Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді - Міненкової Н.О.
– суддів: - Ларенка В.І. , Гальянової І.Г.,
при секретарі: - Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до територіальної громади в особі Харківської міської ради , третя особа Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом ,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року позивачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися у суд з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 28 травня 1993 року, виданого бюро приватизації житла науково-виробничого об’єднання «Хартрон», квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та її матері ОСОБА_7.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7. На час смерті в квартирі проживала та була зареєстрована донька померлої - ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, фактично вступила в управління і володіння квартирою, продовжувала проживати в квартирі, здійснювала комунальні платежі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.
Після її смерті право на спадкування за законом мають вони – позивачі по справі, яки є дітьми померлої. Спадщину вони прийняли. ОСОБА_5 проживає та зареєстрований в цій квартирі, а ОСОБА_4 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину шестимісячний термін.
Оформити своє право на спадщину вони не можуть у зв’язку з тим, що після смерті ОСОБА_7 її дочка ОСОБА_8 отримала свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади. Отримувати свідоцтво про право власності на квартиру вона не бажає, про що надала письмову заяву.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_7 її донька, ОСОБА_6 не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, адже вважала що фактично прийняла спадщину. Натомість, 27.12.2004 року до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7 звернулась старша донька ОСОБА_7- ОСОБА_8, та отримала свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади. Таким чином, ОСОБА_8 прийняла спадщину після смерті матері, та вона спадкує все належне спадкодавцеві майно, та на теперішній час вона не має права відмовитись від спадщини на користь ОСОБА_6. ОСОБА_6 вважається такою, що не прийняла спадщину після ОСОБА_7, у зв’язку з чим не має підстав для зарахування квартири до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_6, адже вона їй на момент смерті не належала на праві власності.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року позовні вимоги задоволені. Суд визнав право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на 1\2 частку та за ОСОБА_5 на 1\2 частку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
В апеляційний скарзі представник Харківської міської ради просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального права та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивачам відмовити. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання права власності за кожним на 1\2 частині квартири, суд першої інстанції виходив з того, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 28 травня 1993 року, виданого бюро приватизації житла науково-виробничого об’єднання «Хартрон», квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та її матері ОСОБА_7.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7. На час смерті в квартирі проживала та була зареєстрована донька померлої - ОСОБА_6, яка прийняла спадщину, фактично вступила в управління і володіння квартирою, продовжувала проживати в квартирі, здійснювала комунальні платежі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.
Після її смерті право на спадкування за законом мають вони – позивачі по справі, яки є дітьми померлої ОСОБА_6. Спадщину вони прийняли. ОСОБА_5 проживає та зареєстрований в цій квартирі, а ОСОБА_4 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину шестимісячний термін.
Судова колегія вважає, що дані обставини встановлені судом правильно, та й підтверджуються матеріалами справи.
Однак висновки суду про те, що після смерті ОСОБА_7 крім її дочки ОСОБА_6 спадщину ніхто не прийняв є неправильними, вони суперечать обставинам справи.
Так, після смерті ОСОБА_7, якої належала 1\2 частині квартири, спадщину прийняла її дочка ОСОБА_6, яка проживала в квартирі на момент смерті спадкодавця і продовжувала проживати після її смерті та вступила в управління всією квартирою. Факт її проживання в квартирі підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс» (а.с.17 ).
Згідно з ч.2 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальної конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Тобто ОСОБА_6 прийняла спадщину.
Однак, як це убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_7 ( якій належала 1\2 частині квартири ) крім ОСОБА_6 прийняла спадщину ще і ОСОБА_8 – друга дочка ОСОБА_7, яка подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини і їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад. Ця обставина підтверджується довідками державного нотаріуса на а.с. 11 і 18.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_8 спадщину після смерті матері прийняла, хоча право власності не оформила, то їй переходить право власності за законом в порядку спадкування на 1\4 частину квартири. А друга 1\4 частина квартири переходить в порядку спадкування ОСОБА_6
Суд на це уваги не звернув та вказав, що від ОСОБА_8 у суд поступила заява про відмову від спадщини після смерті матері, а тому вся спадщина (1\2 частині квартири) переходить до ОСОБА_6 Цей висновок суду є не вірним.
Згідно до закону не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до ст. 553 ЦК України в редакції 1963 року, якій діяв на момент смерті ОСОБА_7, спадкоємець вправі відмовитися від спадщини у шестимісячний термін з дня відкриття спадщини. ОСОБА_8 не скористалася своїм правом, встановленим статтею 553 ЦК України, про відмову від спадщини після смерті матері.
Спадщину прийняли ОСОБА_6 і ОСОБА_8.
А тому судова колегія вважає неправильними висновки суду про те, що ОСОБА_6 має право власності на все спадкове майно, тобто на 1\2 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері. У даному випадку вона має право в порядку спадкування тільки на 1\4 частину квартири.
Вважаючи, що на момент смерті ОСОБА_6 мала право на 3\4 частині квартири ( 1\2 частини по праву власності по приватизації і 1\4 частину в порядку спадкування ) і то, що позивачі прийняли спадщину після її смерті (ОСОБА_5 проживає та зареєстрований в цій квартирі, а ОСОБА_4 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину шестимісячний термін) за ними необхідно визнати право власності за кожним на 3\8 частині квартири в порядку спадкування після смерті їх матері ОСОБА_6
Згідно до ст. 1268 ЦК України в редакції 2004 року, який діяв на момент смерті ОСОБА_6, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт проживання ОСОБА_5 з матір'ю підтверджується довідкою з місця проживання та записую в паспорті (а.с.17,21 ). Факт подачі ОСОБА_4 у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини підтверджується довідкою нотаріуса (а.с.18 ).
А тому судова колегія вважає необхідним визнати за визнати за за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності за кожним на 3\8 частин АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті їх матері ОСОБА_6.
А право власності на 1\4 частину вказаного квартири як на спадщину після смерті ОСОБА_7, яку прийняла ОСОБА_8 і не оформила, - залишити відкритої.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.1 ч.1 ст. 309, 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, судова колегія
вирішила :
апеляційну скаргу Харківської міської ради – задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року - змінити, скасувавши його в частині визнання за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності на 1\4 частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7.
Визнати за за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності за кожним на 3\8 частин АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті їх матері ОСОБА_6.
Право власності на 1\4 частину вказаного квартири як на спадщину після смерті ОСОБА_7, яку прийняла ОСОБА_8 і не оформила, - залишити відкритої.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: