Справа № 22-ц -26279\2010. Головуючий 1 інст. Рибальченко Р.І.
Категорія про стягнення
шкоди доповідач Ларенок В.І.
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Міненкової Н.О.
суддів -Ларенка В.І., Малінської С.М.,
при секретарі - Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 5 липня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 яка дії від себе та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
встановила:
у травні 2009 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовною заявою до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог вона посилалась на те, що 07.08.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі Дніпропетровськ-Миколаїв, в смт. Софіївка, Дніпропетровської області загинув її чоловік ОСОБА_3. ДТП трапилася внаслідок того, що водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ЗІЛ – ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, що належав товариству з обмеженою відповідальністю «Андріївське» виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем Івеко, державний номер НОМЕР_2, що належав згідно свідоцтва про реєстрацію її чоловіку ОСОБА_4. та під його керуванням.
Водій ОСОБА_4 від отриманих травм в ході ДТП також помер. Постановою Софіївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровської області від 08.08.2008 рок , в якій зазначено про наявність вини водія ОСОБА_4, відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв’язку зі смертю ОСОБА_4
В результаті ДТП їй, як дружині ОСОБА_3, який загинув, спричинена значна матеріальна шкода. Згідно висновку спеціаліста авто товарознавця від 19.09.2008 року матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля Івеко становить 90 577 грн.. На проведення огляду спеціалістом авто товарознавцем вона сплатила 493 грн. 21 коп. На поховання чоловіка вона витратила 1 936 грн. 50 коп. Всього їй заподіяно 93 007 грн. 17 коп. матеріальних збитків.
Смертю її чоловіка їй та їх сину ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода. Моральна шкода
полягає в тому, що тривалий час після смерті чоловіка вона перебувала і продовжує перебувати
під впливом психологічного шоку та сильного нервового перенапруження, які є наслідком
неправомірних дій працівника відповідача. Її чоловік був їй помічником та опорою, у неї порушився установлений устрій життя, вона постійно відчуває психологічний дискомфорт із-за його відсутності.. Смерть її чоловіка була сильним психологічним шоком для їх сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який дуже його любив та знаходиться в такому віці, коли необхідна батьківська порада та підтримка. Моральну шкоду, заподіяну їй та її сину ОСОБА_2 вона оцінює в 100 000 грн.
Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_2 у зв’язку з втратою годувальника 7 735 грн. 50 коп. щомісячно, починаючи з дня смерті ОСОБА_3 до повноліття сина. При цьому посилалась на те, що згідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого, непрацездатні особи, які були на його утриманні мають право на відшкодування шкоди. Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. На утриманні покійного чоловіка знаходився тільки син ОСОБА_2, оскільки вона сама мала самостійний заробіток. Чистий прибуток з урахуванням щомісячних загальнообов’язкових платежів складає 92 831 грн. 87 коп. за 6 місяців. Відповідно середньомісячний дохід – 15 471 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 5 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» на користь ОСОБА_1 1 936 грн. 50 коп. матеріальної шкоди на поховання чоловіка, 50 000 грн. в відшкодування їй моральної шкоди та 50 000 грн. в відшкодування моральної шкоди сина.
В задоволенні позову в інший частині відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням районного суду в частині відмови в задоволенні позову, в апеляційної скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, якім задовольнити позов у повному обсязі.
При цьому посилається на те, що суду надані були відомості про документально підтверджені витрати по заробітної платі та податках, з урахуванням яких встановлений чистий прибуток, що отримав ОСОБА_3, та який становить 93 838 грн. 14 коп.., не дивлячись на те, суд вважав цей факт не доведеним. Не дивлячись на те, що знищений в результаті ДТП автомобіль ІВЕКО був придбаний ними , та у відповідності до ч.4 ст. 61 СК України є об’єктом спільної сумісної власністю, однак суд не вважає даний автомобіль спільною суміжною власністю подружжя та незаконно відмовив їй в стягнення з відповідача на її користь суми вартості автомобіля.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вбачає, що вона підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковій зміні з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування шкоди дитині до досягнення нею вісімнадцяти років суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду доказів про розмір доходу батька дитини як фізичної особи. Ні позивачем, ні її представником не заявлялися клопотання про витребування вказаних доказів.
Судова колегія погоджується з вказаними доводами. Дійсно, згідно до ч.1 ст. 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять.
Позивачем таких доказів суду не надано.
Що стосується відмови в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди спричиненої пошкодженням автомобіля, суд першої інстанції посилаючись на ст. 61 СК України виходив з того, що автомобіль не є спільної сумісної власністю подружжя.
Однак , з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони суперечать матеріалам справи та вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль був придбаний у період шлюбу та оформлений на ОСОБА_3 і він користувався цім автомобілем на благо сім’ї.
Частиною 4 статті 61 СК України передбачено, що речі для професійних занять придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власністю.
Таким чином у даному випадку автомобіль необхідно визнати спільною сумісною власністю подружжя. У зв’язку з чим з відповідача необхідно стягнути на користь позивача вартість автомобіля, який не підлягає поновленню. Матеріальна шкода від знищення автомобіля у розмірі 90 577 грн. 46 коп. підтверджується висновком авто товарознавця.
Таким чином, на підставі п.1 ч.1, 4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміни, тому, що було неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Судовий збір у розмірі 905 грн. 77 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч.1 ст. 307, п.1 ч.1 ст.309, 313, 314, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-
вирішила :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 5 липня 2010 року, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» на користь ОСОБА_1 90 577 грн. 46 коп. - вартості автомобіля та на користь держави судовий збір у розмірі 905 грн. 77 коп.
В інший частині рішення районного суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі 20 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя
Судді колегії