Ухвала
Іменем України
17 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді -Міненкової Н.О.
– суддів: -Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,
при секретарі: - Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до асоціації «Управління будинками №52 житлових кооперативів «Оазис», житлового кооперативу ЖК «Оазис – 10» про зобов’язання надати інформацію ,-
ВСТАНОВИЛА:
27.04.2009 року позивач ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом до відповідача - асоціації «Управління будинками №52 житлових кооперативів «Оазис» про зобов’язання надати йому список пайщиків-членів кооперативу ЖК «Оазис – 10», який є у журналі погашення позички ЖБК «Оазис-10», щоб він міг користатись своїми правами та обов’язками члена кооперативу на загальних зборах членів кооперативу.
18.06.2009 року позивач ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом до відповідача - житлового кооперативу ЖК «Оазис – 10» про зобов’язання надати йому список членів кооперативу ЖК «Оазис -10».
Ухвалою суду від 10.11.2009 року ці два позову об’єднані в одному провадженні.
Представник відповідача - асоціації «Управління будинками №52 житлових кооперативів «Оазис» проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що інформація, яку бажає отримати позивач відноситься до інформації приватного життя інших осіб, тому вона не може бути йому надана.
Представник відповідача - житлового кооперативу ЖК «Оазис – 10» проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не є членом кооперативу ЖК «Оазис – 10», тому немає права на отримання такої інформації.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду змінити, скасувавши його в частині відмови йому в задоволенні позову в зобов’язанні керівництва ЖК «Оазис-10» надання списків членів кооперативу, та задовольнити його позов в цій частині. Рішення в частині відмови йому в задоволенні позову до асоціації «Управління будинками №52 житлових кооперативів «Оазис» про зобов’язання надати список пайщиків-членів кооперативу ЖК «Оазис – 10» не оскаржує.
При цьому посилається на те, що списки членів кооперативу – це перелік осіб, які мають право приймати участь у загальних зборах і право ухвального голосу. Ця інформація має бути відкритою, інакше не можна обирати керівні органи ЖК. Не надання йому такої інформації порушує його право на отримання відкритої інформації, що передбачено вимогами Закону України «Про інформацію».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 про зобов’язання надати інформацію суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів достатніх підстав для надання йому такої інформації без згоди її власника, не надав доказів того, що інформація є суспільно значимою.
Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України, Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року.
Згідно до ст. 28 Закону України «Про інформацію» режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації.
За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Відповідно до ст. 30 Закону інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну.
Конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Громадяни , юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему захисту.
Інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати що інформацію переважає право її власника на її захист.
Як вбачається з матеріалів справи, у тому числі з позовної заяви позивача, ОСОБА_4 просить зобов’язати відповідача видати список пайщиків, членів кооперативу ЖК «Оазис-10».
Даний вид інформації відноситься до інформації з обмеженим доступом, тобто є конфіденційною інформацією, яка поширюється юридичною особою за її бажанням відповідно до передбачених нею умов. Згідно до рішення ЖК «Оазис-10» таку інформацію можна надавати зі згодою всіх пайщиків і членів кооперативу. Тобто власник інформації встановив режим доступу до неї – зі згоди всіх пайщиків і членів кооперативу. Такої згоди у даному випадку не було.
Оскільки інформація, яку бажає отримати позивач, поширюється юридичною особою за її бажанням відповідно до передбачених нею умов (за згодою пайщиків і членів кооперативу), то вона може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист.
Однак позивач не навів достатніх підстав для надання йому такої інформації без згоди її власника, тобто не надав доказів того, що інформація є суспільно значимою.
А тому суд першої інстанції правильно, обґрунтовано вважав що підстав для задоволення позову немає.
У даному випадку вимоги позивача не засновані на законі.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду суду першої інстанції, їм надана відповідна оцінка й висновків суду вони не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищогоспеціалізованогосуду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: