ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року 17 год. 27 хв. Справа № 2а-9238/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Лазаренко М.С.
при секретарі Гончаренко Н.А.
за участю представників
від позивача: Воловіков В.М., Арцибашев С.М.
від відповідача: Пашко О.А.
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна торгова компанія «Сервіс»
до: Запорізької митниці
про: скасування рішення про визначення вартості товарів №112000006/2010/001886/1 від 08.10.2010р. та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальна торгова компанія «Сервіс» звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці про визнання протиправними дії відповідача та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/001886/1 від 08.10.2010, зоовязання визначити митну вартість роз’єднувального покриття та флюсу перлітового коагулюю чого по ВМД №112000011/2010/002329 від 08.10.2010 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та надали поясненя аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що митним органом всі дії вчинено відповідно до вимог законодавчих актів, а оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Індустріальна торгова компанія «Сервіс» (м. Запоріжжя, Україна» та ТОВ «Вітех Сервіс» (м. Тольятті, Російська Федерація) укладено контракт №50/2010 від 04.05.2010р. про постачання допоміжних матеріалів для ливарного виробництва.
05.10.2010 р. до Запорізької митниці позивачем подана вантажна митна декларація № 112000011/2010/002276 на завезення по вищевказаному контракту товару, а саме
- роз’єднувальне покриття «ФОРМОЛ-300» - 3000кг., ТУ 0258-005-11035757-2006; роз’єднувальне покриття «ФОРМОЛ-400» 1520-кг., ТУ 0258- 005-11035757-2006. Покриття ФОРМОЛ з протипригарними властивостями для металевих та дерев’яних моделей виготовлені на основі суміші жирних кислот і селективно очищенного або гидрированного ізопарафінового масла с додаванням антипригарних, антифракційних присадок. Призначення: для роз’єднувального покриття для модельної оснастки. Вмістом нафтопродуктів більш 70%; температура спалаху 120-130гр.С. Виробник - ТОВ «Витех-Сервіс», Росія.Торгівельна марка - «Витех-Сервис»
- «Флюс перлітовий коагулюющий «Барьєр-200» - 3000кг. ТУ5717-001-11035757-2006. Призначений для застосування в якості флюсу для зв’язування (коагуляції) шлаку на поверхні росплаву сталі та чавуну. Виробник - ТОВ «Витех-Сервіс», Росія. Торгівельна марка - «Витех-Сервис».
В звязку з цим, позивачем для митного оформлення товару 05.10.2010 року була подана до Відповідача декларація митної вартості за формою ДМВ - 1, разом з ВМД № 112000011/2010/002276, згідно з якою позивачем митна вартість товару була визначена за методом № 1, тобто за методом оцінки митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ціни товару у зовнішньоекономічному контракті від 04 травня 2010 № 50/2010 р виходячи з ціни, встановленої сторонами на умовах FCA м. Тольятті згідно Інкотермс - 2000.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені п. 11, за переліком затвердженим Постановою КМ України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», а саме, до ВМД № 112000011/2010/002276 від 05.10.2010 р. позивач надав наступні документи, що підтверджується внесенням переліку таких документів до п.44 вказаної ВМД:
- облікова картка субєкту зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Індустріальна торгова компанія «Сервіс» № 11200/2/10/00087 від 03.06.10 р.
- облікова картка субєкту зовнішньоекономічної діяльності, який перебуває на обліку в Енергетичній регіональній митниці ТОВ «Індустріальна торгова компанія «Сервіс» №12400/19/10/7084 від 10.06.2010 р.
- лист про погодження митного оформлення в Запорізькій митниці № 22/3-8108-ЕП від 23.09.2010 р., виданий Єнергетичною регіональною митницею.
- накладна CMR А № 007731 від 28.09.10 р.
- довідка транспортних витрат № б/н від 28.09.2010 р.
- Сертифікат якості № 45 від 28.09.2010р. на покриття розєднувальне «Формол - 300».
- Планова калькуляція № б/н від 12.01.2010 р. на покриття розєднувальне «Формол - 300».
- Планова калькуляція № б/н від 12.01.2010 р. на покриття розєднувальне «Формол - 400».
- Планова калькуляція № б/н від 12.01.2010 р. на флюс перлітовий коагулюючий «Барєр - 200».
- Сертифікат якості №46 від 28.09.2010 р. на покриття роз’єднувальне «Формол-300».
- Сертифікат якості № 18 від 28.09.2010 р. на покриття роз’єднувальне «Формол-400».
- Сертифікат якості № 145 від 28.09.2010р. на флюс перлітовий коагулюючий «Барєр - 200».
- рахунок - фактура №ЗП 00000220 від 28.09.2010 р.
- пакувальний лист № б/н від 28.09.2010 р.
- Специфікація №1 (приложення №1) від 04.05.2010 р до контракту № 50/2010 від 04.05.2010 р.
- Специфікація №3 від 10.09.2010 р до контракту № 50/2010 від 04.05.2010 р.
- Зовнішньоекономічний контракт № 50/2010 від 04.05.2010 р.
- Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за № 319 м. Запоріжжя Шевченківського району від 27.09.2010 р.
- Сертифікат походження товару від 29.09.10 р.за формою СТ - 1 № RUUA НОМЕР_1 виданий Торгово - промисловою палатою м. Тольятті.
- Прайс - лист № б/н від 01.10.2010 р.- цени на 4-й квартал 2010 року.
- лист технології № б/н від 10.09.2010 р на покриття роз’єднувальне «Формол-300».
- лист технології № б/н від 10.09.2010 р. на покриття роз’єднувальне «Формол-400».
- лист технології № б/н від 10.09.2010 р. на флюс перлітовий коагулюючий « Барєр - 200».
- Експортна декларація № 10412110/280910/0008527 від 29.09.10р.
- лист Держзовнішінформ №9/1470 від 24.09.2010 про відповідність цін на товари, заявлених позивачем, цінам виробника.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що проаналізувавши рівень митної товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю було виявлено, той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України, а саме заявлена декларантом митна вартість роз’єднувальне покриття «ФОРМОЛ-300» - 3000кг.,ТУ 0258-005-11035757-2006; роз’єднувальне покриття «ФОРМОЛ-400» 1520-кг., ТУ 0258-005-11035757-2006 становила 1,75 дол.США/кг, мінімальна митна вартість даного товару - 3,99 СПІА/кг, митна вартість Флюс перлітовий коагулюющий «Барьєр-200» - 3000кг. ТУ5717-001-11035757-2006 становила 0,60 дол.США/кг, мінімальна митна вартість даного товару - 0.63 США/кг, у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: відповідна бухгалтерська документація; інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини; інші документи за бажанням декларанта.
05.10.2010р. з даним записом ознайомлений представник позивача, а саме ОСОБА_4
06.10.2010р. ОСОБА_4 надано додаткові документи, а саме; прас-лист ТОВ «Індустріальна торгова компанія «Сервіс», та здійснено запис, що «інші додаткові документи додати неможливо».
08.10.2010р.. Запорізькою митницею винесене Рішення № 112000006/2010/0001886/1 (далі – Рішення від 08.10.2010 року), про визначення митної вартості за резервним методом № 6 у розмірі 549978,66 руб.
Згідно графи 33 Рішення, при здійсненні митної оцінки використана наявна у митного органу інформація про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україні і час експорту є максимально наближеним до нього.
На підставі рішення від 08.10.2010р. позивачем здійснена сплата сплата податків та зборів (обов’язкових платежів) згідно митної вартості товарів, визначеної митним органом.
Проте, непогодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним і скасування та зобов’язання визначити митну вартість за методом №1.
Згідно абз. 23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
МК України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.
Згідно ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Статтею 261 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Частиною 2 статті 262 Митного кодексу України встановлено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки (ч. ч. 1, 3 ст. 264 Митного кодексу України).
Згідно із ст. 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Стаття 266 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
· за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
· за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);
· за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
· на основі віднімання вартості (метод 4);
· на основі додавання вартості (метод 5);
· резервного (метод 6).
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості та митний орган має право упевнитись в достовірності декларації чи будь-якого документу, поданого для цілей визначення митної вартості. Окрім того, позиція митного органу щодо неможливості послідовного застосування методів оцінки митної вартості обов’язково повинна бути відображена у рішенні про застосування іншого методу, ніж вказаного декларантом.
Відповідно до п.3.6 Контракту №50/2010 від 04.05.2010р. «товар будет поставлен со следующими документами:
- Сет-фактура (інвойс) – 2 оригинала и 2 копии,
- Экспортная ГТД – копия,
- Товарно-транспортная накладная – 1 оригинал, 1 дубликат,
- Упаковочные листы – оригинал,
- Сертификат происхождения СТ-1 – дубликат,
- Сертификат качества – оригинал».
Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач, подавши декларацію митної вартості за формою ДМВ-1, визначив митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Вказані документи в повному обсязі були надані позивачем митному органу, оскільки у судовому засіданні самим відповідачем надано копії документів, що були надані митниці для підтвердження митного оформлення.
Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
В процесі митного оформлення співробітниками Запорізької митниці були додатково витребувані від позивача документи, а саме відповідну бухгалтерську документацію; інформацію зовнішньоторгівельних організацій та інші можливі документи за бажанням декларанта.
З матеріалів справи вбачається, що з додатково витребуваних документів позивачем надано власний прайс-лист.
Що стосується решти документів, які були витребувані митним органом як додаткові, зокрема, інформацію зовнішньо-торгівельних організацій, відповідну бухгалтерську документацію, то вони були надані позивачем митному органу під час подання декларації митної вартості, що підтверджується матеріалами справи.
Слід зазначити, що визначаючи митну вартість товарів, які поставляються на митну територію України необхідно враховувати умови поставки за зовнішньоекономічними контрактами, тривалість зв’язків контрагентів, а також інші умови, які виступають підставами для формування ціни на продукцію.
Послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має послідовно застосовувати інші методи. У спірному випадку, суд вважає, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).
Запорізька митниця, у своїх запереченнях зазначає, що враховуючи неподання декларантом всіх додатково витребуваних документів та те, що відомості, які містяться в поданих позивачем документах не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару, митним органом було здійснено митну оцінку товару за шостим резервним методом. При здійсненні зазначеної оцінки, митний орган використав лише цінову базу, яка була в наявності та застосована митна вартість товару, який було завезено на тих же умовах поставки, схожої якості й приблизно в тій же кількості, що і оцінюваний.
При цьому твердження відповідача про неможливість застосування методу № 1 для визначення митної вартості товару, оскільки декларант не зміг довести, що використані ним відомості є об’єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально – суперечать фактичним обставинам справи та наданим документам.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.3 ст.3 наказу Державнорї митної служби України від 24.06.2009 року №602, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 21.07.2009 року за №669/16685 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України» (далі – наказ №606) Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовуються такі джерела інформації:
- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України;
- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;
- інформація, отримана від Державної митної служби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;
- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;
- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Державної митної служби України;
- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Державною митною службою України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.
Відтак база ЄАІС ДМСУ може використовуватись митним органом, як одне з джерел для встановлення митної вартості товарів.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні митного ограну та запереченнях, наданих суду, Запорізькою митницею при винесенні оскаржуваного рішення використовувалась лише інформація, що міститься в базі ЄАІС ДМСУ, при цьому в рішенні не зазначено, що митницею досліджувалися інші джерела, які можуть містити необхідну інформацію.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Запорізька митниця, визначаючи митну вартість товару, що ввозиться юридичною особою на митну територію України, повинна керуватись у даному випадку приписами ст. 266 - 273 МК України.
Відповідно до п. 13 Постанови КМ України №1766 від 20.12.2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, відповідно до п.14 вказаної Постанови, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням позивачем необхідних документів для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Запорізькою митницею не доведено правомірність прийняття рішення.
В задоволенні позовних вимог про зобов’язання Запорізьку митницю визначити митну вартість роз’єднувального покриття та флюсу пелітового коагулюю чого по ВМД №112000011/2010/002329 від 08.10.2010р. за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операцій) слід відмовити, враховуючи наступне.
У разі постановлення судового рішення про протиправність та скасування рішень митниці про визначення митної вартості товару за певним методом, повторного оформлення вантажу не відбувається. Отже, про зобов’язання визначити митну вартість за методом 1 не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована у загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
Крім того, відповідно до ст. 1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Мінфіна та Державної митної служби від 24.01.2006, № 25/44, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.
В судовому засіданні встановлено, що позивач не звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових сум, у зв’язку з чим митницею не приймалося рішення з цього питання. Таким чином, відповідач в цій частині ніяким чином не порушив права або охоронювані законом інтереси позивача, крім того, як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивачем було самостійно та у добровільному порядку сплачено митні та інші обов’язкові платежі, які були визначені відповідно до оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001886/1 від 08.10.2010.року про визначення митної вартості товарів, ввезених ТОВ «Індустріальна торгова компанія «Сервіс» винесено з порушенням вимог митного законодавства, таким чином позовна вимога щодо визнання дій протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, проте позовні вимоги щодо зобов’язання визначити митну вартість товарів по ВМД №112000011/2010/002329 від 08.10.2010 за методом визначення митної вартстоі за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операцій) є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/001886/1 від 08.10.2010.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна торгова компанія «Сервіс» судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.
Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 16 грудня 2010 року.
Суддя М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 10.12.2010 року.