Категорія №6.9
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 січня 2011 року Справа № 2а-7412/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
представника позивача Нечипорук В.М.,
представника відповідача Суховєєвої Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Приватного підприємства "Квартал-Уют" про стягнення суми економічних санкцій,-
В С Т А Н О В И В:
27 вересня 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Квартал-Уют" про стягнення суми економічних санкцій, в обґрунтування якого послався на наступне.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 09.08.2010 по 13.08.2010 проведена перевірка Приватного підприємства "Квартал-Уют" з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.
За результатами перевірки складено акт від 13.08.2010 №443, яким встановлено, що підприємством порушено порядок формування та застосування цін, а саме, при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням Стахановської міської ради від 16.03.2010 № 104 «Про затвердження (узгодження) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення», у період з 01.05.2010 по 31.07.2010 було завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій населенню за рахунок включення повної вартості послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів» при її фактичному ненаданні. Внаслідок цього необґрунтовано одержана виручка.
Ці дії призвели до порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529.
Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 21.08.2010 № 245 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовано економічні санкції у розмірі 13374,36 грн., які складаються зі штрафу в сумі 8916,24 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 4458,12 грн.
25.08.2010 рішення, претензія та припис були направлені на адресу відповідача, є неоскарженими та чинними.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "Квартал-Уют" економічні санкції у сумі 8916,24 грн. на користь Державного бюджету України у зв’язку із частковою сплатою відповідачем економічних санкцій у розмірі 4458,12 грн.
Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні позову, просила стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 4458,12 грн., у своїх поясненнях зазначила, що посилання відповідача на те, що рішення про застосування економічних санкцій повинно прийматися після спливу строку, встановленого у приписі вважає безпідставним, оскільки нормою п. 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акту перевірки, одночасно інспекцією приймається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час перевірки. Поняття розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень є тотожними рішенню про застосування економічних санкцій, а тому інспекція правомірно винесла одночасно припис та рішення про застосування економічних санкцій за порушення норм Закону України «Про ціни і ціноутворення».
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, надавши заперечення проти позову, пояснила, що актом перевірки було встановлено, що позивачем було порушено норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Постанову Кабінету Міністрів України №502 від 21.05.2009. За результатами акту перевірки одночасно було винесено припис про усунення порушень та прийнято рішення про застосування економічних санкцій. Вимоги, які були визначені у приписі, підприємство виконало у повному обсязі, про що було повідомлено позивача. Також підприємством була перерахована повністю сума необґрунтовано нарахованої виручки у розмірі 4458,12 грн. Щодо економічної санкції, яка була нарахована позивачем рішенням, представник відповідача вважає її безпідставною, оскільки нормами діючого законодавства передбачено, що рішення про застосування економічних санкції виноситься у разі невиконання приписів.
Просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 09 серпня 2010 року по 13 серпня 2010 року на підставі посвідчення від 05 серпня 2010 року № 443, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області головним державним інспектору відділу контролю цін на ринках продовольства Стрельцовою Р.П., була проведена планова перевірка Приватного підприємства "Квартал-Уют" на предмет дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги (а.с.3-9). Актом перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, а саме, при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням Стахановської міської ради від 16.03.2010 № 104 «Про затвердження (узгодження) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення», у період з 01.05.2010 по 31.07.2010 було завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій населенню за рахунок включення повної вартості послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів» при її фактичному ненаданні. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 4458,12 грн.
21 серпня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було винесено рішення № 245 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с.11).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.
Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно пункту 11 цього Положення Держцінінспекція має територіальні органи – державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов’язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519 (далі – Інструкція), прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях містах Києві та Севастополі.
Судом встановлено, що у період з 09 серпня 2010 року по 13 серпня 2010 року на підставі посвідчення від 05 серпня 2010 року № 443, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області головним державним інспектору відділу контролю цін на ринках продовольства Стрельцовою Р.П., була проведена планова перевірка Приватного підприємства "Квартал-Уют" на предмет дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги (а.с.3-9). Актом перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, а саме: при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням Стахановської міської ради від 16.03.2010 № 104 «Про затвердження (узгодження) тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення», у період з 01.05.2010 по 31.07.2010 було завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій населенню за рахунок включення повної вартості послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів» при її фактичному ненаданні. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 4458,12 грн.
