Справа № 22-ц- 27572\2010 р. Головуючий
Категорія: надання послуг. 1 інстанції Музиченко В.О.
доповідач Ларенок В.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: судді Міненкової Н.О.
суддів : Ларенка В.І., Гальянової І.Г.
при секретарі: Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг Харківської філії ВАТ «Укртелеком» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 червня 2010 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг Харківської філії ВАТ «Укртелеком»
до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв’язку ,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року позивач звернувся у суд з позовом , в якому просив стягнути 2 204 грн. 71 коп. заборгованість за послуги електрозв’язку за період з квітня по серпень 2006 року.
В обґрунтування позовних вимог він вказував, що ОСОБА_2 є абонентом позивача та не виконала умови договору, не сплатила заборгованість.
Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що між нею та відповідачем не укладався договір на послуги електрозв’язку. Крім того, замовлення та отримання нею з квартирного телефону послуги на міжнародних напрямках не відбувалось.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі, посилаючись на те, що при розгляді справи суд порушив норми матеріального і процесуального права.
Він вказує на те, що відповідач власноручно в письмової заяві зобов’язалась сплачувати міжміські розмови. Суд без посилання на будь які докази зробив висновок про відсутність захисту позивачем телекомунікаційного обладнання за допомогою якого надавались послуги відповідачеві. Суд не посилався на доказі, згідно яких встановив відсутність факту користування відповідачем послугами Інтернету. Без посилання на будь які докази суд встановив факт неправильного застосування тарифів при проведенні нарахувань за телекомунікаційні послуги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційній скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав:
Відмовляючи в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг Харківської філії ВАТ «Укртелеком» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв’язку , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем послуги електрозв’язку надавались без укладення договору; що за відсутності договору позивачем не надано доказів того, що послуга міжнародного телефонного зв’язку відповідачкою замовлялась; що заборгованість, яка нарахована позивачем, виникла з вини самого позивача; позивачем не надано доказів, що відповідачка користувалася послугами електрозв’язку за які їй була нарахована оплата в сумі 2 2204 грн. 71 коп.
Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 626, 651 ЦК України, Закону України «Про телекомунікації», Правилам надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Відповідно до норм ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» умовами надання послуг є укладення договору. Діюче законодавство допускає можливість надання послуг і без укладення письмового договору. Так, п.2, п.10 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» передбачено надання телекомунікаційних послуг без договору лише за умови оплати замовленої споживачем послуги, тобто, наданню послуг має передувати їх оплата.
Відповідно до п. 36 вказаних правил надання послуг припиняється в момент, коли внесена споживачем сума коштів вичерпується.
Згідно до п. 161 вказаних правил оператор має право у разі швидкого зростання обсягу спожитих послуг, що може бути наслідком несанкціонованого використання кінцевого обладнання, припинити надання телекомунікаційних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується представником позивача, відповідачка користувалась послугами зв’язку телефоном НОМЕР_1.
22.07.2004 року відповідачка подала заяву про переключення на «авансову» систему оплати послуг електрозв’язку.
18.08.2004 року позивач без зміни та переукладання договору відключив договірний телефон № НОМЕР_3, та підключив інший телефон НОМЕР_2. Пропозицій від відповідача про зміну чи переукладання договору відповідачка не отримувала.
Таким чином, позивачем послуги електрозв’язку по телефону № НОМЕР_4 надавались без укладення договору та без узгодження із споживачем умов такого договору.
Згідно з наданим позивачем в матеріали справи розрахунком суми заборгованості за період квітень 2006 року по серпень 2006 року борг на 1.04.2006 року відповідачка мала у сумі 32,56 грн.
Враховуючи цю обставину, позивач повинен був припинити надання всіх телекомунікаційних послуг до внесення відповідачкою суми попередньої оплати. Але позивач цю вимогу законодавства не виконав. Лише 4.04.2006 року відповідачці оператор зателефонувала та повідомила про різке збільшення обсягу спожитих послуг. Відповідачка негайно, в той же день, 4.04.2006 року звернулась до позивача із з’явою, враховуючи те, що їй не було відомо про таке різке збільшення обсягу послуг. Лише 6.04.2006 року до неї завітав електромонтер та склав акт про те, що 06.04.2006 року сторонніх підключень не виявлено.
Розподільча коробка з телефонними дротами знаходиться за межами квартири відповідачки на загальному коридорі, доступ до цієї коробки є вільним для бажаючих. Ніякого захисту від сторонніх підключень позивачем не здійснено. Опитаний в судовому засіданні спеціаліст ВАТ «Укртелеком» підтвердив, що за таких умов не виключена технічна можливість підключення інших сторонніх осіб до телефонної лінії відповідачки та користування міжнародними послугами іншими особами.
З відповіді ВАТ «Укртелеком» від 04.05.2006 року на звернення відповідачки , їй роз’яснюється, що міжнародні телефоні розмови – це результат автоматичного дозвону на модемний пул, розташований в далекому зарубіжжі. Тобто ВАТ «Укртелеком» не виключає можливості несанкціонованого підключення до телефонної лінії споживача без відома споживача або посередництвом відповідних вірусів або через набір відповідних команд, невідомих споживачу.
Відповідно до вимог пп 17 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» оператори зобов’язаніі вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що заборгованість, яка нарахована позивачем, виникла з вини самого позивача, в силу п. 14 ст. 32 вказаного Закону відмова споживача від оплати послуг, які вона не замовляла не передбачених договором, є правомірною.
Посилання позивача на те, що заборгованість могла виникнути в зв’язку з користуванням відповідача послугами ВАТ «Укртелеком» є безпідставними, оскільки відповідач придбала картку провайдера ТК «Вілком» з чітко визначеним часом користування, за паролями вказаними в картці, набрала телефони «Вілком» і таким чином користувалась Інтернетом. Відповідно до даних «Вілком» споживач ОСОБА_2 не використала час, оплачений нею, тобто, провела менше розмов, ніж оплатила.
Згідно з наданими даними ОСОБА_2 02.04.2006 року послугами Інтернет не користувалась. Позивач нарахував основну суму боргу за розмови з телефону відповідачки з африканською країною за дату 02 квітня 2006 року. Тобто, розірвання зв’язку під час роботи в Інтернет і заміни номеру дозвону стати не могло з огляду на те, що відповідачка не виходила в Інтернет 02.04.2006 року і не могла мати розмови з африканськими країнами.
Судова колегія вважає що позивачем не надано доказів, які б вважалися достовірними та свідчили про користування відповідачкою послугами електрозв’язку за які їй була нарахована оплата в сумі 2 204 грн. 71 коп.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі є не суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
У зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційній суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг Харківської філії ВАТ «Укртелеком»– відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: