ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 грудня 2010 р. (14:55)Справа №2а-12921/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представника позивача - Ялової Л.О., довіреність від 15.09.10р. б/н, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Арток"
до Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 07.10.10р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арток" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, якою позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0015931502/0 від 30.09.2010р.
Вимоги позивача мотивовані відсутністю підстав для прийняття спірного повідомлення-рішення про включення суми податкового зобов’язання і застосування фінансових санкцій; прийняття такого рішення без врахування положень Закону України "Про податок на додану вартість".
Ухвалою суду від 07.10.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження.
З’ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 02.11.10р.
Представник позивача заявлені вимоги в судовому засіданні підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач у справі – Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим письмового заперечення на позов суду не надала.
Ухвалою суду від 02.11.2010р. до участі у справі в якості третьої особи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг".
Третя особа у письмовому поясненні на позов зазначила, що фактично відповідна сума податку на додану вартість по контрагенту – позивачу у даній справі, нарахована у березні-квітні 2010р., ним включена у податковій декларації до податкового зобов’язання . Разом з тим, як стверджує третя особа, відповідач відмовився визнавати відповідні податкові декларації з надуманих підставі, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду, який визнав відповідні дії протиправними. При цьому, як вказує третя особа, на момент видачі позивачу податкових накладних вона була зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 02.11.10р. не з’явився, що стало причиною відкладення розгляду справи на 25.11.10р.
25.11.10р. розгляд справи відкладено на 03.12.10р. зважаючи на не явку в судове засідання повноважного представника відповідача та його клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки додаткових документів.
Однак, 03.12.10р. в судове засідання представник відповідача – суб’єкта владних повноважень також не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, про що свідчить розписка про отримання повістки, додана до матеріалів справи; причини неприбуття суду не повідомлені.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, розглянути справи за наявними у ній доказами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач з підстав, передбачених п.1. ч.2 ст. 17 КАС України, звернувся з позовними вимогами до відповідача – суб’єкта владних повноважень, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.10р. №0015931502/0.
Позивач – суб’єкт господарювання, юридична особа; ідентифікаційний код 33655911; зареєстрований 06.07.05р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради.
Відповідач – суб’єкт владних повноважень входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об’єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. № 412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. за № 633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Судом встановлено, що 27.09.10р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Арток" з питань повноти нарахування податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2010р. по взаємовідносинах з ТОВ "Стройсоюзторг", результати якої викладені у акті №13850/1-2/33655911 від 27.09.10р.
Відповідною перевіркою встановлено, що розмір податку на додану вартість, який зазначено позивачем у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за:
- березень 2010р. позивачем безпідставно включено податковий кредит до розділу 2 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ в березні 2010р. суму податку на додану вартість у розмірі 34202грн.;
- квітень 2010р. позивачем безпідставно включено податковий кредит до розділу 2 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р. суму податку на додану вартість у розмірі 53 748грн.;
- травень 2010р. позивачем безпідставно включено податковий кредит до розділу 2 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010р. суму податку на додану вартість у розмірі 1 000грн.
При цьому, встановлено, що ТОВ "Стройсоюзторг" не відобразив відповідні податкові зобов’язання у перевіряємому періоді, що свідчить про відсутність відповідних господарських операцій, у зв’язку з чим позивач – ТОВ "Арток" неправомірно відобразив а саме завищив податковий кредит, який належить зменшенню.
Встановлені перевіркою обставини стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.09.10р. №0015931802/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 133 327грн., у т.ч. за основних платежем – 88951грн., за штрафними (фінансовими санкціями) – 44376грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.
Оспорюючи законність дій відповідача щодо прийняття такого спірного повідомлення-рішення, позивач вважає, що воно прийнято без врахування чинного законодавства.
Відповідні доводи позивача є обґрунтованими, враховуючи наступні обставини.
Твердження відповідача, викладені у акті перевірки, щодо завищення податкового кредиту не відповідають встановленим судом дійсним обставинам.
Так, відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обов’язків платників податку тощо, до обов’язків платників податків і зборів (обов’язкових платежів), віднесені, зокрема, такі зобов’язання, як: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни (ст.9 Закону).
Податок на додану вартість, в силу п.1 ч.1 ст.14 Закону, віднесено до загальнодержавного податку, порядок зарахування якого, згідно ч.3 цієї норми, визначається законами України.
Таким законом є Закон України "Про податок на додану вартість", норми якого є спеціальними по відношенню до Закону України "Про систему оподаткування" у спірних правовідносинах, і визначать платників відповідного податку, об’єкти оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення відповідного податку до бюджету тощо.
