УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді: -Міненкової Н.О.
– суддів: -Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,
при секретарі: - Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання права власності на самовільно збудовані споруди,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року позивач ОСОБА_6 звернулась у суд з позовом до Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання права власності на самовільно збудовані споруди.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є дружиною ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Підчас життя вона з її чоловіком побудували гараж та погреба на земельної ділянці, що розташована за адресою АДРЕСА_1. В подальшому чоловік отримав дозвіл Чугуївської міської ради Харківської області на відведення земельної ділянки під самочинно збудовані споруди та виготовлення технічної документації на споруди.
Згідно висновку про стан забудов виготовленого у 2009 році, гараж та погреба відповідають вимогам діючих норм та правил державних стандартів та забезпечують безпечну для життя та здоров’я людей їх подальшу експлуатацію. Згідно до заповіту від 14 червня 1991 року вона має право на вказані споруди. Посилаючись на ст. 376 ЦК України, позивач просить визнати за нею право власності на зазначені споруди.
Представник відповідача проти задоволення позову не заперечував, посилався на те, що рішенням Чугуївського виконкому від 21.07.1987 року, ОСОБА_8 був наданий дозвіл на побудову вказаних споруд на земельної ділянці при АДРЕСА_1 у м. Чугуїві , що перебуває у користуванні ОСОБА_9 і ОСОБА_10, за рахунок землі, що знаходиться у їх користуванні з вилученням у них 50 кв. м. землі.
Третя особа ОСОБА_7 проти позову не заперечувала.
Третя особа ОСОБА_5 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що рішення Чугуївської міської ради Харківської області на відведення земельної ділянки під самочинно збудовані споруди та виготовлення технічної документації на споруди вона оскаржує в адміністративному суді; будинок в якому вона проживає руйнується і вона б хотіла на місці гаражу побудувати інше житло; гараж є металевою конструкцією і на її думку на нього неможливо визнати право власності; забудови не прийняти в експлуатацію; що земля позивачці не виділялася, а виділялася її чоловіку.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволений. За нею визнано право власності на самочинно збудовані гараж літ.»Б» розміром 3.5 м х 6,2 м, та приміщення погребу 2,3 м. Х 1,5 м та 2,4 м Х 2,3 м. що розташовані за адресою АДРЕСА_1, Харківської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 . відмовити.
Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже забудоване нерухоме майно.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_6 в період шлюбу з чоловіком ОСОБА_8 у 1987 році побудували гараж та погреба на земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1
Рішенням виконкому Чугуївської міської ради від 21.07.1087 року ОСОБА_8 було надано земельна ділянка під уже забудоване нерухоме майно (а.с. 5 ).
Згідно до вказаного рішення виконкому Бюро технічної інвентаризації оформило технічну документацію на самовільно збудовані споруди (а.с. 6-9).
Відповідно до технічного плану самовільних споруд, що розташовані за вказаною адресою, гараж, погреб та сарай мають у складі фундамент – бетон, стіни гаражу – металеві, стіни сараю та погребу – цегляні, покрівля гаражу металева, а сараю шиферна, перекриття залізобетонні (а.с. 119, 120).
Відповідно до технічного висновку за 2009 рік всі будівельні конструкції знаходяться в задоволеному технічному стані, відповідають вимогам існуючих норм та правил державних стандартів та забезпечують безпечну для життя та здоров’я людей їх подальшу експлуатацію. Експлуатація гаражу, сараю, погреба – можлива (а.с. 109-116).
Таким чином, суд приймаючи рішення про визнанні права власності на самочинне будівництво, діяв на підставі ч.3 ст. 376 ЦК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що самовільно збудовані споруди не введені в експлуатацію, а тому неможливо визнавати на них право власності , є безпідставним, тому що згідно роз’яснень Державно-будівельної інспекції прийняття в експлуатацію закінчених будівництв, які збудовані до 05.08.1992 року здійснюється на підставі висновку про технічний стан будівлі чи споруди (а.с. 104 ). Судом встановлено, що самочинне будівництво було в 1987 році. А тому у даному випадку введення в експлуатацію не є обов’язковим.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що гараж, сарай та погреб не є нерухомим майном також безпідставне. Відповідно до технічного плану та технічного висновку, самовільні споруди - гараж, погреб та сарай - є будівлі, які знаходяться в задоволеному технічному стані, відповідають вимогам існуючих норм та правил державних стандартів та забезпечують безпечну для життя та здоров’я людей їх подальшу експлуатацію.
Сумніватися у правильності технічного висновку у судової колегії немає підстав. Технічний висновок зробило Приватне підприємство «МОДУЛОР-СЕРВИС», яке має спеціальну ліцензію на виконання робіт (а.с.107 ).
Земельна ділянка на території якої побудовано самовільні споруди ОСОБА_6 та її чоловіком, перебуває у власності територіальної громади, відомостей про порушення інтересів третіх осіб, розташуванням самовільних споруд позивачки суду не надано. Земельна ділянка загальною площею 50 кв. м. рішенням виконкому міскради від 21.07.1987 року вилучена з користування ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (якій на теперішній час не є власником будинку ).
Після смерті ОСОБА_8 спадкоємицею його майна є його дружина позивачка по справі.
Суд фактично прийняв законне та обґрунтоване рішення, яким права ОСОБА_5 ніяким чином не зачіпалися.
У зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Підстави, передбачені ст. ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 -315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: