Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2011 р. справа № 2а-28056/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
за участю
представника позивача – Гнатюка О.І. (за довіреністю),
представників відповідача – Рехтик Р.М., Яценка О.О. (за довіреністю),
представника третьої особи – Фісай Р.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Донецька міська рада про визнання незаконними Рішення від 30.11.2010р. № 467 та Припису від 30.11.2010р. № 642-467, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Донецька міська рада про визнання незаконними Рішення від 30.11.2010р. № 467 та Припису від 30.11.2010р. № 642-467, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем при прийнятті спірних рішень вимог Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення” та Рішення Донецької міської ради від 22.12.2008р. № 26/199.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав пояснення про те, що відповідно до вимог Законів України „Про житлово-комунальні послуги” та „Про місцеве самоврідування”, обов”язок щодо встановлення тарифів, зокрема, на послуги централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування, яким є Донецька міська рада. Вважає, що позивачем зазначені тарифи були застосовані у відповідності до Рішення Донецької міської ради від 22.12.2008р. № 26/199.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, надали письмові заперечення та пояснення, аналогічні викладеним в них, вважають винесені відповідачем спірні рішення законними і просять в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, об”єктивно і всебічно дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.
Позивач – Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал” є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку, яке надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» №1819 від 13.12.2000р., Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки, має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.
На Державну iнспекцiю з контролю за цiнами покладенi контрольно-наглядовi функцiї з питань додержання центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, пiдприємствами, установами та органiзацiями вимог щодо формування, встановлення та застосування цiн i тарифiв у вiдповiдності до ст. 13 Закону України вiд 03.12.1990р. №507-XII «Про цiни i цiноутворення» та «Положення про Державну iнспекцiю з контролю за цiнами», затвердженого Постановою Kaбінету Mіністрів України вiд 13.12.2000р. № 1819.
Крім того, у межах своєї компетенції Держцінінспекція організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 03 по 23 листопада 2010 року Державною iнспекцiєю з контролю за цiнами в Донецькiй областi на виконання наказу від 01 листопада 2010р. № 122 та вiдповiдно до пункту 4.1.1 Плану роботи на IV квартал 2010p. була здiйснена планова перевiрка КП «Донецькмiськводоканал» з питання дотримання суб’єктом господарювання державної дисциплiни цiн при формуваннi, встановленнi та застосуванні тарифiв на послуги з централiзованого водопостачання та водовiдведення вiдповiдно до вимог Закону України «Про житлово-комунальнi послуги» та Постанови Kaбінету Mіністрів України вiд 12.07.2010р. № 959 «Про затвердження порядку формування тарифiв на послуги з центрального водопостачання та водовідведення».
За результатами перевiрки складено Акт перевiрки вiд 23 листопада 2010р. № 816 (далi - Акт перевiрки), яким встановлено порушення позивачем державної дисциплiни цін при застосуванні тарифiв на послуги з водопостачання та водовiдведення з порушенням запроваджених методiв регулювання, а саме Постанови Kaбінету Mіністрів України вiд 12.07.2010р. № 959 «Про затвердження порядку формування тарифiв на послуги з центрального водопостачання та водовідведення» в частині стягнення плати з релiгiйних органiзацiй за тарифами для «iнших споживачiв» замiсть тарифу „для населення” за перiод з 01.03.2010р. по 31.10.2010р.
Результатом зазначеного порушення стало отримання позивачем грошових коштів в сумі 24857,32 грн.. Факт отримання позивачем зазначеної суми грошових коштів в розмірі 24 857, 32 грн. представниками позивача ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не заперечувався, а тому приймається судом до уваги.
Приписами ч. 1 ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” встановлено, зокрема, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
На виконання вищезазначених вимог Закону, 30 листопада 2010 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області винесено Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 467, яким на підставі Акту перевірки від 23 листопада 2010 року № 816 за застосування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення з порушенням запроваджених методів регулювання, а саме: за стягнення плати з релігійних організацій за тарифами для „інших споживачів” замість тарифу „для населення” за період часу з 01.03.2010р. по 31.10.2010р. до позивача застосовано економічні санкції у сумі 74 571,96 грн., а саме: безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 24 857, 32 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 49 714, 64 грн. за порушення вимог п. 35 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959, із змінами, та Рішення Донецької міської ради від 22.12.2008р. № 26/199 «Про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Донецкміськводоканал». Також відповідачем за результатами проведеної перевірки винесено Припис від 30.11.2010р. № 642-467, яким визначено позивачу в місячний термін усунути порушення державної дисципліни цін/тарифів на послуги з водопостачання шляхом їх приведення у відповідність до вимог п. 35 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959, із змінами, та Рішення Донецької міської ради від 22.12.2008р. № 26/199 «Про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Донецкміськводоканал».
