Справа № 2-а-283/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючого – судді Унятицького Д.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов"язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії, підвищення та доплати до пенсії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона пенсіонерка, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, віднесена до червертої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до положень ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте відповідачем нарахування та сплата додаткової пенсії здійснювалася всупереч чинному законодавству.
Крім того, вона відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і відповідно до ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2007-2010 роках вона зазначену допомогу отримувала у значно меншому розмірі.
Просила визнати дії відповідача щодо невиплати їй щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю згідно ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", неправомірними.
Зобов"язати відповідача провести перерахунок і виплатити на її користь щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, як втратили прцездатність з ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 січня 2010 року по даний час.
Зобов"язати відповідача аиплачувати в подальшому вказану пенсію відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою від 27 вересня 2010 року позовні вимоги по 23 березня 2010 року були залищені без розгляду.
Позивачка в судове засідання не з"явилася, просила справу злухати у її відсутності.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, до суду надіслав лист про розгляд справи без участі його участі. Позовні вимоги не визнає, вважає, що позивачці правомірно, згідно з діючим законодавством були нараховані та виплачені суми пенсії.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка, відповідно до довідки УПФ України у Бородянському районі (а.с.4) та заперечень відповідача (а.с.11-14), перебуває на обліку в УПФУ у Бородянському районі і отримує пенсію. Розрахунок додаткової пенсії за щкоду заподіяну здоров"ю проводився відповідно до постанов КМ України. Крім того, позивачці надбавка, як дитині війни виплачувалась в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 51, яка викладалась в новій редакції та змінювала у бік зниження особам, віднесеним до категорії 4 розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з 15 % прожиткового мінімуму до 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, дію вказаної норми на 2006 рік було зупинено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року.
В 2008 році статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
З положень ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищеня до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",.
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України, ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд вважає, що позивачка з 24 березня 2010 року мала право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, та підвищення до пенсії у розмрі 30% мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивачки як потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, згідно зі статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши з 24 березня 2010 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії як дитині війни – у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області виплатити позивачці ненараховані суми щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, підвищення до пенсії як дитині війни за період з 24 березня по 24 вересня 2010 року.
Позовні вимоги про зобов"язання в подальшому виплачувати пенсію у вказаних розмірах не підлягають задоволенню, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушенх прав.
Керуючись ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року , ст.ст. 9,11,71,86,99,100,122,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов"язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії, підвищення та доплати до пенсії задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, згідно зі статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши з 24 березня 2010 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії як дитині війни – у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області виплатити ОСОБА_1 ненараховані суми щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, підвищення до пенсії як дитині війни за період з 24 березня по 24 вересня 2010 року.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Головуючий-суддя Д.Унятицький