АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 18 січня 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Станковської Г.А.
суддів Тарбинського В.Г.
Петлюка В.І.
при секретарі Чевка А.Г.
за участю прокурора Хомицької Т.Б.
та адвокатів ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Бобівці Сторожинецького району Чернівецької області, громадянин України, українець, з вищою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючий, проживає по АДРЕСА_2, зареєстрований по АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за:
- ст. 364 ч.3 КК України – до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ строком на 3 роки, з конфіскацією належного йому на праві власності майна;
- ст. 190 ч.1 КК України – до покарання у вигляді 2 років обмеження волі;
- ст. 190 ч.2 КК України – до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;
- ст. 190 ч.3 КК України – до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права
Справа №11-21/2011 р. Головуючий у І інстанції:
Категорія ст.364 ч.3, Марчук В.Т.
190 ч.1, 2, 3 КК України Доповідач: Станковська Г.А.
обіймати посади в органах внутрішніх справ строком на 3 роки, з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено у виді тримання під вартою, а строк відбуття покарання обраховано з 13 травня 2010 року.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 157080 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 75977 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_4, працюючи в період з 01.12.2007 року по 29.01.2009 року відповідно до наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №222 о/с від 01.12.2007 року на посаді начальника сектору охорони громадського порядку Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення вимог ст.ст.3,5,10,11 Закону України «Про міліцію», в період часу з листопада 2008 року по травень 2009 року вчинив зловживання службовим становищем та шахрайство при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_4, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, познайомився наприкінці листопада 2008 року із ОСОБА_7 та дізнався від неї про те, що між нею та ОСОБА_8 і ОСОБА_26 існують фінансово-боргові відносини з приводу позичених ОСОБА_7 у ОСОБА_8 грошей в сумі 60000 доларів США, внаслідок чого ОСОБА_8 постійно вимагали від неї повернення боргу, а ОСОБА_7 вважала, що повністю з ними розрахувалася, через що між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і ОСОБА_26 склалися неприязні стосунки.
ОСОБА_4, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, а також незаконно, шляхом обману заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_7 в сумі 5000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він виконає на її користь ряд певних заходів, внаслідок яких ОСОБА_8 та ОСОБА_26 припинять вимагати від неї повернення боргу, за що ОСОБА_7 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_4, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 5000 доларів США.
На вказані умови ОСОБА_7, будучи введеною ОСОБА_4 в оману, погодилася та в один із останніх днів листопада 2008 року біля під'їзду будинку, в якому вона проживає, в автомобілі ОСОБА_4 передала останньому 5000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 33709 грн., які ОСОБА_4, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_7 цілі, привласнив та, в подальшому, використав на власні потреби.
Крім цього, ОСОБА_4, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, особисто знаючи ОСОБА_7 і, достовірно знаючи про те, що вона є родичкою (тіткою) ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також отримавши в силу свого службового становища інформацію про те, що 24.01.2009 року відносно останніх слідчим відділом по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами СУ УМВС України в Чернівецькій області, порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, та їх затримано в порядку ст.ст. 106,115 КПК України по підозрі у вчиненні вказаного злочину, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, та незаконно, шляхом обману, повторно заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_7 в сумі 3000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, за власною ініціативою ввечері 24.01.2009 року зустрівся з ОСОБА_7 та повідомив їй неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він виконає на користь її племінників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ряд певних заходів, спрямованих на те, щоб їх негайно звільнили з ізолятора тимчасового тримання, відносно них не обирали міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, в подальшому, суд не призначав їм міру покарання у вигляді позбавлення волі.
За вказані дії ОСОБА_7 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_4, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 3000 доларів США, на що ОСОБА_7, будучи введеною ОСОБА_4 в оману, погодилася та ввечері того ж дня біля пл. Філармонії в м. Чернівці передала ОСОБА_4 гроші в сумі 1500 доларів США та в той же день між 23 год. і 24 год. у під'їзді будинку по вул. Руській в м.Чернівці, в якому на той час проживав ОСОБА_4, передала йому ще 1500 доларів США, а всього 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 23100 грн., які ОСОБА_4, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_7 цілі, привласнив та, в подальшому, використав на власні потреби.