Предметом даного спору є законність зазначених Рішення і Припису, винесених відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп визначає Кабінет Міністрів України.
Механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення визначено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959, із змінами та доповненнями.
Пунктом 35 зазначеного Порядку, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010р. № 182, передбачено, що тарифи формуються для трьох категорій споживачів – населення, бюджетних установ, інших споживачів. Кожна категорія споживачів визначається на підставі економічно обгрунтованого розподілу витрат, пов”язаних з наданням послуг. Релігійні організації оплачують надані послуги за тарифами, встановленими для населення.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житилово-комунальних послуг, у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
На виконання покладених обов”язків органом місцевого самоврядування в особі Донецької міської ради прийнято Рішення від 22.12.2008р. № 26/199 «Про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Донецкміськводоканал», яким, у відповідності до приписів п. 35 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959, встановлені тарифи на водопостачання та водовідведення для трьох категорій споживачів – „населення” в розмірі 3,00 грн. та 1,92 грн. за 1 м.куб. відповідно, „бюджетних установ” в розмірі 2,50 грн. та 1,60 грн. за 1 м. куб. відповідно та „інших споживачів” в розмірі 4,50 грн. та 3,00 грн. за 1 м. куб. відповідно.
Суд зазначає, що зазначені вище тарифи, сформовані Кабінетом Міністрів України та встановлені органом місцевого самоврядування відповідно до вимог діючого законодавства, а тому повинні застосовуватися підприємством, організацією, які надають послуги з водопостачання та водовідведення, в даному випадку КП „Донецькводоканал”, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за тарифами, встановленими органом місцевого самоврядування. Тобто, позивачем повинна стягуватися плата за тарифом „для населення”, встановленим Рішенням Донецької міської ради від 22.12.2008р. № 26/199 «Про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Донецкміськводоканал», при наданні послуги з водопостачання та водовідведення релігійним організаціям в порядку, встановленому Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 959, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 р. № 182.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, добросовісно, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
В судовому засіданні представник позивача в обгрунтування позовних вимог між іншим зазначив, що однією з підстав визнання незаконним Припису від 30.11.2010р. № 642-467, є відсутність на ньому підписів декількох посадових осіб.
Суд не приймає до уваги зазначених доводів представника позивача виходячи з наступного.
Як зазначили представники відповідача в судовому засіданні, Припис № 642-467 від 30 листопада 2010 року не підписано головним державним інспектором Локтіоновим В.Ю. та старшим державним інспектором Савченко Е.Р. у зв’язку з тим, що з 29 листопада 2010 року по 03 грудня 2010 року вони знаходились на позаплановій перевірці ТОВ «Текстильник 2005» (м. Донецьк). В підтвердження зазначеного надано Посвідчення від 25.11.2010р. № 886, яке наявне в матеріалах справи (арк. 42).
Підстави та порядок винесення Припису органами державного контролю за цінами передбачені Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р., із змінами і доповненнями. Пунктом 3.5. зазначеної Інструкції встановлено, що одночасно з примірником рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а також претензією керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.
Однак, ні зазначеною Інструкцією, ні Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, ні Законом України „Про ціни і ціноутворення” не встановлений перелік посадових осіб, уповноважених підписувати Приписи, які виносяться Державними інспекціями з контролю за цінами.
Суд зазначає, що спірний Припис підписано, зокрема, начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, який вповноважений підписувати будь-які документи, винесені Інспекцією. Спірний Припис винесений за результатами дійсної перевірки і встановлених в ході її проведення порушень, а тому з підстав відсутності в ньому підписів осіб, не уповноважених на його підписання, - визнанню незаконним не підлягає.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, добросовісно та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а тому позовні вимоги Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання незаконними Рішення від 30.11.2010р. № 467 та Припису від 30.11.2010р. № 642-467 є необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, здійснені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 8-11, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Донецька міська рада про визнання незаконними Рішення від 30.11.2010р. № 467 та Припису від 30.11.2010р. № 642-467, – відмовити.
Повний текст постанови складено і підписано 18.01.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 13.01.2011р. та приєднано до матеріалів адміністративної справи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Ушенко С. В.