АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 11 » листопада 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Ружило О.А.
суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.
секретаря: Тодоряка Г.Д.
за участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ „Укрінбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ „Укрінбанк” про визнання додаткових угод недійсними, розірвання кредитного договору та припинення нарахування штрафних санкцій, за апеляційними скаргами АТ „Укрінбанк” та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 травня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2009 року АТ „Укрінбанк” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Позивач посилався на те, що відповідно до договору № 1685 від 14 березня 2008 року відповідачці був наданий споживчий кредит у сумі 300 000 грн. під 19 % річних з умовою його погашення до 01 липня 2009 року.
_____________________________________________________________________
Справа № 22ц-1875 2010 р. Головуючий у І інстанції: Дудаков С.Є.
Категорія: 19/27 Суддя-доповідач Ружило О.А.
Однак ОСОБА_1 з 23 жовтня 2008 року ухиляється від взятих на себе зобов»язань, не здійснює помісячну сплату як кредиту так і відсотків за користування кредитом і не сплачує щомісячну комісію за обслуговування кредиту. За порушення грошового зобов”язання відповідачці нараховано також пеню і інфляційні втрати, які також підлягають стягненню.
За таких обставин просив суд постановити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на його користь 440 559, 82 грн.
В ході розгляду справи позивач змінив частково суму позовних вимог і просив стягнути на його користь з відповідачки заборгованість по кредиту в сумі 300 000 грн., відсотки за користування кредитом виходячи із 17 % річних, без врахування додаткової угоди про збільшення відсоткової ставки № 1 від 15 березня 2008 року, в сумі 50 000 гривень, платежі по щомісячній комісії в сумі 7 200 гривень, пеню за порушення строків погашення кредиту 37910 грн. 96 коп., пеню за порушення сплати відсотків 5078 грн. 85 коп., пеню за порушення строків сплати щомісячної комісії 724 грн. 76 коп., а також інфляційні втрати 19803 грн.. Всього 420 717 грн.60 коп.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому посилалася на те, що дійсно нею був отриманий споживчий кредит у сумі 300 000 грн. В забезпечення зобов»язань по погашенню заборгованості за кредитом, сплати відсотків та пені, вона передала у заставу банку земельну ділянку 0,15 га в с.Шипинці, Кіцманського району, Чернівецької області. Вказувала, що ніяких додаткових угод з нею не укладалося, вона додаткових договорів не підписувала, крім договору №1685 про надання споживчого кредиту. Не заперечувала своїх зобов»язань по відношенню до банку, однак, враховуючи складне економічне становище та рівень інфляції, вона не має можливості виплатити всю суму заборгованості готівкою. Тому звернення стягнення банком на предмет застави, у разі невиконання нею умов договору по кредиту, повністю покривало всю суму заборгованості.
Просила визнати недійсними додаткові угоди та зобов»язати банк зробити перерахунок по кредиту, припинивши нарахування штрафних санкцій по кредитному договору, а на виконання його умов звернути стягнення на предмет застави і розірвати договір №1685 про надання споживчого кредиту від 14 березня 2008 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2010 року в задоволенні позову АТ "Укрінбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовлено за безпідставністю.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ "Укрінбанк" про визнання додаткових угод недійсними, розірвання кредитного договору та припинення нарахування штрафних санкцій відмовлено за безпідставністю.
На дане рішення суду АТ „Укрінбанк” подав апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановленням нового рішення, про задоволення його позовних вимог в повному об”ємі, та про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1
Вважає, що оскаржуване рішення суду є необґрунтованим, немотивованим і незаконним, висновки суду не відповідають обставинам справи. Рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2010 року.
Апелянт просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, та просила постановити рішення, яким задоволити її позовні вимоги в повному об”ємі.
Вважає, що судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини справи, дано невірну оцінку зібраним по справі доказам та допущено порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг, пояснення осіб, які з”явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ „Укрінбанк” підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову АТ „Укрінбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування позикою, комісійних виплат, пені, та інфляційних витрат, суд першої інстанції виходив з того, що банком не надано належних доказів про укладення із відповідачкою додаткових угод про збільшення відсотків по кредиту, та строків його повернення, а тому розрахунки зроблені позивачем не мають правового підґрунтя.
Такий висновок суду є невірним і суперечить вимогам норм матеріального права і укладеному між сторонами кредитного договору, та не відповідає як обставинам справи, так і зібраним по справі доказам.
Встановлено, що на підставі кредитного договору № 1685 від 14.03.2008 року ОСОБА_1 було отримано споживчий кредит в АТ „Укрінбанк” в сумі 300 000 грн. під 17 % річних. Додатковою угодою укладеною між сторонами № 1 від 15 вересня 2008 року розмір відсоткової ставки було збільшено до 19 %.
Згідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що в разі порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотках, або комісії позичальник має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того боржник який прострочив зобов”язання відповідно до ст. 625 ЦК України зобов”язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Як вбачається з поданих позивачем розрахунків заборгованості при зміні ним позовних вимог, відсотки за користування відповідачкою кредитом нараховані ним виходячи із відсоткової ставки 17 % як це передбачено договором позики від 14.03.2008 року, без врахування додаткової угоди № 1 від 15.09.2008 року. За таких обставин суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.
Матеріалами справи, та зібраними по справ доказами позовні вимоги позивача за основним позовом як про заборгованість по кредиту так і відсотках за користування ним, а також нарахування пені і інфляційних витрат повністю доведено.
Разом з тим колегія вважає, що нарахована відповідачці пеня в сумі 43 713 грн. 77 коп. за порушення строків погашення кредиту, 37910 грн. 96. за порушення строків сплати відсотків 5078 грн. 05 коп. та порушення строків сплати комісії в сумі 724 грн. 76 коп., значно перевищує розмір збитків, а тому відповідно до вимог ст. 551 ЦК України підлягає зменшенню до 24185 грн.
За таких обставин позовні вимоги АТ „Укрінбанк” підлягають частковому задоволенню на суму 401 188 грн., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 300 000 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 50 000 грн., платежів по щомісячній комісії в сумі 7200 грн., пені за порушення строків погашення кредиту, за порушення сплати відсотків та за порушення строків сплати комісії в сумі 24185 грн., а також інфляційних витрат в сумі 19803 грн.
Колегія також приходить до висновку, що судом першої інстанції в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено обґрунтовано, а тому її апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Доводи апелянта про те, що АТ „Укрінбанк” в разі невиконання нею зобов”язання повинен був звернути стягнення на належну їй земельну ділянку площею 0,15 га розташовану в с. Шипинці, Кіцманського району як на предмет застави, є безпідставними, оскільки звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов”язком банку.
Необґрунтованими є і посилання ОСОБА_1 про необхідність визнання недійсними додаткових угод від 15.09.2008 року та від 16.03.2009 року, та розірвання кредитного договору від 14.03.2008 року, оскільки заявлені нею вказані вище позовні вимоги не ґрунтуються на належних доказах.
Не спростовують висновок суду про безпідставність зустрічних позовних вимог і інші доводи апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 208, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу АТ „Укрінбанк” задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ „Укрінбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства „Укрінбанк” задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „Укрінбанк” в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 401 188 (чотириста одна тисяча сто вісімдесят вісім) гривні, витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.
В решті рішення суду першої інстанції від 25 травня 2010 року залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: