ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. Справа № 2а-14316/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
представника відповідача Міщенка П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відповідачів: 1) Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, 2) реєстратора Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради Максимова Євгена Леонідовича про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: 1) Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, 2) реєстратора Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради Максимова Євгена Леонідовича про визнання протиправним рішення реєстратора про відмову в проведенні державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: літ.А-1 житловий будинок (тамбур-2,0 м2, кухня - 5,2 м2, дві житлові кімнати - 11,9 м2), загальною площею - 19,1 м2; «Б» сарай, загальною площею - 16, 2 м2; «В» уборна (домашня з земляним вигребом); № 1,3 - забор, об'ємом 129,1 м3; № 2 ворота (металеві), об'ємом - 8,4 м3; № 4 цоколь (бетонний сплошний), об'ємом - 5,8 м3; № 5 водоколонка, І змощення, об'ємом 11,5 м, що розташовано по АДРЕСА_1, на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2009 року, скасування вищезазначеного рішення та зобов’язання розглянути замовлення та здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вищевказаний об’єкт нерухомого майна.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача 1) - Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги доводами, що викладені в рішенні реєстратора про відмову в реєстрації від 06.10.2010 року.
Відповідач 2) - реєстратор Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради Максимов Євген Леонідович в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача 2).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1), дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2009 року по справі № 2-824/09 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання договору дійсним та визнання права власності, за ОСОБА_4 визнано право власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: літ.А-1 житловий будинок (тамбур-2,0 м2, кухня - 5,2 м2, дві житлові кімнати - 11,9 м2), загальною площею - 19,1 м2; «Б» сарай, загальною площею - 16, 2 м2; «В» уборна (домашня з земляним вигребом); № 1,3 - забор, об'ємом 129,1 м3; № 2 ворота (металеві), об'ємом - 8,4 м3; № 4 цоколь (бетонний сплошний), об'ємом - 5,8 м3; № 5 водоколонка, І змощення, об'ємом 11,5 м, що розташовано по АДРЕСА_1.
Порядок проведення державної реєстрації права власності передбачений Законом України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень”.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” державна реєстрація прав проводиться у чітко встановленому порядку, а саме: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.
У ч. 4 ст. 18 Закону зазначено, що для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкту нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” однією із підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п.1.3).
Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням (п. 2.1.).
Вищезазначені рішення суду є правовстановлюючими документами, право власності за якими підлягає реєстрації відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.
Реєстрація прав власності проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п. 3.6.)
Враховуючи всі вищезазначені положення законодавства, позивачем до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради було подано заяви на реєстрацію права власності разом із правовстановлюючими документами (відповідним рішенням суду) та усіма іншими документами.
Однак, відповідач, розглянувши надані документи, відмовив в реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна (рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 06.10.2010р.), зазначивши в якості його правового обґрунтування п. 3.3 Тимчасового положення із посиланням на те, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення, а саме: подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
В обґрунтування зазначених у відмовах доводів відповідач 2) вказав на те, що під час ознайомлення з поданими позивачем документами відповідач встановив, що договір купівлі-продажу домоволодіння від 15.06.2009р. укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у простій письмовій формі та не був нотаріально посвідчений та не зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, а тому є неукладеним і не породжує будь-яких прав та обов’язків. Крім того, відповідач 2) зазначив, що в реєстраційній справі відсутня інформація щодо первинної реєстрації права власності на домоволодіння за будь-яким власником та відсутні дані щодо його прийняття в експлуатацію.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2009 року по справі № 2-824/09 набрало законної сили 26.06.2009 року.
Згаданим рішенням за позивачем було визнано право власності на перелічений об’єкт нерухомого майна.
Положеннями ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Зазначена вимога міститься і в ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
Реєстратор не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності та законності рішення суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд вважає, що відсутня необхідність у дослідженні правомірності вказаного рішення, а тому враховує рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, як належний доказ у справі та законну підставу для проведення державної реєстрації прав.
Відповідач, відмовляючи у проведенні державної реєстрації, посилався на власні висновки, робити які, не входить до його компетенції, а саме: самостійно надав оцінку рішенню Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2009 року.
Враховуючи вищезазначене, рішення реєстратора про відмову у проведенні державної реєстрації права власності від 06.10.2010р. прийняте без дотримання вимог законодавства України та без врахування всіх обставин, що мають для цього значення, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем 1) не доведено правомірність відмови в проведенні реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 06.10.2010 року Максимова Є.Л. (при розгляді замовлення 07/17334 від 02.09.10 року), суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 105 КАС України, якою встановлено вичерпний перелік позовних вимог, що може містити адміністративний позов, заявлення такої позовної вимоги як «визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень» не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість задоволення позову частково.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись cт.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_4 до відповідачів: 1) Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, 2) реєстратора Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради Максимова Євгена Леонідовича, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 06.10.2010 року Максимова Є. Л. (при розгляді замовлення 07/15334 від 02.09.10 року) щодо відмови ОСОБА_4 в державній реєстрації права власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: літ.А-1 житловий будинок (тамбур-2,0 м2, кухня - 5,2 м2, дві житлові кімнати - 11,9 м2), загальною площею - 19,1
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 24.12.2010 року
Суддя
В.В Ільков