Крім цього, ОСОБА_4, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, попередньо незаконно заволодівши грошима ОСОБА_7 в сумі 3000 доларів США, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, і незаконно, шляхом обману, повторно заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_7 і ОСОБА_5 в сумі 20000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, зустрівшись ввечері 24.01.2009 року із ОСОБА_7 між 23 год. і 24 год. 24.01.2009 року повідомив останню про те, що грошей в сумі 3000 доларів США для звільнення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з ізолятора тимчасового тримання, необрання відносно них міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначення судом міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, не вистачить, а для цього ОСОБА_7 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_4, кошти на покриття витрат на ці заходи, в сумі 20000 доларів США.
Отримавши від ОСОБА_7 відповідь про те, що таку суму грошей вона знайти не має можливості, ОСОБА_4 запропонував їй зателефонувати до своєї сестри ОСОБА_5 в Росію і повідомити про те, що в її синів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 є проблеми. ОСОБА_7 погодилася і одразу зателефонувала до ОСОБА_5, після чого передала телефон ОСОБА_4, який продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, повідомив ОСОБА_5 про факт порушення відносно її синів кримінальної справи та їх затримання, а також повідомив ОСОБА_5 неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він виконає на користь її синів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ряд певних заходів, спрямованих на те, щоб їх негайно звільнили з ізолятора тимчасового тримання, відносно них не обирали міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, в подальшому, суд не призначав їм міру покарання у вигляді позбавлення волі, за що ОСОБА_5 впродовж 2-х діб повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_4, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 20000 доларів США.
ОСОБА_5, будучи введеною ОСОБА_4 в оману, погодилася та ввечері 25.01.2009 року з банку «Zapsibkombank» (Російська Федерація, м. Лабитнанги Ямало-Ненецького автономного округу, вул.Шкільна,34) через систему грошових переказів «WESTERN UNION» відправила в Чернівецьку філію АКБ «Укрсоцбанк» (м.Чернівці вул.Міцкевича,2) гроші в загальній сумі 20000 доларів США, з яких по 5000 доларів США на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.
Вранці 26.01.2009 року вказані особи в приміщенні Чернівецької філії АКБ «Укрсоцбанк» розписалися в банківських документах про факт отримання цих грошей, після чого ОСОБА_7 у присутності решти вказаних осіб отримала всю суму грошей, тобто 20000 доларів США.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 між 11 год. і 12 год. 26.01.2009 року зателефонував до ОСОБА_7 та, дізнавшись про факт отримання нею грошей від ОСОБА_5, запропонував їй зустрітись на вул. Шептицького в м.Чернівці для передачі цих грошей йому, на що ОСОБА_7 погодилася. Тоді ж, між 11 год. і 12 год. 26.01.2009 року на вул. Шептицького в м.Чернівці ОСОБА_7 сіла в автомобіль, в якому знаходився ОСОБА_4, де передала йому гроші в сумі 20000 доларів США. що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 154000 грн., які ОСОБА_4, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_7 і ОСОБА_14 цілі, привласнив та в подальшому використав на власні потреби, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальні збитки у великих розмірах.
Крім цього, ОСОБА_4, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, і незаконно, шляхом обману, повторно заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_7 в сумі 500 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, на початку березня 2009 року повідомив їй неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу і особистим зв'язкам він виконає на користь її племінників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ряд певних заходів, спрямованих на забезпечення їх у СІЗО м.Чернівці необхідними ліками та належним медичним доглядом, за що ОСОБА_7 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_4, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 500 доларів США.
ОСОБА_7, будучи введеною ОСОБА_4 в оману, погодилася і при зустрічі з ним в м.Чернівці в один із днів на початку березня 2009 року передала йому гроші в сумі 200 доларів США та в один із останніх днів березня 2009 року біля під'їзду будинку, в якому вона проживає, передала ще 300 доларів США, а всього 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 3850 грн., які ОСОБА_4, не маючи наміру та можливості витрачати на обіцяні ОСОБА_7 цілі, привласнив та в подальшому використав на власні потреби.
