прав оренди земельних ділянок, що знаходяться в с. Гвіздівці Сокирянського району.
Згодом ТОВ «Агрофірма-Дністер» змінило позовні вимоги. Просило витребувати від відповідачів на користь позивача багаторічні насадження або стягнути їх вартість, а також стягнути майнову шкоду, завдану внаслідок збору врожаю, судові витрати та витрати на правову допомогу.
ТзОВ «Агрофірма-Дністер» зазначала, що є власником багаторічних насаджень, тому має право на витребування свого майна від осіб, які незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділи ним.
Самовільні та протиправні дії відповідачів порушують право власності товариства на багаторічні насадження та завдають йому матеріальну шкоду.
Самовільне користування багаторічними насадженнями та збирання вражаю сливи заподіяло товариству матеріальні збитки.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до ТОВ «Агрофірма-Дністер» із зустрічними позовами про визнання договорів оренди земельних часток (паїв) недійсними, від яких згодом відмовились.
Ухвалою суду від 4 серпня 2010 року прийнята відмова від зазначених позовів.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Дністер» відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма-Дністер» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до договорів оренди земельних часток (паїв), укладених з відповідачами, весною 2000 року товариство висадило багаторічні насадження. На посадку дерев були використані кошти товариства.
Багаторічні насадження є майном товариства, тому позивачеві має бути сплачена балансова вартість насаджень.
Положення ст.. 79 Земельного кодексу України поширюються на багаторічні насадження, які не мають власників.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Агрофірма-Дністер» не набуло право власності на багаторічні насадження, які знаходяться на земельних ділянках, належних відповідачам на праві власності, тому не мають права на витребування багаторічних насаджень або їх вартості та відшкодування матеріальної шкоди внаслідок зібрання вражаю.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
По справі встановлено, що 23.02.2000 року між ТОВ «Агрофірма-Дністер» та кожним з відповідачів, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 укладено договори оренди земельних часток (паїв). Право відповідачів на земельні частки (паї) підтверджено сертифікатами.
Згідно вимог ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди, за письмовою згодою орендодавця, зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження тощо.
У 2000-2001 рр. ТОВ «Агрофірма-Дністер» з яким відповідачами були укладені договори оренди земельних часток (паїв) посадило саджанці слив. Письмової згоди на закладення багаторічних насаджень відповідачі не надали. Умовами договорів оренди земельних часток (паїв), укладених позивачем та відповідачами, не передбачено право орендаря на закладення багаторічних насаджень.
26 квітня 2002 року кожен з відповідачів отримав державний акт на право власності на земельну ділянку та здійснив його державну реєстрацію.
На підставі відповідних актів було встановлено та погоджено межі земельних ділянок та передано їх власникам в натурі.
Оскільки відповідно до п. 17 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (паї), що були підставою для укладення договорів оренди земельних часток (паїв) з виділенням їх власникам земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю втратили силу правовстановлюючих документів, а його власники набули статусу власників земельних ділянок, тобто з договорів оренди земельних часток (паїв) вибули суб’єкти (орендодавці) та предмети оренди, тому слід вважати, що зазначені договори, які були укладені ТОВ «Агрофірма-Дністер» з відповідачами, припинились.
Сторонами не укладені договори оренди земельних ділянок, на яких ростуть багаторічні насадження слив.
Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
Згідно ст. 90 п.п. в, г ч.1 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, на вироблену продукцію.
Таким чином ТОВ «Агрофірма-Дністер» не має права власності на земельні ділянки, тому ні відповідно до закону, ні відповідно до договору не має права на багаторічні насадження, які знаходяться на цих земельних ділянках та зібраний урожай.
У зв’язку з цим вимоги товариства, заявлені до відповідачів про повернення багаторічних насаджень слив або їх вартості, а також про відшкодування понесених товариством матеріальних збитків, у зв’язку із зібранням відповідачами врожаю, є безпідставними.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Дністер» відхилити.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: