ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року 12 год. 00 хв. Справа № 2а-9445/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Лазаренко М.С.
при секретарі Гончаренко Н.А.
за участю представників
від позивача: не з’явився
від відповідача: Слюсар С.А.
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»
до: Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області
про: визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій №0000692301/0 від 29.10.2010р.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання дій щодо зміни призначення платежу, визначеного Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» в платіжних дорученнях № 1931 від 29.07.2010 року; № 1932 від 29.07.2010 року; № 50 від 25.08.2010 року; № 64 від 26.08.2010 року; № 127 від 27.09.2010 року; та № 2337 від 28.09.2010 року протиправними; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692301/0 від 29.10.2010 та зобов’язання внести зміни до особового рахунку позивача з платежу податок на додану вартість.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, 06.12.2010 року до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, надавши відповідні пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях.
Вислухавши пояснення представника відповідача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з 23.09.2010 року по 22.10.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р.
За результатами перевірки складено акт №217/23-0/32400040 від 28.10.2010 року.
Перевіркою встановлено порушеним строків сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями): КП ВК «Тепло-водоканал» своєчасно не сплатив узгоджені суми податкового зобов'язання в сумі 278 004,00 грн. із затримкою від 149 до 177 днів, суми податкового зобов'язання в сумі 278 052,00 грн. із затримкою від 149 до 150 днів та податкового зобов'язання в сумі 332 200,00 грн. із затримкою від 119 до 151 дня, згідно акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій від 28.10.2010р.
За розглядом матеріалів перевірки, у відповідності до п.3.2 статті 3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01р. за №567/5758, ДПІ у м. Енергодар прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000692301/0 від 29.10.2010 року про сплату 444128,02 грн. штрафних санкцій в розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу по податку на додану вартість з посиланням на. вимоги підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями).
Податкове повідомлення рішення №0000692301/0 від 29.10.2010 року було отримано особисто головним бухгалтером КП «ВК «Тепло-водоканал» 29.10.2010р.
При перевірці банківських документів в ході планової виїзної перевірки КП «ВК «Тепло-водоканал» встановлено, що:
1. згідно платіжних доручень від 29.07.10р. №1931 та № 1932 КП «ВК «Тепло-водоканал» здійснено сплату ПДВ в сумі 139327,00грн. та 136017,00 грн. відповідно з призначенням платежу: «Сплата ПДВ за червень 2010 року». В зв'язку з наявність станом на 29.07.10р. у КП «ВК «Тепло-водоканал» консолідованого податкового боргу з ПДВ у сумі 1610909,51грн. та згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
- сума сплати по платіжному дорученню від 29.07.10р. №1931 зарахована в:
1) погашення пені в результаті розподілу - 9 542,92грн.;
2) погашення податкових зобов'язань, задекларованих підприємством, за грудень 2009 року - 37 966,51грн.;
3) часткове погашення податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за січень 2010 року - 91 817,57 грн.;
- сума сплати по платіжному дорученню від 29.07.10р. №1932 зарахована в:
1) погашення пені в результаті розподілу - 9 896,02грн.;
2) часткове погашення податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за січень 2010 року - 126 120,98 грн.
2. згідно платіжного доручення від 19.08.10р. №70 здійснено вилучення готівки в сумі 30000,00 грн. відповідно з призначенням платежу: «вилучення готівки КП «ВК «Тепло -водоканал». В зв'язку з наявність станом на 19.08.10р. у КП «ВК «Тепло-водоканал» консолідованого податкового боргу з ПДВ у сумі 1660348,45 грн. та згідно з пунктом 7/7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума по платіжному дорученню від 19.08.10р. №70 зарахована в:
1) погашення пені в результаті розподілу - 1906,13грн.;
2) часткове погашення податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за січень 2010 року - 28093,87грн.
3. згідно платіжного доручення від 26.08.10р. №U1300277 КП «ВК «Тепло-водоканал» здійснено сплату ПДВ в сумі 200000,00грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень згідно декларації від 20.08.10р. В зв'язку з наявність станом на 26.08.10р. у КП «ВК «Тепло-водоканал» консолідованого податкового боргу з ПДВ у сумі 1632254,58 грн. та згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума по платіжному дорученню від 26.08.10р. № U 1300277 зарахована в:
1) погашення пені в результаті розподілу - 12880,32 грн.;
2) погашення залишку податкового боргу з податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за січень 2010 року - 31971,58 грн.;
3) часткове погашення податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за лютий 2010 року - 155148,10 грн.
4. згідно платіжного доручення від 27.08.10р. №U1318175 КП «ВК «Тепло-водоканал» здійснено сплату ПДВ в сумі 250 000,00грн. з призначенням платежу: «ПДВ за липень згідно декларації від 20.08.10р.». В зв'язку з наявність станом на 27.08.10р. у КП «ВК «Тепло-водоканал» консолідованого податкового боргу з ПДВ у сумі 1445134,90 грн. та згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума по платіжному дорученню від 27.08.10р. № U 1318175 зарахована в:
О ) погашення пені в результаті розподілу - 17559,67 грн.;
2) погашення залишку податкового боргу з податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за лютий 2010 року - 122903,90 грн.;
3) часткове погашення податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за березень 2010 року - 109536,43 грн.