Крім цього, ОСОБА_4, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення зазначених вище вимог Закону, особисто знаючи ОСОБА_7, а також те, що між нею та ОСОБА_8 та ОСОБА_26 існують фінансово-боргові відносини з приводу позичених ОСОБА_7 у ОСОБА_26 грошей в сумі 60000 доларів США, внаслідок чого ОСОБА_26 постійно вимагали від неї повернення боргу, а ОСОБА_7 вважала, що повністю з ними розрахувалася, через що між ними склалися неприязні стосунки, маючи умисел використати своє службове становище в особистих інтересах та всупереч інтересам служби, а також незаконно, повторно, шляхом обману заволодіти чужим майном, тобто грошима ОСОБА_7 в сумі 2000 доларів США, умисно, з корисливих мотивів, на початку травня 2009 року повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про те, що завдяки займаній ним посаді в органах внутрішніх справ та службовому становищу він з часу їхнього знайомства, тобто з кінця листопада 2008 року, виконав на її користь ряд певних заходів, спрямованих на припинення вимагання ОСОБА_8 повернення нею боргу, за що ОСОБА_7 повинна сплатити йому, тобто ОСОБА_4, кошти на покриття витрат на ці заходи в сумі 2000 доларів США, на що ОСОБА_7, не будучи юридично обізнаною та не знаючи реальних повноважень і діяльності ОСОБА_4 як працівника міліції, тим самим будучи введеною ОСОБА_4 в оману, погодилася виплатити йому кошти у вказаній сумі.
Після цього в один із днів на початку травня 2009 року між 19 год. та 20 год., перебуваючи у приміщенні торгівельного павільйону «Формаркет» на розі вул. Стасюка та проспекту Незалежності в м.Чернівці, де у ОСОБА_7 є власний магазин, сплатила ОСОБА_4 гроші в сумі 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 7700 грн., та в один із останніх днів травня 2009 року між 19 год. та 20 год. в тому ж магазині сплатила йому ще 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 7618,80 грн. Всього в травні 2009 року ОСОБА_7 сплатила ОСОБА_4 гроші в загальній сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України, становило 15318,80 грн., якими ОСОБА_4 заволодів шляхом обману та в подальшому використав на власні потреби.
На вказаний вирок адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вирок районного суду є незаконним та необґрунтованим, та підлягає скасуванню у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Вважає, що судом не враховано та не взято до уваги те, що органом досудового слідства пред’явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ст.ст. 364 ч.3, 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.3 КК України є неконкретним і базується на припущеннях. В постанові про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 не вказано, час скоєння злочину і не встановлено день, коли цей факт мав місце і чи мав він місце та не зазначено адреси, де ці факти мали місце, як того вимагає закон. Наведене свідчить про формальність і неконкретність пред’явленого обвинувачення ОСОБА_4
Судом не було враховано те, що ОСОБА_4 не скоював ці злочини, що є підтвердженням його послідовних та правдивих показів, чого не можна сказати про покази потерпілих та свідків допитаних, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні. Судом не було враховано того, що органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_4 в скоєні зазначених злочинів, в порушення вимог ст. 132 КПК України було зроблено на припущеннях. В своїх показах ОСОБА_4 винним себе не визнав і показав, що ОСОБА_16 його оговорює, так як має великі борги перед деякими мешканцями міста, а тому заволоділа вказаними грошима з метою розрахуватися з своїми кредиторами і з метою неповернення їх ОСОБА_5
По епізоду щодо подій, які мали місце наприкінці листопада 2008 року, під час яких ОСОБА_7 нібито біля під’їзду будинку в якому вона проживає передала 5000 дол. США ОСОБА_4 для припинення вимагання з боку подружжя ОСОБА_8 повернення боргу.
