АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «28» грудня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кифлюка В.Ф.
суддів Рулякова В.І., Колотила О.О.
при секретарі Маковійчуку М.М.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 03 листопада 2010 р.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Донецьк, БПМП, росіянка, громадянка України, освіта середня, не заміжня, не працює, раніше судима:
1. 28.08.1985 р. Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст. 140 КК України на 4 роки 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією майна;
2. 05.07.1990 року Київським районним судом м. Донецьк ст.ст. 196-1 ч.1, 140 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
3. 24.10.1994 року Куйбишевським районним судом м. Донецьк за ст. 140 ч.2, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
4. 15.02.2001 року Калиновським районним судом м. Донецьк за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визнана особливо небезпечним рецидивістом;
5. 22.04.2008 року Першотравневим районним судом м. Чернівці за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, -
засуджено за ст. 185 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено у виді тримання під вартою, початок строку відбування
Справа №11-466/10 Головуючий у 1 інстанції Іщенко І.В.
Категорія ст. 185 ч.2 КК України Доповідач Кифлюк В.Ф.
покарання їй визначено обчислювати з 26.02.2010 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Згідно вироку, 04 лютого 2010 року біля 22.00 години, ОСОБА_1, знаходячись біля новобудови, що розташована неподалік Чернівецького тролейбусного ДЕПО, що по вул. Комунальників в м. Чернівцях, під час спільного розпиття спиртних напоїв з малознайомим ОСОБА_2, з яким познайомилась 04.02.2010 року, переслідуючи умисну корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь знаючи про те, що в кишені куртки ОСОБА_2 знаходяться гроші, скориставшись тим, що ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп’яніння заснув, таємно викрила майно, належне останньому, а саме: паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_2, в якому знаходились гроші в сумі 120 Євро, що становить 1341 гривень 60 копійок.
На цей вирок засуджена ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просила переглянути судове рішення щодо неї, так як вважає його необґрунтованим. Своєї вини у вчиненому не визнає, гроші та документи вона не брала. Також стверджує, що на досудовому слідстві її покази були написані під психологічним та фізичним тиском.
Заслухавши доповідь судді, підсудну ОСОБА_1, яка просила задовольнити подану апеляцію та закрити кримінальну справу за недоведеністю її участі у вчиненні злочину, прокурора Сулятицького І.С., який просив залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без змін, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Винність засудженої ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині при обставинах, що наведені у вироку, доведена зібраними по справі доказами, які були досліджені в судовому засіданні і яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Так, з оголошених в суді показань потерпілого вбачається, що 04 лютого 2010 року він разом з підсудною розпивав спиртні напої на вулиці Комунальників в м.Чернівцях. Від випитого спиртного він заснув. Прокинувшись він виявив, що з кишені куртки пропав паспорт в якому були гроші 120 євро. Також виявив відсутність папки з документами, яку він згодом знайшов неподалік. ОСОБА_1 знала про наявність у нього грошей і вважає, що крадіжку грошей вчинила вона (а.с. 23-25).
Крім того, як вбачається з явки з повинною ОСОБА_1 від 25.02.2010 року, написаною нею власноручно, вона визнала факт викрадення нею 04.02.2010 року у ОСОБА_2 його документів та грошей (а.с. 11-12).
Підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні нею інкримінованого їй злочину, являються також показання дані нею на досудовому слідстві в якості підозрюваного, з яких вбачається, що вона визнала факт викрадення документів та грошей у потерпілого (а.с. 47-49).
Наведені вище докази, на думку колегії суддів, свідчать про правильність висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 крадіжки при обставинах, що наведені у вироку, а заперечення апелянтом своєї вини у вчиненні крадіжки, колегія суддів визнає, як обраний нею захист, щоб ухилитись від відповідальності.
А тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного вироку.
Разом з тим, оцінюючи зібрані докази по справі, враховуючи необережну поведінку потерпілого в день вчинення злочину, а саме, що він був ініціатором розпиття спиртних напоїв, відсутність у потерпілого майнових претензій до засудженої, суму викрадених грошей, колегія суддів вважає, що призначене судом 1-інстанції покарання є надто суворим та не відповідає тяжкості вчиненого злочину.
Згідно ст. 372 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим внаслідок суворості.
Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно змінити та пом’якшити призначене засудженій покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 372, 373 колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 03 листопада 2010 року – змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженою за ст.185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі.
В іншій частині вирок Першотравневого районного суд м. Чернівців від 03 листопада 2010 року залишити без змін.
Головуючий В.Ф.Кифлюк
Судді В.І.Руляков
О.О.Колотило
Копія вірна: суддя