21.08.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було винесено припис № 262, яким зобов’язано відповідача у місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибуткових територій шляхом проведення тарифів у відповідність до вимог п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 2 Загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибуткових територій, затвердженого Постановою КМУ від 20.05.2009 № 529 та шляхом повернення необґрунтовано нарахованої суми населенню перерахунками вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та у місячний термін повідомити позивача про вжиті заходи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов’язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Як вбачається з п. 2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529, тарифи (нормативні витрати, пов’язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком.
Згідно статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації, крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки, вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
21 серпня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було винесено припис № 262 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
21 серпня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було винесено рішення № 245 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни.
25.08.2010 позивачем було направлено на адресу підприємства претензію № 245 на суму 13374,36 грн., з яких 8916, 24 грн. – штрафна санкція; 4458,12 грн. - вилучення необґрунтовано одержаної виручки.
На виконання вимог припису № 262 від 21.08.2010 та претензії від 25.08.2010 № 245 Приватним підприємством «Квартал-уют» було перераховано суму у розмірі 4458,12 грн. в рахунок повернення необґрунтовано одержаної виручки, що підтверджується платіжними дорученнями № 178 від 17.09.2010 та № 186 від 29.09.2010.
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафної санкції у розмірі 8916,24 грн. представник відповідача вважає її незаконною, оскільки вона суперечить нормам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Суд погоджується з доводами представника відповідача щодо необґрунтованого стягнення штрафної санкції у розмірі 8916,24 грн., застосованої рішенням № 245 від 21.08.2010 з наступних підстав.
Згідно п. 6 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Згідно ч. 9 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Згідно п. 7 статті 7 вказаного Закону на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог
законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно п. 9 статті 7 вказаного Закону розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238 (далі Інструкція) відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Згідно п. 1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Згідно п. 1.5 Інструкції підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.
Згідно п. 1.6 Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.
Згідно п. 1.7 Інструкції вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.
Згідно п. 3.1 Інструкції державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Згідно п. 3.4 Інструкції рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може прийматися Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі також на підставі матеріалів перевірок, здійснених іншими контрольними органами.
Рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю за цінами або його заступниками.
Рішення про вилучення сум економічних санкцій може не прийматися у тому випадку, якщо зазначені суми були внесені порушником самостійно.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем у строк, передбачений приписом № 262 від 21.08.2010 було виконано вимоги припису, а саме, перераховано суму у розмірі 4458,12 грн. в рахунок повернення необґрунтовано одержаної виручки, що підтверджується платіжними дорученнями № 178 від 17.09.2010 та № 186 від 29.09.2010.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем були виконані вимоги припису № 262 від 21.08.2010, а тому підстав для застосування до підприємства штрафної санкції у інспекції немає.
Як вже було зазначено судом, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб’єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема, формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.
Статтею 9 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" чітко визначено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб’єкта господарювання згідно із законом.
Виходячи із аналізу зазначених норм законодавства, штрафна санкція до суб’єкту господарювання застосовується у разі невиконання припису органу державного контролю.
Як вбачається із змісту припису, інспекцією було встановлено місячний строк для усунення виявлених порушень вимог діючого законодавства, які в подальшому були виконані підприємством у повному обсязі про що було повідомлено позивача.
Таким чином, суд вважає, що позивачем передчасно було прийнято рішення № 245 від 21.08.2010 про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни.
Щодо твердження представника позивача про те, що рішення про застосування економічних та штрафних санкцій за порушення державної дисципліни є поняттям «розпорядження або інших розпорядчих документів», визначеного частиною 1 статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому рішення про застосування економічних та штрафних санкцій повинно прийматися одночасно із приписом, суд оцінює критично, оскільки поняття «розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю)» у відповідності до п. 9 статті 7 вказаного Закону це обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки.
Оскільки рішення про застосування економічних та штрафних санкцій за порушення державної дисципліни не є вимогою органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, а є рішенням про стягнення певних сум економічних та штрафних (фінансових) санкцій, тому позивач помилково ототожнює ці поняття.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимога Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про стягнення з Приватного підприємства "Квартал-Уют" на користь Державного бюджету України економічні санкції у сумі 8916, 24 грн. є незаконними, а тому задоволенню не підлягає.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Законом України «Про ціни і ціноутворення», Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238 суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Приватного підприємства "Квартал-Уют" про стягнення суми економічних санкцій відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 24 січня 2011 року.
Суддя Н.В. Кравцова