Обвинувачення по вказаному епізоду базується тільки на показах ОСОБА_7. Проте органом досудового слідства так і судом не було взято до уваги той факт, що між її показами, які вона давала з цього приводу на досудовому слідстві і в судовому засіданні є суттєві протиріччя, як і те, що її покази спростовуються показами свідків, які були допитані органом досудового слідства та судом. По зверненням ОСОБА_7 до правоохоронних органів було прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи проти ОСОБА_8, які буцімто вимагали від неї гроші, і це вказує на те, що ніякого вимагання з їх боку не було і тому у ОСОБА_7 не було ніяких підстав з цього приводу звертатися до ОСОБА_4 і при цьому нібито давати йому 5 тис. доларів США.
По епізоду щодо подій, які мали місце на початку та наприкінці травня місяця 2009 року, під час яких ОСОБА_7 нібито в приміщенні павільйону «Формаркет» передала за два рази по 1000 дол. США ОСОБА_4 для припинення вимагання з боку Скудельників повернення боргу.
Обвинувачення по вказаному епізоду базується тільки на показах ОСОБА_7, які за своїм змістом є суперечливими. Допитана в залі судового засідання ОСОБА_7 зазначила, що на початку та наприкінці травня 2009 року знаходячись в своєму торгівельному павільйоні взявши з каси 1000 дол. США передала їх ОСОБА_4, який до неї приходив на роботу. Вказані гроші в травні місяці 2009 року вона передала ОСОБА_4 для вирішення проблем з ОСОБА_8, тобто припинення з їх боку вимагання. Про те, що вона брала гроші з каси бачили її продавці ОСОБА_17 та ОСОБА_18
Але не дивлячись на це, судом не було взято до уваги, що покази ОСОБА_7 в цій частині спростовуються її ж показами, які вона теж дала в судовому засіданні. Вона показала, що в касі у неї доларів не має, так як там знаходиться тільки гривня, якою розраховуються за товар. Про те, що доларів в касі не було, а була тільки гривня вказали в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які в свою чергу спростовують покази ОСОБА_7, так як такого не могло бути в зв’язку з відсутністю в касі доларів. Ці її покази спростовуються і копією ухвали про забезпечення позову ОСОБА_26, винесеної Першотравневим судом 22.01.2009 року, яким накладено арешт на квартиру ОСОБА_7 для забезпечення виконання рішення суду про стягнення з неї суми боргу.
По епізоду заволодіння коштами 24.01.2009 року біля пл. Філармонії в сумі 1500 доларів США і в той же день між 23 та 24 год. біля під’їзду будинку по АДРЕСА_3 в якому на той час проживав ОСОБА_4 ще 1500 доларів США.
Обвинувачення по вказаному епізоду базується на показах ОСОБА_7 та ОСОБА_19, які за своїм змістом є суперечливими як між собою так і кожні окремо. Судом не було враховано, що допитана як під час досудового слідства та в судовому засіданні ОСОБА_7 зазначила, що 24.01.2009 року їй зі слів ОСОБА_4 стало відомо про те, що її племінників було затримано. І для вирішення питання вона повинна передати йому кошти в сумі 3000 дол. США. Того ж вечора вона обміняла гривні біля пл. Філармонії у валютчика і суму 1500 дол. США передала ОСОБА_4 і це бачив ОСОБА_19.
Покази ОСОБА_7 в частині того, що ОСОБА_19 бачив як вона передала кошти ОСОБА_4 спростовуються показами самого ОСОБА_19, як і факт поїздки в с. Юрківці, де зі слів потерпілої остання зичила 1500 доларів у людей.
По епізоду заволодіння коштами в сумі 20000 дол. США, яке мало місце 26.01.2009 року.
Обвинувачення по вказаному епізоду базується на показах потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які за своїм змістом є суперечливими як між собою, так і кожні окремо. Допитана як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні ОСОБА_7 зазначила, що 24.01.2009 року їй зі слів ОСОБА_4 стало відомо про те, що її племінників було затримано. Для вирішення питання вона повинна передати ОСОБА_4 кошти в сумі 20000 дол. США. Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні ОСОБА_7 показала, що 24.01.2009 року, коли вона приїхала з с. Юрківці, то знаходячись в під’їзді будинку ОСОБА_4 передала останньому 1500 дол. США. Під час цього ОСОБА_4 запропонував подзвонити її сестрі в Росію і розмовляючи з ОСОБА_5 вказав про необхідність передати ще 20000 дол. США. Ця розмова відбулась в під’їзді будинку. ОСОБА_19 під час цієї розмови знаходився в автомашині, вікна в якій були закриті і цієї розмови не чув. Але судом цей факт проігнорований і не взяти до уваги. Також суд не дав оцінки показам свідків ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
По епізодам заволодіння в березні місяці 2009 року 500 дол. США.
Обвинувачення по вказаному епізоду базується на показах потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які за своїм змістом є суперечливими як між собою та і кожні окремо. Про те, що цього факту не могло бути зазначали в своїх показах ОСОБА_7 та ОСОБА_19, які показали, що ще в січні 2009 року він попереджав першу про те, що ОСОБА_4 її обманює.
Крім того даний факт ніхто з свідків не підтвердив і не бачив цього факту, а тільки вказує про ці факти виходячи з розповідей ОСОБА_7, якій було вигідно так говорити.
Вказує, що суд не врахував той факт, що ОСОБА_7 часто міняла номери мобільних телефонів, що підтверджує тільки той факт, що вона має борги перед певними людьми і не бажає їх повертати і тому часто змінювала телефонні номери, щоб їй не докучали.
Стверджує, що аналіз причин, які привели до помилки при обвинуваченні ОСОБА_4 та постанови вироку судом, вказують на однобічність та односторонність слідчого та суду, їх небажання взяти до уваги покази як самого ОСОБА_4 так і інших свідків, на яких посилався підсудний в судовому засіданні.
В зв’язку із чим, просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_4 закрити на підставі недоведеності його вини в інкримінованих йому злочинах.
Потерпіла ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі, не оскаржуючи доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 364 ч.3, 190 ч.1, 2, 3 КК України та стягнення з засудженого на її користь матеріальних збитків у розмірі 157080 грн., просить вирок суду відносно ОСОБА_4 скасувати за м’якістю.
Вважає, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню в зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, що йому повинно бути призначене нове, більш суворе покарання.
В зв’язку із чим просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 призначити максимальну міру покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченої санкціями відповідних статей КК України.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 та самого засудженого, які підтримали свої апеляційні вимоги, представника потерпілої ОСОБА_5, який просив вирок районного суду скасувати та постановити новий вирок призначивши ОСОБА_4 більш суворе покарання, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, оскільки винність підсудного доведена зібраними по справі доказами, яким дана правильна юридична оцінка і міра покарання відповідає тяжкості скоєних злочинів, провівши часткове судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляції слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку суду, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а його діям дана вірна юридична оцінка.
З показів потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що з ОСОБА_4 її познайомив у листопаді 2008 року її водій ОСОБА_19 Оскільки у неї були цивільно-правові суперечки з сім'єю Скудельників, які вимагали від неї повернення боргу, вона попросила ОСОБА_4 допомогти їй у розв'язанні цього питання на що він і погодився. Для цього на його вимогу вона двічі передавала йому гроші. Перший раз у листопаді 2008 року в сумі 5 тис. доларів США та у травні 2009 року в сумі 2 тис. доларів США. В січні 2009 року її племінники були затримані працівниками міліції за збут наркотичних засобів і про це їй повідомив ОСОБА_4, який забажав за вирішення питання про не притягнення їх до кримінальної відповідальності і звільнення з під варти 3 тис. доларів США. Вказану суму вона йому передала на початку січня, а в подальшому, коли він сказав що цієї суми не вистачає і треба ще 20 тис. доларів США зателефонувала сестрі в Росію, яка грошовим переводом надіслала цю суму і 26.01.2009 року гроші були передані ОСОБА_4. В березні 2009 року вона знов на вимогу ОСОБА_4 передала йому 500 доларів США для надання медичної допомоги племінникам в СІЗО. Вже влітку побачила, що жодна з обіцянок ОСОБА_4 не виконана і коли у листопаді 2009 року приїхала її сестра ОСОБА_5 з Росії, вони вдвох намагалися порозмовляти з підсудним з приводу повернення грошей. Однак підсудний не захотів з ними розмовляти і повертати гроші. (а.с.29-31, 74-77, 86-89 т.1, а.с. 54-57, 75 т.3, а.с. 27-29 т.4) ці покази є послідовними і незмінними.
