УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого – судді Британчука В.В,
суддів Жук О.В., Кравченка С.І.,
з участю прокурора Карпука Ю.А.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянула 24 січня 2011 року у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року.
Цією постановою справа за обвинуваченням
ОСОБА_2
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, повернута прокуророві м. Києва на додаткове розслідування на підставі ст. 281 КПК.
Як зазначено у постанові суду органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 7 січня 2007 року, приблизно о 22 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння і, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків став наносити удари по голові і тулубу ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження у виді закритої травми голови, що перебувало у причинному зв’язку з настанням її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на неповноту і неправильність досудового слідства, які не можуть
__________________________________________________________________
Справа № 11/2690/215 Постанова винесена під головуванням судді Дзюби О.А. Категорія: ч. 2 ст. 121 КК Доповідач в апеляційній інстанції: суддя Британчук В.В.
бути усунуті в судовому засіданні, і зажадав від слідчих органів виконати такі слідчі дії:
- провести ряд оперативно–розшукових заходів та слідчих дій, спрямованих на встановлення можливих свідків вчинення злочину щодо ОСОБА_3;
- перевірити показання ОСОБА_3 оперативно–слідчим шляхом стосовно встановлення конфлікту між нею та невстановленими особами;
- перевірити показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_2 шляхом проведення відтворення обстановки та обставин події з подальшим призначенням комісійної судово–медичної експертизи;
- перевірити слідчим шляхом показання лікаря ОСОБА_8 стосовно надання потерпілій ОСОБА_3 медичної допомоги 9 січня 2007 року;
- встановити місцезнаходження відеозапису відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_2 від 25 січня 2007 року.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову і справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Апелянт вважає, що органом досудового слідства виконано усі необхідні слідчі дії і будь-яких істотних процесуальних порушень, які не могли б бути усунуті під час судового слідства, не допущено.
Зокрема, апелянт зазначає, що для перевірки показань ОСОБА_2, які він дав під час відтворення обстановки і обставин події 25 січня 2007 року, суд може викликати і допитати як свідків понятих; згідно із ст. 310 КПК не позбавлений можливості провести в суді комісійну судово-медичну експертизу, і надати ОСОБА_2 для ознайомлення протокол допиту свідка ОСОБА_5; показання цього свідка і свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 містяться в справі і суд, згідно із ст. 257 КПК, має їх дослідити, а за наявності підстав, передбачених ст. 306 КПК, оголосити ці показання.
Зазначає апелянт і те, що під час досудового слідства перевірялась версія стосовно спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 групою неповнолітніх, яка не знайшла свого об’єктивного підтвердження.
Не убачає апелянт і порушень вимог ст. ст. 218-220 КПК під час ознайомлення ОСОБА_2 з матеріалами справи, а, отже, і порушення його права на захист у цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора і потерпілу, які підтримали апеляцію, вивчивши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно із ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Цих вимог кримінально-процесуального закону суд не дотримав і безпідставно направив справу на додаткове розслідування.
Як убачається зі змісту постанови вирішальною підставою для повернення справи у черговий раз на додаткове розслідування була для суду неможливість переглянути відеозапис відтворення обстановки і обставин події від 25 січня 2007 року з ОСОБА_9 у зв’язку з втратою відеокасети, про що свідчать відповіді органу міліції і прокуратури (т. 3, а. с. 248, 271).
Проте, сам факт відсутності цього носія інформації не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, якщо інформацію з нього неможливо відновити.
До того ж, справа і постанова судді не містять даних про недостовірність змісту самої слідчої дії, викладеного у відповідному протоколі (т. 2, а. с. 156-157).
Цей протокол і протокол перегляду відеоплівки (т. 2, а. с. 158) без будь-яких зауважень і застережень підписали усі учасники слідчої дії, а саме: підозрюваний на той час ОСОБА_9, обидва його захисники, поняті, стажист, спеціаліст, судово-медичний експерт.