В силу п.1.7 ст.1 Закону "Про податок на додану вартість", податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок визначення податкового кредиту встановлений п.7.4 ст.7 відповідного Закону, в силу п.7.4.1 якого, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст.6 та ст.8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Позивач є платником податку на додану вартість, який зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку, про що його видано свідоцтво від 23.12.05р. №00964517 Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим.
Відповідно до п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону, поставка послуг, місце поставки якої знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування.
Судом встановлено, що між позивачем та третью особою протягом лютого-березня 2010р. укладено ряд договорів підряду, за умовами яких третя особа – ТОВ "Стройсоюзторг" за дорученням позивача – ТОВ "Арток" взяла на себе зобов’язання виконати ряд підрядних робіт за плату, розмір якої встановлено домовленістю сторін та зафіксовано у таких договорах та довідках про вартість робіт, підписаних сторонами таких договорів.
Підрядні роботи, які виконувались за умовами зазначених договорів є об’єктом оподаткування податком на додану вартість згідно ст.3 Закону. При цьому, базою оподаткування таких операцій, за змістом ст.4 Закону, є їх договірна вартість.
В силу ст.6 Закону, відповідні операції мали оподатковуватись за загальною ставкою оподаткування – 20 відсотків бази оподаткування, яка визначна ст.4 Закону і додається до ціни товарів.
Момент виникнення податкового зобов’язання визначається у відповідності з ст.7 Закону, п.7.3.1 п.7.3 якого визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Судом встановлено, що за фактом виконання підрядних робіт, відповідно до умов укладених сторонами договорів, складено акти приймання виконаних робіт, момент оформлення яких є моментом виникнення відповідного податкового зобов’язання та видачею третью особою позивачу як платнику податку податкових накладних.
Згідно п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Таким чином, позивачем правомірно до суми податкового зобов’язання у декларації з податку на додану вартість у березні та квітні 2010р. включено суму податку на додану вартість, визначену з операцій за укладеними з третьою особою вищевказаними договорами, а до суми податкового кредиту у відповідних деклараціях включено суми податку з відповідних операцій, підтверджених виданими позивачу податковими накладними №257 від 17.03.10р., №264 від 25.03.10р., №284 від 26.03.10р., №364 від 06.04.10р., №417 від 27.04.10р., №459 від 30.04.10р.
При цьому, податкове зобов’язання та податковий кредит у декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. були збільшенні позивачем відповідно до податкової накладної №344 від 31.03.10р., виданої третьою особою, яка помилково не увійшла до даних декларації з ПДВ за березень 2010р.
Відповідні дії позивача щодо самостійного виявлення помилки та зазначення ним як платником податку відповідних показників у складі податкової декларації за наступний податковий період – травень 2010р., протягом якого виявлена відповідна помилка, відповідає ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
В силу п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому вказаним Законом.
Судом також встановлено, що на момент складання податкових накладних третя особа – ТОВ "Стройсоюзторг" була зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість: свідоцтво №00960379 від 09.07.04р. анульовано лише 07.04.10р., а свідоцтво №100280971 від 23.04.10р.- анульовано 26.05.10р.
Отже, у період видачі третьою особою податкових накладних №№257, 264, 284, 344, 364 діяло свідоцтво №00960379 від 09.07.04р., а у період видачі податкових накладних №№417, 459 – свідоцтво №100280971.
Не відображення відповідного податкового зобов’язання контрагентом позивача – ТОВ "Стройсоюзторг" як само і не визнання поданої вказаною особою декларації з відповідного податку за спірний період податковим органом самі по собі не є підставою вважати дії позивача щодо визначення податкового зобов’язання та податкового кредиту з урахуванням відповідних операцій, які визначені об’єктом оподаткування.
Таким чином, є безпідставними твердження, викладені у акті перевірки, щодо завищення ТОВ "Арток" податкового кредиту у березні, квітні та травні 2010р. на загальну суму 88 951грн., а, отже, і протиправним визначення спірним податковим рішенням податкового зобов’язання позивача (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 133 327грн.
За вказаних обставин, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30.09.10р. №0015931502/0 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Між тим, вимога позивача щодо покладення судових витрат на відповідача не може бути задоволена, оскільки, в силу ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням №160 від 05.10.10р., підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 03.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний її текст виготовлено 08.12.10р.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 30.09.10р. № 0015931502/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальності "Арток" податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 133327 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Арток", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша