Справа № 2-а-760/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючого – судді Унятицького Д.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов"язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення недоотриманих коштів пенсії,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона пенсіонерка, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, віднесена до четвертої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до положень ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком та щомісячну грошову доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацююча пенсіонерка, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Проте відповідачем нарахування та сплата додаткової пенсії, а також доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснювалася всупереч чинному законодавству.
Просила визнати дії відповідача щодо невиплати їй щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно з ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов"язати відповідача провести перерахунок і виплатити на її користь щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, як втратили прцездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно зі ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 листопада 2009 року по даний час.
Зобов"язати відповідача виплачувати в подальшому вказану пенсію відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою від 15 листопада 2010 року позовні вимоги по 11 травня 2010 року були залищені без розгляду.
Позивачка в судове засідання не з"явилася, просила справу слухати у її відсутності.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, до суду надіслав лист про розгляд справи без участі його участі. Позовні вимоги не визнає, вважає, що позивачці правомірно, згідно з діючим законодавством були нараховані та виплачені суми пенсії.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка є пенсіонеркою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копіями посвідчення, паспорта (а.с.7-8).
Відповідно до довідки та відповіді відповідача (а.с.9-10) позивачці додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров"ю нараховувалась відповідно до розмірів встановлених Кабинетом Міністрів України. Розрахунок доплати до пенсії яка передбачена статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводився відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 51, яка викладалась в новій редакції та змінювала у бік зниження особам, віднесеним до категорії 4 розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з 15 % прожиткового мінімуму до 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
З положень ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищеня до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд вважає, що позивачка з 12 травня 2010 року мала право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
За таких обставин суд вважає, що позивачка з 12 травня 2010 року мала право на щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольняючи позовні вимоги, визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області щодо невиплати позивачці щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно з ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивачки як потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, згідно зі статтями 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 12 травня 2010 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну грошову доплату, як непрацюючій пенсіонерці яка проживає на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області виплатити позивачці ненараховані суми щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю та щомісячну грошову доплату, як непрацюючій пенсіонерці яка проживає на території зони посиленого радіологічного контролю за період з 12 травня по 12 листопада 2010 року.
Позовні вимоги про зобов"язання в подальшому виплачувати пенсію у вказаних розмірах не підлягають задоволенню, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушенх прав.
Керуючись ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року , ст.ст. 9,11,71,86,99,100,122,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов"язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення недоотриманих коштів пенсії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно зі ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, згідно зі статтями 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 12 травня 2010 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну грошову доплату, як непрацюючій пенсіонерці яка проживає на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області виплатити ОСОБА_1 ненараховані суми щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю та щомісячну грошову доплату, як непрацюючій пенсіонерці яка проживає на території зони посиленого радіологічного контролю за період з 12 травня по 12 листопада 2010 року.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Головуючий-суддя Д.Унятицький