Якщо суд має сумніви стосовно правильності оформлення цієї слідчої дії, відповідності того, що відбулося змісту, викладеному у протоколі, він не позбавлений можливості це перевірити шляхом допиту усіх цих осіб в судовому засіданні, і лише після цього робити висновок про допустимість чи недопустимість цього доказу.
Розглядаючи справу суд безпідставно, на порушення ч. 3 ст. 253 КПК, не задовольнив клопотання прокурора про допит в суді понятих, які підписали зазначений протокол слідчо дії, адже показання цих осіб є належними і допустимими, поки не доведено протилежне.
Не позбавлений суд можливості і провести в суді комісійну судово-медичну експертизу, на що йому дає право ст. 310 КПК, допитати лікаря ОСОБА_8 стосовно надання потерпілій ОСОБА_3 медичної допомоги 9 січня 2007 року. При цьому, у разі необхідності суд може допитати ОСОБА_8 у присутності судово-медичного експерта, який дав висновок у справі.
Постанова суду, також, не відповідає фактичним обставинам справи у тій її частині, де органу досудового слідства пропонується перевірити версію про встановлення можливих свідків злочину щодо ОСОБА_3, про її конфлікт з невстановленими неповнолітніми особами, адже слідчим усі можливі свідки встановлені, зокрема, й ті, які знаходились у квартирі ОСОБА_2 7 січня 2007 року, і перевірена версія причетності до спричинення потерпілій тілесних ушкоджень інших осіб ще до направлення справи в суд (т. 1, а. с. 65, 66, 70, 71-72, 73-74, 75-76, 77-82) і під час додаткового її розслідування справи (т. 3, а. с. 14-15, 16, 17, 19).
Не може вважатись істотним порушенням кримінально-процесуального закону надходження протоколу допиту свідка ОСОБА_5 до суду, оскільки за бажанням ОСОБА_2 суд може надати йому цей документ для ознайомлення, тим самим забезпечивши його процесуальні права.
Не убачає колегія суддів порушення закону з боку слідчих органів в частині невиконання, як вважав суд, вказівок суду, який раніше повертав справу на додаткове розслідування.
Між тим, сам суд, повернув справу на додаткове розслідування фактично з тих же підстав, що і попередньо, не зважаючи на скасування апеляційним судом постанови місцевого суду про це (т. 3, а. с. 192-193), чим було порушено вимоги ч. 7 ст. 374 КПК.
Таким чином, постанова про повернення справи на додаткове розслідування не може залишатись у силі і підлягає скасуванню на підставі ст. 370 КПК, оскільки винесена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Під час нового розгляду справи в суді необхідно врахувати наведене й розглянути справу по суті з суворим дотриманням кримінального й кримінально-процесуального закону.
Враховуючи, що слідчим були на досудовому слідстві допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_3, потерпіла ОСОБА_1, інші свідки і протоколи з їх показаннями містяться у справі, слід визнати, що сторона обвинувачення надала суду ці докази з дотриманням закону.
А суду, відповідно до вимог ст. 257 КПК, належить ці та інші докази дослідити безпосередньо, давши їм відповідну оцінку згідно ст. 67 КПК, у сукупності з іншими доказами.
Зокрема, належить співставити дані судово-медичної експертизи про дату і час спричинення потерпілій тілесних ушкоджень з датою і часом її перебування у квартирі ОСОБА_2, оголосити усі показання ОСОБА_2 під час досудового слідства і ретельно з?ясувати у нього їх достовірність і те, чому він їх істотно змінював, спочатку взагалі відмовляючись від того, що потерпіла 7 січня 2007 року перебувала у його квартирі, а потім, визнаючи це, послідовно зменшуючи кількість і силу ударів, і чи дійсно він підговорював свідків, які перебували у його квартирі, до дачі завідомо неправдивих показань, як вони стверджували.
Колегія суддів вважає, що за наявних доказів справа може бути розглянута в суді по суті.
Таким чином, апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року про направлення на додаткове розслідування справи, за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК, скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд у той же суд зі стадії судового розгляду в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без зміни.
С у д д і :
В. Британчук О. Жук С. Кравченко