Потерпіла ОСОБА_5 також підтвердила і розповіла яким чином надсилала гроші в м.Чернівці на вимогу ОСОБА_4 (а.с.24-25, 78-81 т.1, а.с.2-4 т.3).
Свої покази потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_21 підтвердили і при проведені ставки віч на віч з ОСОБА_4 16.07.2010 року (а.с.81-97 т. 3).
Обставини отримання та передачі грошей ОСОБА_4 саме потерпілою ОСОБА_7 підтвердили, як на досудовому слідстві, так і в суді свідки ОСОБА_22, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_17 та ОСОБА_23 і суд обґрунтовано поклав їх покази в основу вироку, оскільки вони узгоджуються з показами потерпілих.
Що стосується посилань адвоката на те, що суд безпідставно поклав у основу вироку показання цих свідків, як такі, що ґрунтуються на припущеннях і про події їм відомо тільки зі слів ОСОБА_7, яка була зацікавлена в таких розповідях, то вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ці покази нічим в судовому засіданні не спростовані. Крім того, ці свідки підтвердили факт передачі грошей, а також те, що про стосунки ОСОБА_7 з ОСОБА_4 їм стало відомо не після порушення кримінальної справи проти нього, а ще тоді, коли вона віддавала йому гроші.
Колегія суддів не може погодитися і з доводами апеляції адвоката ОСОБА_2 і в тій частині, що у ОСОБА_4 не було необхідності отримувати гроші від ОСОБА_7 в сумі 5 тис. доларів США у листопаді 2008 року, т.я. рішення суду про стягнення з ОСОБА_7 суми боргу на користь ОСОБА_8 все ж таки відбулося, а саме 17.09.2009 року (а.с.155, 161-168 т.2), тобто значно пізніше ніж вона зверталася по допомогу до ОСОБА_4 Отже у травні 2009 року він також отримував від неї 2 тис. доларів США на вирішення цією проблеми.
Отримання 20 тис. доларів США ОСОБА_4 26.01.2009 року підтверджується не тільки показами свідків, а ї оригіналами грошових переказів ''Вестерн Юнион'' від 26.01.2009 року (а.с.5-8 т.2).
Посилання апелянта на те, що саме ОСОБА_7 заволоділа всіма грошима, по пред'явленому обвинуваченню ОСОБА_4, оскільки мала борги перед іншими особами і в такій спосіб вирішила їх привласнити та оговорити підсудного, не можуть бути взяті до уваги, т.я. 21.12.2009 року проти ОСОБА_7 порушена кримінальна справа за ст. 190 ч.2 КК України по заявам громадян ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_20 (а.с.222 т.3), а це свідчить про те, що вона ні з ким не розраховувалася і вказані суми грошових коштів нікому, крім ОСОБА_4, не передавала.
Таким чином, послідовність в показаннях потерпілих в ході досудового та судового слідства, та в показаннях свідків, свідчить про їх правдивість і об’єктивність, а тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав їх в основу обвинувального вироку.
Зібрані по справі інші докази, на які послався суд у вироку, спростовують твердження апеляції захисника засудженого про непричетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів при обставинах, викладених у вироку суду.
При обранні засудженому ОСОБА_4 покарання суд, у відповідності до ст.65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, згідно ст. 12 КК України, дані про особу засудженого, а саме, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Покарання, призначене судом першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Отже, апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 колегія суддів вважає безпідставними, такими, що задоволенню не підлягають, а вирок районного суду є законним і обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 – залишити без задоволення, а вирок Першотравневого ра йонного суду м. Чернівці від 05 листопада 2010 року щодо ОСОБА_4, засудженого за ст. 384 ч.3, 190 ч.1, 190 ч.2, 190 ч.3 КК України – без змін.
Головуючий Г.А.Станковська
Судді В.Г.Тарбинський
В.І.Петлюк