5. згідно платіжного доручення від 28.09.10р. №2337 КП «ВК «Тепло-водоканал» здійснено сплату ПДВ в сумі 13269,26 грн. з призначенням платежу: «погашення заборгованості по ПДВ за січень 2010р.». В зв'язку з наявність станом на 28.09.10р. у КП «ВК «Тепло-водоканал» консолідованого податкового боргу з ПДВ у сумі 1696599,57 грн. та згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума по платіжному дорученню від 28.09.10р. №2337 зарахована в:
1) погашення пені в результаті розподілу - 753,00 грн.;
2) часткове погашення податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за березень 2010 року - 12516,26 грн.
6. згідно платіжного доручення від 28.09.10р. № U1318175 КП «ВК «Тепло-водоканал» здійснено сплату ПДВ в сумі 233978,00 грн. з призначенням платежу: «ПДВ за серпень згідно декларації від 20.09,10р,», В зв'язку з наявність станом на 28.09.10р. у КП «ВК «Тепло-водоканал» консолідованого податкового боргу з ПДВ у сумі 1696 99,57 грн. та згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума по платіжному дорученню від 28.09.10р. № U1318175 зарахована в:
1) погашення пені в результаті розподілу - 13354,32 грн.;
2) погашення залишку податкового боргу з податкових зобов'язань, задекларованих підприємством за березень 2010 року - 210147,31 грн.
У процедурі адміністративного оскарження оскаржуване податкове повідомлення-рішення не переглядалося.
Суд вважає, що вищевказані дії, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим податкове повідомлення - рішення не може бути визнане законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі 10% погашеної суми податковою боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що й було зроблено ДПІ у м. Енергодарі Запорізької області та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000692301/0 від 29.10.2010р. про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання).
Здійснюючи розрахунок штрафних санкцій (додаток №6 до акту перевірки) податкова інспекція визначала кількість прострочених днів сплати самостійно визначених позивачем сум податкового зобов'язання у поданих декларацій з податку на додану вартість, виходячи з дати їх погашення, яке, на думку податкової інспекції, відбулося шляхом перерахування позивачем коштів відповідними платіжними дорученнями, здійсненими у рахунок сплати податкових зобов’язань за інші визначені позивачем періоди.
Суд вважає за правильне погодитися з позицією позивача стосовно відсутності у податкового органу права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при сплаті податкових зобов’язань з податків, зокрема з метою погашення податкового боргу, змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання.
Як вбачається з матеріалів справи, суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, самостійно узгоджених позивачем у деклараціях за перевіряємий період та визначених податковим органом у спірному податковому повідомленні – рішенні, були своєчасно сплачені позивачем, що підтверджується наданими в судове засідання копіями платіжних доручень за вказаний період і не заперечується відповідачем, що на думку суду виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законами терміни.
Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши до бюджету суми з податку на додану вартість, виконав своє зобов’язання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами.
Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції Закону України від 20.02.2003 № 550-ІV, який набрав чинності з 26.03.2003) визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях. До цього пріоритетність погашення податкового боргу порівняно зі сплатою податкових зобов’язань не було закріплено в законодавчому порядку.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 12.05.1994 № 37, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин та втратила чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, при обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту «Призначення платежу» на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.1999 № 679-ХІV «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то суд зазначає наступне.
З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.
Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.
В силу вимог п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, який визначений платником податків.
Оскільки у податкової інспекції не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені позивачем суми податку на додану вартість за інші періоди, ніж визначені позивачем, то визначення періоду, протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобов’язання, виходячи із дати погашення позивачем інших зобов’язань з податку, є помилковим.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного судом зроблено висновок, що дії податкової інспекції не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, а, відтак позовні вимоги в частині визнання дій щодо зміни призначення платежу, визначеного Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» в платіжних дорученнях № 1931 від 29.07.2010 року ; № 1932 від 29.07.2010 року; № 50 від 25.08.2010 року; № 64 від 26.08.2010 року; № 127 від 27.09.2010 року; та № 2337 від 28.09.2010 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692301/0 від 29.10.2010р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов’язання Державну податкову інспекцію м. Енергодар Запорізької області внести зміни до особового рахунку Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» з платежу податок на додану вартість суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій Державної податкової інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції зокрема належить забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильністі обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Відтак внесення змін до особового рахунку позивача належить до виключної компетенції податкового органу.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду шляхом подання позовної заяви понесені витрати по сплаті судового збору, а також те, що його позов до суб'єкта владних повноважень задоволено частково, то згідно зі статтею 94 КАС України сплачене ним мито у розмірі 2 грн. 26 коп. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області щодо зміни призначення платежу, визначеного Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» в платіжних дорученнях № 1931 від 29.07.2010 року ; № 1932 від 29.07.2010 року; № 50 від 25.08.2010 року; № 64 від 26.08.2010 року; № 127 від 27.09.2010 року; та № 2337 від 28.09.2010 року протиправними.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області № 0000692301/0 від 29.10.10р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» судовий збір у розмірі 2 грн. 26 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.
Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати 14 грудня 2010 року.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 10 грудня 2010 року.